Суд у спадковій справі поставив межі прокурору щодо початку перебігу строку на апеляцію

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 174/803/23 щодо встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем час відкриття спадщини.

Суть спору

У 2023 році заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю з померлою особою протягом понад п’яти років до відкриття спадщини. Це було необхідно для юридичного оформлення спадкових прав як спадкоємця четвертої черги.

Це було необхідно, адже після смерті власниці квартири відкрилася спадщина, спадкоємців першої, другої та третьої черг за законом немає, а була тільки жінка, спадкоємець четвертої черги за законом, як особа, яка проживала зі спадкодавцем однією сімʼєю більше пʼяти років. Заповітів на час своєї власниця квартири не складала. Однак, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті до державного нотаріуса, жінка отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні докази на підтвердження родинних зв'язків між ними.

Суд першої інстанції заяву задовольнив і встановив відповідний факт.

Однак керівник окружної прокуратури, діючи в інтересах міської ради, майже через рік подав апеляційну скаргу та просив поновити строк на оскарження.

Апеляційний суд:

• поновив прокурору строк на подання апеляції;
• відкрив апеляційне провадження;
• зупинив дію рішення суду першої інстанції;
• у подальшому скасував рішення та залишив заяву без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції була мотивована передчасністю висновку суду першої інстанції. Суд вказав, що оскільки встановлення факту проживання з померлим однією сімʼєю фактично надало заявниці право на отримання спадщини та унеможливило вирішення питання визнання спадщини відумерлою, передання її територіальній громаді, наявний спір між жінкою та Вільногірською міською радою Дніпропетровської області в інтересах якої виступає Дніпропетровська обласна прокуратура, а тому заява жінки підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє її права звернутися до суду з відповідним позовом.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд нагадав, що для прокурора як представника інтересів держави перебіг строку на апеляційне оскарження починається з моменту отримання рішення відповідним органом місцевого самоврядування, а не з часу виявлення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд також звернув увагу, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна інстанція не врахувала вказані висновки Верховного Суду, належно не оцінила зазначені прокурором причини значного пропуску строку на апеляційне оскарження, не встановила коли міська рада отримала повний текст рішення суду та не мотивувала поновлення керівнику прокуратури строку на апеляційне оскарження.

Як наголосив Верховний Суд, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Таким чином, вказують у ВС, суд апеляційної інстанції зробив немотивований висновок про поновлення прокурору строку на апеляційне оскарження, чим порушив гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому ухвала Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження підлягає скасуванню.

Відтак, допущене апеляційним судом порушення норм процесуального права призвело до передчасного вирішення справи по суті.

Крім того, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду від 24 січня 2024 року за апеляційною скаргою керівника прокурора, який діяв в інтересах держави, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції не врахував наявності спору про право між заявницею та Вільногірською міською радою. Однак, судом, як зазначили у ВС, не надано оцінку наявній у матеріалах справи заяві Вільногірській міській раді про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та вирішення справи на розсуд суду. Більш того, прокурор в апеляційній скарзі також посилався на позицію Вільногірської міської ради щодо нереалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме – відсутність заперечень щодо заявлених вимог жінки.

Рішення

Верховний Суд:

• задовольнив касаційну скаргу жінки;
• скасував ухвалу апеляційного суду про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження;
• скасував постанову апеляційного суду;
• передав справу до суду апеляційної інстанції для повторного вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова касаційної інстанції набрала законної сили з моменту її ухвалення та є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.