Чи достатньо 13 років відсутності матері та її згоди для позбавлення батьківських прав — суд на Одещині відповів «ні»

14:55, 7 березня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Попри багаторічну відсутність матері у житті сина та її згоду на позбавлення прав, суд не побачив виняткових підстав для розриву правового зв’язку між ними.
Чи достатньо 13 років відсутності матері та її згоди для позбавлення батьківських прав — суд на Одещині відповів «ні»
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Чи можна позбавити матір батьківських прав тому, що вона роками не спілкується з дитиною? Саратський районний суд Одеської області розглянув саме таку справу — батько просив юридично розірвати зв’язок між сином і його матір’ю, яка, за його словами, майже не бере участі у житті хлопця.

При цьому сама жінка не заперечувала проти позову і письмово повідомила суд, що погоджується на позбавлення її батьківських прав.

Дитина фактично виросла з батьком і його дружиною, яка бере активну участь у вихованні. Водночас сам факт тривалої відсутності матері у житті сина суд не визнав достатньою підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд дійшов висновку, що надані докази не підтверджують наявності виняткових обставин, які б виправдовували розрив правового зв’язку між дитиною та матір’ю. Водночас суд попередив матір про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов’язків і поклав на орган опіки та піклування контроль за їх виконанням.

Обставини справи №523/13864/24

Батько неповнолітнього звернувся з позовом про позбавлення матері батьківських прав. Дитина народилася під час їхнього спільного проживання без реєстрації шлюбу. За словами чоловіка, приблизно 13 років тому мати залишила сім’ю та відтоді фактично не бере участі у житті сина.

Позивач зазначав, що син постійно проживає разом із ним. У 2019 році він одружився, і нині дитину разом виховують батько та його дружина. Вони забезпечують хлопця матеріально, займаються його навчанням і лікуванням.

Батько стверджував, що мати:

  • не відвідує дитину та не цікавиться її життям;
  • не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні;
  • не підтримує регулярного зв’язку із сином;
  • не з’являється у школі та не бере участі у вирішенні питань, пов’язаних із навчанням.

Також позивач зазначав, що через відсутність контакту з матір’ю виникають труднощі з оформленням документів, зокрема щодо виїзду дитини за кордон.

Неповнолітній під час розгляду справи підтвердив, що проживає з батьком і фактично не спілкується з матір’ю вже кілька років. Він також підтримав позов батька.

Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради після обстеження умов проживання сім’ї дійшов висновку про доцільність позбавлення матері батьківських прав.

Водночас відповідачка в судові засідання не з’являлася, але подала заяву про визнання позову та повідомила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Оцінка суду

Суд звернув увагу, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який допускається лише у разі доведення винної поведінки батьків і свідомого ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини.

Суд послався на положення статті 164 Сімейного кодексу України та практику Верховного Суду, відповідно до яких ухилення від виконання батьківських обов’язків має бути підтверджене належними доказами і свідчити про свідоме нехтування інтересами дитини.

Оцінюючи докази, суд встановив, що:

  • мати раніше підтримувала певні контакти з дитиною, зокрема проводила з нею час у перші роки життя та періодично спілкувалася пізніше;
  • доказів насильства або небезпечної поведінки з боку матері не надано;
  • відсутні підтверджені дані про притягнення відповідачки до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
  • твердження про можливі проблеми зі здоров’ям або зловживання алкоголем не підтверджені медичними документами.

Крім того, суд звернув увагу на те, що у висновку органу опіки та піклування відсутній повний аналіз поведінки матері та її взаємин із дитиною. Зокрема, орган не отримав особистих пояснень відповідачки та не з’ясував обставини конфлікту між батьками.

Суд також врахував, що сама відповідачка в телефонній розмові з органом опіки повідомляла про перешкоди у спілкуванні з сином з боку батька.

Окремо суд підкреслив, що саме по собі визнання позову відповідачем не є підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки відмова батьків від дитини суперечить закону та інтересам самої дитини.

Висновок

Суд дійшов висновку, що у справі не доведено наявності виняткових обставин, які б виправдовували розрив сімейного зв’язку між матір’ю та сином. З огляду на це позбавлення батьківських прав було б передчасним.

У результаті Саратський районний суд Одеської області:

  • відмовив у задоволенні позову про позбавлення матері батьківських прав;
  • попередив відповідачку про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов’язків;
  • поклав на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею цих обов’язків.

Суд також зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і застосовується лише за наявності переконливих доказів того, що поведінка батьків становить реальну загрозу для дитини або її розвитку.

Рішення може бути оскаржене в апеляції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший