Правові колізії в застосуванні фундаментальних прав та свобод: у Верховному Суді відбулася міжнародна конференція

У Верховному Суді відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Правові колізії у застосуванні фундаментальних прав та свобод: практичні аспекти». Про це інформує ВС.

Захід об’єднав суддів, науковців і міжнародних експертів для обговорення проблем застосування прав людини в сучасній правовій системі.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття заходу зазначив, що в сучасному правовому просторі колізії у сфері фундаментальних прав давно перестали бути суто теоретичними – вони щоденно виникають у справах адміністративної юрисдикції, яка часто опиняється в центрі складних балансів між правами людини, публічними інтересами та ефективністю державного управління.

За його словами, конференція об’єднала суддів, науковців, представників міжнародних інституцій та європейських судових установ навколо надзвичайно актуальної теми – пошуку ефективних підходів до подолання правових колізій у процесі практичного застосування фундаментальних прав людини.

Особливу значущість заходу, наголосив Голова Верховного Суду, підкреслює участь міжнародних партнерів, зокрема Голови Верховного адміністративного суду Чеської Республіки Карела Шимка та Президента Асоціації європейських адміністративних суддів Сільвана Мерена.

«Присутність наших міжнародних колег – це не лише знак професійної солідарності, а й свідчення глибокого партнерства між судовими системами наших держав і підтвердження того, що українська адміністративна юстиція є повноправною частиною європейської правової спільноти. В умовах євроінтеграційного поступу України та складних викликів воєнного часу така співпраця набуває особливого значення», – зазначив він.

Програма конференції охоплює широкий спектр питань – від багаторівневого правосуддя в європейських демократіях і застосування практики ЄСПЛ та Суду справедливості ЄС до юрисдикційних колізій, забезпечення єдності судової практики, питань суддівської кар’єри й етики, а також викликів, пов’язаних із впровадженням штучного інтелекту в судову діяльність.

Такий міждисциплінарний і водночас практично орієнтований підхід, за словами Голови Верховного Суду, є принципово важливим, адже вирішення правових колізій – це не лише техніка тлумачення норм, а насамперед мистецтво збереження балансу між правами людини, принципом верховенства права та ефективністю публічного управління. Для України, яка здійснює правосуддя в умовах війни й водночас просувається шляхом європейської інтеграції, ця тематика має особливий вимір.

«Гармонізація правових підходів, узгодженість судової практики та впровадження європейських стандартів – це щоденна робота українських суддів і важлива передумова подальшого просування України до членства в Європейському Союзі», – наголосив Станіслав Кравченко.

Підсумовуючи, Голова Верховного Суду висловив переконання, що ця конференція стане майданчиком для глибокого професійного діалогу, обміну досвідом і вироблення підходів, які сприятимуть зміцненню правової визначеності та єдності судової практики. Він також подякував Програмі підтримки ОБСЄ, Восьмому апеляційному адміністративному суду, Всеукраїнській асоціації адміністративних суддів та Національному університету «Львівська політехніка» за сприяння в організації цього заходу.

Під час відкриття ініціаторка та модераторка конференції – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді – Наталія Блажівська зазначила, що захід, організований Верховним Судом у співпраці з проєктом «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя» Програми підтримки ОБСЄ для України, Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів і Восьмим апеляційним адміністративним судом, є продовженням серії міжнародних конференцій, присвячених обговоренню питань щодо правових колізій у застосуванні фундаментальних прав та свобод.

Спікерка зауважила, що, незважаючи на повномасштабне вторгнення, нам вдалося створити в Україні в межах цих конференцій майданчик для міжнародного фахового діалогу між суддями, науковцями та міжнародними експертами. Ми не лише обговорюємо складні питання співвідношення національного і європейського права, практику ЄСПЛ та ЄСС, а й аналізуємо практичні механізми подолання правових колізій та забезпечення єдності судової практики.

Звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін зазначив, що питання колізій у сфері прав людини – це не лише теоретична проблема юридичної техніки, це й питання балансу цінностей та узгодженості правозастосування в умовах багаторівневої правової системи.

Сучасний правопорядок в Україні функціонує не ізольовано. Це простір взаємодії національного, конституційного права, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, права Європейського Союзу та національної судової практики. У такій системі колізії є неминучими. Проте саме від здатності правничої спільноти правильно їх ідентифікувати, інтерпретувати і долати залежить сталість правової системи й рівень довіри до судової влади.

