Військовий в СЗЧ образився на ТЦК та пригрозив підірвати поліцію – що вирішив суд
Деснянський районний суд міста Чернігова вироком від 25 лютого 2026 року у справі № 750/14363/25 визнав винним військовослужбовця у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану) та ч. 2 ст. 259 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху критично важливого об’єкта інфраструктури, яке загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками).
Обставини справи
Рядовий військовослужбовець військової частини 11 червня 2025 року самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану. З цього часу і до 21 серпня 2025 року він не виконував обов’язки військової служби, не вживав заходів для повернення на службу та займався особистими справами.
22 серпня 2025 року близько 11:00, перебуваючи за місцем проживання, обвинувачений, достовірно знаючи про неправдивість інформації, з мобільного телефону здійснив дзвінок на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Чернігівській області. Під час дзвінка він повідомив оператору неправдиву інформацію про намір кинути три гранати в об’єкт критичної інфраструктури, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
У матеріалах суду вказано що обвинувачений «показав, що хотів повернутися до дружини та сина, не бажав нікого вбивати, те, чому його навчали, було йому нецікавим, тому він самовільно залишив місце служби. Додому йшов пішки, місцевість знав. Дзвінок на 102 здійнив, бо мав обурення на ТЦК. Вдень він був біля магазину «Прогрес», побачив вивіску про набір в підрозділ «Альфа», і здійснив дзвінок на лінію «102» та пішов у бібліотеку читати книжки. Шкоду нікому не хотів завдати, гранати ніколи не мав і ніколи не буде мати. Обставини, викладені в обвинувальному акті, визнав повністю».
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєному визнав повністю та щиро каявся, а також висловив твердий намір повернутися на військову службу.
Рішення суду
Суд визнав обвинуваченого винним за ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 2 ст. 259 КК України.
Призначено покарання:
- за ч. 5 ст. 407 КК України — позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 2 ст. 259 КК України — позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Початок строку відбування покарання починається з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання період попереднього ув’язнення з 22 серпня 2025 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- оптичний диск з аудіозаписом дзвінка на лінію 102 залишено в матеріалах кримінального провадження;
- кошти в сумі 7 грн 60 коп повернуто обвинуваченому;
- мобільний телефон марки «Nomi» моделі «і220» з SIM-карткою конфісковано в дохід держави із застосуванням спеціальної конфіскації (ст. 96-2 КК України).
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 1 вересня 2025 року на речі, вилучені під час затримання (грошові кошти та мобільний телефон), скасовано.
З обвинуваченого стягнуто на користь держави процесуальні витрати в сумі 3565 грн 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано, а в разі оскарження — після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
