У КЦС ВС обговорили результати діяльності судів цивільної юрисдикції за 2022 рік

Незважаючи на виклики воєнного часу, цивільна юрисдикція, як і судова влада загалом, забезпечила виконання свого основного завдання – справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ. Про це говорять представники не тільки судової влади, а й інших державних установ так само, як і наші міжнародні партнери. На цьому наголосив голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько на зборах суддів КЦС ВС, присвячених підбиттю підсумків роботи судів цивільної юрисдикції за минулий рік. Про це повідомляє Верховний Суд.

Борис Гулько зауважив, що, обговорюючи підсумки роботи судової системи за 2019–2020 роки, неможливо було уявити, що складнощі, які виникли й були пов’язані з COVID-19, непорівнянні з викликами, що постали в лютому 2022 року. «Війна росії призвела до катастрофічних наслідків у всіх сферах життєдіяльності країни. Це не оминуло і судову систему», – сказав він.

Голова КЦС ВС навів статистичні дані щодо роботи судів цивільної юрисдикції першої, апеляційної та касаційної інстанцій у минулому році.

Так, у судах першої інстанції протягом 2022 року перебувало на розгляді понад 916 тис. справ, із них надійшло на розгляд майже 649 тис., розглянуто майже 685 тис. Тобто розглянутих справ приблизно на 5 % більше, ніж справ, які надійшли. Однак нерозглянутими залишилася понад 231 тис. справ, що становить 25,2 % від тих, що перебували на розгляді.

В апеляційних судах перебувало майже 76 тис. справ. З них надійшло у 2022 році понад 52 тис., розглянуто близько 53 тис. Залишилися нерозглянутими понад 23 тис. справ (30,6 % від тих, що перебували на розгляді). Очільник КЦС ВС акцентував, що попри екстремальні умови воєнного часу показник розглянутих справ перевищив показник їх надходження більш ніж на 500 справ.

Борис Гулько наголосив на необхідності долати залишки нерозглянутих справ судами першої та апеляційної інстанцій, зазначивши, що це можна зробити тільки завдяки добору суддів на вакантні посади. «Такі значні залишки як у судах першої, так і апеляційної інстанцій призводять до порушення конституційних та конвенційних прав громадян на судовий захист», – зауважив він.

Упродовж 2022 року на розгляді КЦС ВС перебувало 22 400 процесуальних звернень і справ, із них розглянуто понад 16 тис., тобто 72,5 %. На розгляд Великої Палати ВС передано 66 справ, Об’єднаної палати КЦС ВС – 34 справи. Станом на 31 грудня 2022 року залишки нерозглянутих справ становили майже 5 700 справ. Але цей показник на понад 2 тис. менший, ніж у 2021 році. Водночас голова КЦС ВС звернув увагу, що з кінця січня 2023 року надходження справ до КЦС ВС збільшилося майже до рівня довоєнного часу.

Торік до КЦС ВС надійшло 14 350 процесуальних звернень, з яких понад 14 тис. – касаційні скарги, а 309 – інші процесуальні звернення. Суд розглянув майже 16 тис. касаційних скарг, з яких задоволено 3 105 скарг, тобто 19,5 %.

Найбільш поширеною серед розглянутих у минулому році залишається категорія спорів, які виникають із правочинів, зокрема договорів. Друга за кількістю категорія – спори про відшкодування шкоди. Третє місце посіли спори, що виникають із земельних правовідносин. Далі йдуть спори, що виникають із трудових правовідносин, спори щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно й сімейні спори.

Борис Гулько акцентував, що головним завданням Верховного Суду є забезпечення єдності та сталості судової практики. КЦС ВС працював над цим питанням з огляду на можливості, які диктував час. Так, було оприлюднено 17 оглядів судової практики, серед яких – 8 щомісячних, 3 зведених і 6 тематичних. Крім того, проведено зустрічі із суддями місцевих та апеляційних судів, під час яких обговорювали проблемні питання щодо правозастосування, судді КЦС ВС відповідали на звернення з такими питаннями колег з першої та апеляційної інстанцій.