Доповідач відзначив, що пропоновані до обговорення питання об’єднані спільною метою – пошуком правової узгодженості. За його словами, адміністративна юстиція є першою лінією захисту особи в публічно-правових відносинах. Саме тут відбувається щоденне практичне застосування стандартів Конвенції. Водночас Конституційний Суд України, здійснюючи контроль за конституційністю законодавства, працює на рівні принципів і конституційних орієнтирів, які визначають межі втручання держави у сферу прав і свобод. У цьому контексті надзвичайно важливо забезпечувати узгодженість правових позицій різних юрисдикцій, адже колізія в правових підходах – це не просто доктринальна розбіжність, це ризик правової невизначеності для громадянина.

Ігор Дашутін зауважив, що правові колізії є тестом на зрілість правопорядку. Вони виявляють слабкі місця законодавства, неузгодженість підходів, недосконалість процедур. Але водночас створюють можливість для розвитку через конструктивний діалог між судовою владою, науковою спільнотою та законодавцем.

Спікер також зазначив, що міжнародний характер конференції підкреслює ще один важливий аспект: Україна є частиною європейського правового простору. Гармонізація практики та повага до спільних стандартів – це не формальність, а умова зміцнення правової держави. Саме тому нам необхідний професійний, глибокий і чесний діалог, позбавлений декларативності, із чітким усвідомленням того, що фундаментальні права – це не абстрактна категорія, а живий механізм правопорядку.

На переконання голови КАС ВС, результати конференції стануть вагомим внеском у формування сучасної правової доктрини, сприятимуть зміцненню єдності судової практики та вдосконаленню механізмів подолання колізій у сфері захисту прав людини.

Співмодераторами вітальної частини заходу виступили керівниця проєкту «Підвищення якості правосуддя шляхом посилення ролі Верховного Суду у забезпеченні прозорого, підзвітного та інклюзивного правосуддя» Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Кравченко та суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха. Зокрема, Олег Заверуха висловив вдячність Верховному Суду за ініціативність у проведенні заходу в стінах Національного університету «Львівська політехніка», адже саме у Львові формувалися одні з найдавніших осередків правничої думки в Україні.

Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра наголосила, що учасники конференції обговорюють не просто правові колізії, а фундаментальне питання: чи довіряє людина державі? Чи вірить вона, що право в Україні працює справедливо, послідовно й передбачувано? «Те, що фаховий діалог триває на п’ятому році повномасштабної війни, є свідченням інституційної зрілості української правової системи та відповідальності правничої спільноти», – сказала вона.

Повномасштабна війна стала безпрецедентним випробуванням для всієї правової системи України. Перед державою та судами постали безпрецедентні виклики: воєнний стан, тимчасові обмеження окремих прав, наддинамічні законодавчі зміни та поява абсолютно нових категорій справ. У цих умовах колізії, прогалини й розбіжності в судовій практиці є об’єктивними ризиками. Саме суддя сьогодні часто опиняється в ситуації, коли необхідно знайти баланс між нормою закону, правовим принципом і конкретною людською долею.

За словами Ірини Мудрої, правова визначеність – це ключовий елемент довіри до судової влади та держави загалом. Коли закон є передбачуваним, судова практика – послідовною, а рішення – обґрунтованими, людина відчуває захищеність, бізнес – стабільність, а держава здобуває найголовніше: суспільну довіру.

Сучасний український суддя працює одразу з кількома правовими вимірами: національне законодавство, міжнародне право, практика ЄСПЛ та право ЄС. Сьогодні це вже не додаткова компетенція, а професійна норма. Якість такого застосування безпосередньо впливає на європейську інтеграцію України й виконання міжнародних зобов’язань. Правова визначеність – одна з базових цінностей європейського правопорядку – має стати спільною мовою між українськими судами та європейськими партнерами. Саме тому участь у цій конференції представників європейських держав є надзвичайно цінною, адже досвід подолання колізій, формування сталої практики, балансу прав і публічного інтересу – не теорія, а практичні інструменти, які допомагають зміцнювати довіру до правосуддя.

Підсумовуючи, доповідачка зазначила, що ефективне судочинство в Україні сьогодні – це не лише захист прав людини, а й запорука післявоєнного відновлення, інвестиційної привабливості та передбачуваності державної політики. На її переконання, порушена на заході дискусія допоможе напрацювати дієві рекомендації, адже коли закон зрозумілий і прогнозований, зміцнюється безпека громадянина та довіра до держави загалом.

Посол, спеціальний представник головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в України Петер Мареш висловив вдячність Верховному Суду за ініціативу в організації заходу та лідерство в розбудові діалогу задля розвитку судової влади. Він відзначив проактивну роль і системні зусилля ВС щодо вивчення, перекладу та поширення практики ЄСПЛ ще до її офіційної імплементації в правове поле України. На його думку, такий підхід мінімізує правову невизначеність і пришвидшує інтеграцію української системи до європейського простору.

