Позови українців в ЄСПЛ: кількість справ зменшилася на 12 148

Про це заявив Юліан Хорунжий, член громадської ради при Мін'юсті.

Як підкреслює Юліан Хорунжий, згадані заяви належать до групи 12 143 схожих заяв, в даний час знаходяться на розгляді суду. Подібні справи виникають через одну і ту ж системну проблему, яка була встановлена в пілотному рішенні по справі Іванова, а саме — через збій у функціонуванні української судової системи, який перешкоджає виконанню остаточних судових рішень і викликає, таким чином, системну проблему невиконання або несвоєчасного виконання рішень національних судів у поєднанні з відсутністю ефективних національних засобів правового захисту щодо таких недоліків.

Експерт підкреслив: Суд констатував, що, незважаючи на значний проміжок часу після винесення пілотного рішення у справі Іванова 15 жовтня 2009 року, уряд України досі не вжив необхідних загальних заходів, здатних подолати першопричини системної проблеми, встановленої Судом.

Так, з часу надходження перших заяв в 1999 році Суд отримав близько 29 тис. справ, подібних до справи Іванова, з них 14 430 були розглянуті різними складами Суду. Однак близько 12 143 таких заяви, більшість з яких були подані в 2013-2017 роках, все ще чекають судового розгляду. Відповідно, тривале незастосування належних заходів загального характеру змусило Суд ввести практику розгляду справ, подібних до справи Іванова, за скороченою, спрощеною та прискореною процедурою.

Юліан Хорунжий звернув увагу на те, що такий підхід Суду не мав істотного впливу на загальну системну проблему, встановлену в рішенні по справі Іванова. Не поліпшив він і процедуру його виконання. Щороку все більшу кількість заявників, що не отримали належного відшкодування на національному рівні, зверталися до Суду. Деякі з нових заяв стосуються невиконання судових рішень, за якими Суд уже виносив вердикти і встановлював порушення.

Якщо Суд розгляне всі 12 143 і подібні заяви, це неминуче призведе до перспективи збільшення кількості заявників, які звертаються до Суду за відшкодуванням. Поки першопричина цієї проблеми не буде вирішена, залишається ризик напливу нових подібних заяв до Суду.

Суд ризикував стати частиною української системи виконання судових рішень та підмінити собою українські органи влади. Таке завдання не сумісне з допоміжною роллю, яку Суд повинен грати.

Експерт підкреслив: Суд прийшов до висновку, що ніякої користі або кращого відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторення його висновків в довгому переліку подібних справ, які перевантажували його ресурси і, відповідно, викликали накопичення великої кількості справ.

Юліан Хорунжий ставить питання: «Чи зробили ми щось для виправлення цієї ситуації? Як завжди — наче так, а начебто і ні. Ми прийняли реформу системи виконання судових рішень (відповідні закони вступили в силу в жовтні 2016 року) і мали рік на повноцінний запуск реформи. Чого ми досягли за цей і попередні роки?»

1. Блокування протягом 4 місяців початку навчання тих, хто має намір здійснювати діяльність приватного виконавця. Наслідком стало те, що перші навчальні курси розпочалися фактично в березні 2017 року, тобто лише через півроку після вступу в силу закону.
2. Перший іспит відбувся лише в кінці травня 2017 року, з цього часу проведено лише 10 іспитів, які успішно здали орієнтовно 100 осіб. А в реєстр внесено інформацію лише про 69 приватних виконавців.
3. Останнім часом ми спостерігаємо подальше закриття шлюзу допуску до професії. Так, останні 3 іспити серед кандидатів в приватні виконавці здала лише одна людина. Така ситуація на тлі відсутності належної реакції Мін'юсту і бажання розібратися в ситуації в подальшому може призвести до повної відсутності охочих здавати іспит.
4. На тлі пасивної політики щодо запуску приватної виконавчої служби маємо відсутність дієвої реформи державної виконавчої служби, статистичні показники роботи якої стабільно погіршуються протягом останніх років.
5. Постійні корупційні скандали в ДВС. І це на тлі заяв глав Мін'юсту про неможливість корупції в цьому органі!
6. І ще різні такі ж законодавчі обмеження діяльності інституту приватного виконання, монополія на ринку реалізації арештованого майна, відсутність дієвих реформ в суміжних сферах тощо.

«І останнє. Чи є позитив в сьогоднішньому рішенні ЄСПЛ? Так, Суд вилучив з реєстру відповідні заяви, і справ проти України стало на 12 148 менше», — резюмував Юліан Хорунжий.

Раніше повідомлялося, що Україна постійно порушує Конвецію.