За відсутності рішення про місце проживання дитини не можна вважати дії одного з батьків «викраденням» — Верховний Суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував висновок апеляційного суду про «самочинну зміну місця проживання дитини способом викрадення», наголосивши: якщо немає судового рішення або рішення органу опіки про визначення місця проживання дитини, застосування статті 162 Сімейного кодексу є помилковим. Спір щодо місця проживання дитини апеляційний суд має розглянути повторно — з повною оцінкою інтересів дитини, її думки та висновків психологів і органу опіки.

Обставини справи №760/2096/22

Після припинення сімейних відносин спільний син сторін певний час проживав із матір’ю. У грудні 2021 року виконавчий комітет Шосткинської міської ради затвердив висновок про спосіб участі батька у вихованні дітей: регулярні побачення та можливість забирати дітей на канікули з обов’язком повернення.

Під час зимових канікул 2021–2022 років дитина перебувала у батька, але після їх завершення не була повернута матері. Мати звернулася до суду з позовом про відібрання дитини, повернення її за попереднім місцем проживання, визначення місця проживання з матір’ю та інші вимоги. Батько подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини разом із ним.

Суд першої інстанції відмовив у відібранні дитини, визнавши відсутніми підстави для застосування статті 162 СК України, та водночас визначив місце проживання дитини з батьком. Апеляційний суд скасував це рішення: визнав дії батька самочинною зміною місця проживання дитини «способом викрадення», відібрав дитину та визначив її проживання з матір’ю, відмовивши у зустрічному позові.

Батько оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку.

Ключові висновки Верховного Суду

Стаття 162 СК України застосовується лише за наявності попередньо визначеного місця проживання дитини.

Верховний Суд підкреслив: механізм відібрання дитини як наслідок протиправної зміни її місця проживання можливий лише тоді, коли таке місце вже встановлене рішенням суду або органу опіки та піклування. Якщо ж жодного такого рішення не існує, немає правових підстав вважати дії одного з батьків «самочинними» чи кваліфікувати їх як викрадення.

Рівність батьківських прав виключає автоматичні висновки про неправомірність проживання дитини з одним із батьків.

За відсутності рішення про місце проживання дитини обидва батьки мають рівні права. Сам факт проживання дитини з батьком не означає порушення прав матері.

Апеляційний суд допустив істотні процесуальні порушення.

Апеляційна інстанція, визначаючи місце проживання дитини з матір’ю, обмежилася лише посиланням на «самочинну зміну місця проживання», не дослідивши:

• найкращі інтереси дитини;
• думку дитини;
• висновок психологічної експертизи, за яким дитина бажала проживати з батьком;
• висновок органу опіки та піклування, який також рекомендував проживання з батьком;
• можливості кожного з батьків забезпечити належні умови для розвитку дитини.

Відсутність мотивів відхилення цих доказів Верховний Суд визнав неприпустимою для спорів такої чутливої категорії.

Найкращі інтереси дитини — визначальний критерій, а не санкція для батьків.

Верховний Суд окремо наголосив: спори про місце проживання дитини не можуть вирішуватися «каральною логікою» щодо одного з батьків. Суд має виходити з балансу між правами батьків і, насамперед, інтересами дитини — її стабільністю, психологічним станом, соціальними зв’язками та безпекою.

Що вирішив Верховний Суд

Скасував постанову апеляційного суду в частині відібрання дитини та повернення її матері й залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким у відібранні було відмовлено.

Скасував постанову апеляційного суду в частині визначення місця проживання дитини та зустрічного позову батька.

Направив справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду, зобов’язавши його повно й всебічно дослідити всі обставини, що мають значення для визначення місця проживання дитини.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.