Підсумовуючи, голова КЦС ВС відзначив, що судова система — це живий організм, який змінюється, вдосконалюється, а також інколи хворіє. «Саме тому важливо регулярно встановлювати причини, які призвели до відхилень у показниках роботи судів, та напрацьовувати рекомендації щодо їх усунення. Якісний аналіз кількісних показників роботи судів є конкретним тактичним кроком для досягнення бажаних результатів», – сказав він.

Секретар Пленуму ВС, секретар Першої судової палати КЦС ВС Дмитро Луспеник зазначив, що минулий рік був найскладнішим в історії незалежної України, в тому числі для судової системи, через війну, яку розпочала країна-агресор – росія.

Він розповів про діяльність Першої судової палати КЦС ВС, а також ОП КЦС ВС, роботу касаційного суду з ВП ВС і його співпрацю з Науково-консультативною радою при ВС.

Дмитро Луспеник зауважив, що певні показники роботи палати у відсотковому вираженні можна екстраполювати на діяльність усього суду. Зокрема, за поданими минулого року касаційними скаргами, за якими не відкрите касаційне провадження, у 30 % випадків скарги повернуто (у решті випадків відмовлено у відкритті провадження з тих чи інших підстав). «Такий великий процент повернутих скарг залежить не від нас, ми керуємось імперативними нормами процесуального закону. Це вказує, на жаль, на якість недостатньої правової допомоги, що надається суб’єктам звернення до суду», – сказав секретар палати.

Також він зазначив, що палата торік відкрила провадження у 34,5 % справ, які надійшли на розгляд, що можна зіставити з показником усього КЦС ВС. Це значно більший відсоток, ніж у минулі роки. Наприклад, у 2020 році цей показник становив 25 %.

Майже не змінюється з року в рік показник справ, які як палата, так і КЦС ВС загалом направляють на новий розгляд. Минулого року для палати він становив 10,2 % від розглянутих справ. Дмитро Луспеник наголосив, що судді завжди намагаються розглянути справу по суті й поставити крапку у спорі. Однак процесуальний закон чітко вказує, що касаційний суд не має права переоцінювати докази, встановлювати нові обставини у справі тощо. Тож якщо касаційний суд бачить, що під час розгляду справи попередні суди порушили закон, він змушений направляти її на новий розгляд.

У минулому році КЦС ВС передав на розгляд ВП ВС 66 справ, у 2021-му – 101 справу, у 2020-му – 107 справ, у 2019-му – 623 справи (на той час до ВП ВС направлялись усі юрисдикційні спори). «Зменшення кількості направлених на розгляд ВП ВС справ свідчить про те, що в багатьох випадках ВП ВС, КЦС ВС вирішили спірні питання», – зазначив доповідач. А також звернув увагу на іншу цікаву тенденцію: минулого року ВП ВС повернула до КЦС ВС 38 % переданих ним справ, у 2021 році цей показник становив 50 %. Це свідчить про те, що ухвали КЦС ВС про направлення справ до ВП ВС більш мотивовані й обґрунтовані.

Доповідач указав і на те, що на розгляд палат КЦС ВС у 2022 році справи не передавалися, що свідчить про єдність практики всередині судових колегій судових палат.

Дмитро Луспеник зазначив, що справи, які надходять на розгляд КЦС ВС та в яких відкриваються провадження, дуже складні. Тому минулого року колегії суддів КЦС ВС направили до НКР при ВС 29 запитів, а ОП КЦС ВС – 11. «Ми вдячні науковцям, які надають нам допомогу у вирішенні спорів», – сказав він.

Секретар Другої судової палати КЦС ВС Марина Червинська розповіла про підсумки роботи палати за минулий рік. А про діяльність Третьої судової палати КЦС ВС доповів в. о. секретаря палати Андрій Грушицький.

Заступник керівника апарату ВС – керівник секретаріату КЦС ВС Віктор Капустинський поінформував про роботу секретаріату в минулому році. Зокрема, він відзначив динаміку збільшення надходжень документів в електронній формі. Так, надходження документів через електронну пошту торік зросло в 13 разів, через електронний суд – у 23 рази. Зазначене свідчить про те, що електронні сервіси поступово стають дедалі більш затребуваними серед споживачів судових послуг.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.