Петер Мареш зауважив, що попри виклики повномасштабної війни та колосальний тиск судова влада продовжує захищати людську гідність і забезпечувати стабільність системи. Така стійкість заслуговує на глибоку повагу. Спікер наголосив, що в контексті вступу до ЄС роль суддів є визначальною: євроінтеграція – це не лише зміна законодавства на папері, а щоденна робота суддів із застосуванням практики Суду ЄС та ефективних інструментів інтерпретації.

Насамкінець доповідач підтвердив готовність ОБСЄ і надалі підтримувати Україну, посилювати спроможність суддів долати нові виклики та надавати практичні інструменти для професійного розвитку.

Вітаючи учасників заходу, Голова Верховного адміністративного суду Чеcької Республіки Карел Шимка висловив сподівання, що на зміну тяжким випробуванням прийде епоха процвітання, яка закладе фундамент для стрімкого економічного зростання та підвищення добробуту громадян.

Президент Асоціації європейських адміністративних суддів Сільван Мерен наголосив, що Україна впевнено рухається шляхом євроінтеграції, підтвердженням чого є отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Він також нагадав, що Україна – член Асоціації європейських адміністративних суддів ще з 2009 року.

Доповідач акцентував, що присутність представників Асоціації є свідченням глибокої солідарності з українською спільнотою. Окремо Сільван Мерен відзначив порушені на конференції питання та їх значущість у контексті європейського політичного проєкту з метою демократії, миру та економічного процвітання. «Адміністративні судді ЄС перебувають на передовій захисту прав людини та громадянських свобод. Ба більше, адміністративне право є дієвим інструментом боротьби з корупцією в органах влади. Саме тому адміністративні суди сьогодні перебувають не на периферії, а в самому центрі розбудови європейського проєкту», – підкреслив спікер.

Заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша відзначила, що адміністративні суди займають особливе місце в системі правосуддя, адже саме їх діяльність є запорукою дотримання в державі верховенства права: саме вони можуть забезпечити баланс між державою, владою і простою людиною.

Оксана Кваша висловила глибоку пошану всім суддям, які здійснюють правосуддя в таких складних умовах. А також сказала про важливість поєднання науки і практики в питаннях дотримання прав і свобод людини, забезпечення довіри кожної людини до правосуддя, держави і влади.

Крім того, вона зазначила, що судді України можуть поділитися своїм досвідом роботи в умовах, що склалися сьогодні в нашій країні. Адже такого досвіду в Європі не було з часів Другої світової війни.

Президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, Голова Вищого адміністративного суду України (2004–2011) Олександр Пасенюк зауважив, що ч. 1 ст. 19 КАС України передбачає 18 видів адміністративних спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Але сьогодення, пов'язане з російською агресією, розширює перелік справ адміністративної юрисдикції.

Він зазначив, що попри те, що загальні підходи до вирішення колізій у законодавстві щодо дотримання основних правил свобод можна вважати регульованими, на практиці часто виникають нетипові правові проблеми. Це потребує відшукання нових механізмів, а також ґрунтовного наукового дослідження. Такі механізми пропонує практика Європейського Союзу.

Ця практика дуже важлива для України, адже в судах з'явилися нові категорії адміністративних справ: пов'язані з мобілізацією, проходженням військової служби, участю в бойових діях тощо. Крім того, багато питань виникає щодо справ, пов'язаних із біженцями і тимчасово переміщеними особами.

Доповідач наголосив, що глибокі знання права ЄС допоможуть суддям, адвокатам та іншим правникам в ефективному його застосуванні при вирішенні правових колізій. Особливо це важливо зараз, коли Україна перебуває в статусі кандидата до ЄС.

Також Олександр Пасенюк сказав про важливість почути думку іноземних експертів щодо застосування дискреції в національних судах при вирішенні правових колізій за допомогою права ЄС. Застосування суддівського розсуду при усуненні колізії із застосуванням права ЄС, практика ЄСПЛ та суду ЄС щодо цього питання потребують ґрунтового дослідження.

Ректор Національного університету «Львівська політехніка», член-кореспондент НАН України Наталія Шаховська сказала про значущість того, що конференція, на якій обговорюються питання правових колізій із залученням провідних фахівців, у тому числі технічних спеціалістів зі штучного інтелекту, проводиться саме в університеті «Львівська політехніка». За її словами, важливо поєднати технічні аспекти і юстицію. Також Наталія Шаховська відзначила необхідність України відповідати високим європейським стандартам правової держави, оскільки Україна є частиною європейської сім'ї.

