Не за базами ДПС: Верховний Суд уточнив, як правильно визначати ставку податку на нежитлову нерухомість
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи №520/27906/21 сформулював принципову позицію у податковому спорі щодо нерухомого майна.
Так, для правильного визначення ставки податку необхідно встановити фактичну приналежність об’єкта до конкретного виду нерухомості, а не покладатися виключно на узагальнені відомості з баз даних контролюючого органу.
КАС ВС наголосив, що інформація з внутрішніх баз податкової не є належним доказом типу нерухомості. Натомість такими доказами можуть бути технічний паспорт, експертний висновок, технічна документація, які дозволяють об’єктивно визначити функціональне призначення будівлі.
Обставини справи
Фізична особа — власник великого комплексу нежитлової нерухомості у Харкові (загальною площею майже 10 тис. кв. м) — оскаржила податкові повідомлення-рішення, якими їй було нараховано податок на нерухоме майно за 2018–2020 роки.
Податковий орган відніс спірні приміщення до офісних/торговельних, застосувавши до них максимальну ставку податку — 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м.
Власник не погодився з таким підходом і вказував, що:
- відповідно до технічного паспорта об’єкт має виробниче (промислове) призначення;
- будівля класифікується як промислова за ДК 018-2000;
- для таких об’єктів у Харкові діяли значно нижчі ставки (у 2018 році — 0,25%, у 2019–2020 роках — 0,1%).
Крім того, позивач звертав увагу на пільги, передбачені Податковим кодексом на період березня 2020 року.
Рух справи в судах
Справу кілька разів розглядали суди різних інстанцій. Верховний Суд двічі скасовував попередні рішення та направляв справу на новий розгляд, прямо вказуючи, що для її вирішення потрібно встановити тип нерухомості, а не формально виходити з позиції податкового органу.
Під час нового розгляду суди першої та апеляційної інстанцій:
- встановили, що позивач ще у 2021 році подав заяву про звірку даних;
- надав технічний паспорт та інші документи;
- підтвердили промислове призначення будівлі також експертним висновком, виконаним на підставі незмінної технічної документації.
Водночас податковий орган не довів, що спірні приміщення фактично використовувалися як офісні або торговельні, а його висновки ґрунтувалися лише на внутрішніх інформаційних базах та припущеннях.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов таких ключових висновків:
Ставка податку на нерухоме майно безпосередньо залежить від виду (типу) об’єкта, визначеного рішенням органу місцевого самоврядування.
Якщо від правильного визначення типу нерухомості залежить розмір податкового зобов’язання, контролюючий орган зобов’язаний довести, що об’єкт належить саме до тієї категорії, для якої застосовано відповідну ставку.
Дані з баз контролюючого органу самі по собі не є належним доказом виду нерухомості.
Належними доказами є технічна документація, технічний паспорт, експертні висновки, складені на їх основі.
За відсутності таких доказів застосування максимальної ставки податку є необґрунтованим.
ВС також підкреслив, що вимоги податкового органу у касаційній скарзі фактично зводилися до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Рішення у справі
Верховний Суд:
- залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення;
- залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій;
- остаточно підтвердив незаконність податкових повідомлень-рішень у спірній частині.
Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та не підлягає оскарженню.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