Учасників конференції привітав і перший заступник голови Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик. Він відзначив важливість фахової і професійної дискусії щодо такого важливого питання, як правові колізії застосування фундаментальних прав і свобод, і побажав конструктивної дискусії.

Голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталій Затолочний сказав, що найбільше під час повномасштабної війни потерпають фундаментальні права і свободи. Саме адміністративна юстиція покликана їх захищати. Він закликав учасників конференції знайти гідні відповіді на ті виклики, які стоять перед нами сьогодні, та побажав плідної роботи.

Керівник відділу демократизації Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Костянтин Вардзелашвілі відзначив, що конференція демонструє стійкість і рішучість народу України та його готовність боротися проти всіх недемократичних інститутів. Символічно й те, що конференція відбувається через кілька днів після того, як сплинуло чотири роки з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Доповідач висловив солідарність з народом України, запевнивши, що ОБСЄ продовжує підтримувати нашу країну та її демократичні інститути. За допомогою ЄС ОБСЄ розпочала проєкт, спрямований на підтримку роботи адміністративних суддів. Це дуже важливо для розвитку демократичного суспільства, адже судді відіграють надзвичайну роль у захисті прав людини. Вони перетворюють абстрактні гарантії на реальний захист.

Костянтин Вардзелашвілі наголосив, що захист прав людини має бути ефективним і пропорційним. Також він висловив повагу українським суддям і всім, хто захищає європейські стандарти прав людини перед обличчям військової агресії рф.

Голова Ради суддів України, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч відзначив, що тематика конференції надзвичайно актуальна, адже в сучасних умовах саме від здатності суду правильно долати правові колізії, забезпечувати узгодженість практики та баланс між публічними і приватними інтересами залежить реальний рівень захисту прав людини і довіра до правосуддя. Особливої уваги ці питання набувають сьогодні в контексті євроінтеграційних процесів, імплементації європейських стандартів. Водночас, акцентував він, це все відбувається ще й на фоні повномасштабної російської агресії.

Голова РСУ висловив щире переконання, що обмін досвідом з міжнародними партнерами і фахова дискусія сприятимуть зміцненню верховенства права в нашій державі.

Голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура наголосив, що тема конференції є життєво необхідною для функціонування нашої держави. Надзвичайно важливо те, що конференція має міжнародний статус. Адже сьогодні Україна – це майданчик, на якому в реальному часі в умовах повномасштабної війни випробовуються на міцність фундаментальні засади демократичного світу.

Доповідач закликав учасників заходу спільно шукати й знаходити ті практичні рішення, які перетворять правові колізії в застосуванні фундаментальних прав і свобод на точки професійного зростання.

У першій сесії міжнародної конференції взяли участь секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Раїса Ханова, Голова Верховного адміністративного суду Чеської Республіки Карел Шимка, віцепрезидент Асоціації європейських адміністративних суддів, суддя Федерального адміністративного суду Республіки Австрія Єва Вендлер, суддя Адміністративного суду Відня (Республіка Австрія), президент Асоціації європейських адміністративних суддів (2014–2023) Едіт Целлер, завідувач кафедри права ЄС Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Комарова, суддя, очільник Суду з питань планування та довкілля Високого суду Ірландії Річард Хамфріз, т. в. о. керівника Апарату Верховного Суду Расім Бабанли.

До роботи другої сесії долучилися секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС Жанна Мельник-Томенко, заступник Голови Верховного адміністративного суду Чеської Республіки Барбара Порізкова, суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, судді ВС у КАС Мирослава Білак, Альберт Єзеров, Ігор Олендер, Олеся Радишевська, Володимир Кравчук та Семен Стеценко.

Учасниками третьої сесії конференції стали секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних права КАС ВС Андрій Рибачук, президент другої палати Суду справедливості ЄС Ніна Полторак, член Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк, суддя Великої Палати Верховного Суду Лев Кишакевич, науковий консультант КАС ВС Анна Барікова, суддя Податкового апеляційного суду Лісабона (Португальська Республіка), викладач Школи суддів Філіпе Дуарте Невес, віцепрезидент з міжнародної співпраці і верховенства права Суду Амстердама (Королівство Нідерланди) Естер де Рой, суддя ВС у КАС Ірина Желтобрюх.

Модераторами всіх трьох сесій заходу були суддя ВС у КАС Наталія Блажівська та суддя Восьмого ААС Олег Заверуха.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.