Що означає статус «у розшуку» в Резерв+ після неявки до ТЦК — суд поставив крапку в спорі
Другий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та відображення у застосунку «Резерв+» інформації про перебування особи у розшуку після її неприбуття до ТЦК за повісткою. Суд дійшов висновку, що якщо повістку надіслано за адресою, яку військовозобов’язаний сам повідомив під час уточнення облікових даних, а поштове відправлення повернулося через закінчення строку зберігання, особа вважається належним чином оповіщеною про виклик до ТЦК.
Водночас суд окремо наголосив, що позначка «порушення правил військового обліку» в застосунку «Резерв+» сама по собі не означає притягнення особи до адміністративної відповідальності та не свідчить про встановлення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Такі відомості лише відображають початок процедури, пов’язаної з доставленням особи до ТЦК для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Обставини справи
Військовозобов’язаний звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо незняття його з розшуку та зобов’язати центр комплектування направити до поліції лист про виключення відповідних відомостей.
Підставою для позову стало те, що у застосунку «Резерв+» він виявив інформацію про порушення правил військового обліку та перебування у розшуку через неприбуття до ТЦК. Позивач зазначав, що до адміністративної відповідальності його не притягували, а тому внесення таких відомостей є безпідставним. Також він стверджував, що не був належним чином повідомлений про необхідність з’явитися до ТЦК та посилався на сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП.
Полтавський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, після чого громадянин оскаржив це рішення в апеляційному порядку.
Що встановив суд
Суди встановили, що ТЦК направив позивачу повістку від 14 липня 2025 року з вимогою з’явитися 30 липня 2025 року. Повістку було надіслано поштою за адресою, яку сам військовозобов’язаний повідомив під час уточнення своїх облікових даних та яка містилася у його військово-облікових документах.
Поштове відправлення не було отримане адресатом і повернулося відправнику через закінчення строку зберігання. Апеляційний суд звернув увагу, що пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №560, визначає випадки, коли особа вважається належним чином оповіщеною про виклик до ТЦК навіть за відсутності фактичного отримання поштового відправлення.
За таких обставин суд погодився з висновком першої інстанції про те, що позивач був належним чином оповіщений про необхідність з’явитися до ТЦК. Водночас матеріали справи не містили доказів поважних причин його неявки або підтвердження того, що він повідомляв про такі причини територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Чому суд визнав законним відображення інформації про розшук
Ключовим питанням спору було те, чи могли відомості про порушення правил військового обліку та перебування особи у розшуку бути внесені до реєстру без ухвалення постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд зазначив, що у разі неприбуття військовозобов’язаного за викликом ТЦК законодавство дозволяє територіальному центру комплектування звернутися до Національної поліції щодо доставлення такої особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Саме з цією метою формується відповідне звернення та відображаються відомості про розшук особи.
Колегія суддів окремо підкреслила, що ТЦК не ведуть поліцейські бази розшуку і не вносять та не виключають відомості з таких баз. Йдеться про передбачений законом механізм доставлення військовозобов’язаного до ТЦК для оформлення матеріалів про можливе адміністративне правопорушення.
Суд звернув увагу, що позначка «порушення правил військового обліку» у «Резерв+» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена статтями 210 або 210-1 КУпАП. Така інформація лише означає, що після неприбуття за повісткою було автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставлення особи до ТЦК.
Що сказав суд про строки притягнення до відповідальності
Суд відхилив доводи позивача про те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 38 КУпАП, уже спливли.
Колегія суддів зазначила, що питання законності притягнення до адміністративної відповідальності та дотримання відповідних процесуальних строків має оцінюватися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. У цій же справі предметом розгляду були виключно підстави для відображення в реєстрі інформації про порушення правил військового обліку та правомірність дій ТЦК щодо ініціювання процедури доставлення особи.
Висновок суду
Другий апеляційний адміністративний суд в справі 440/17464/25 дійшов висновку, що після неприбуття позивача до ТЦК за повісткою, про яку він був належним чином оповіщений, у територіального центру комплектування були законні підстави для формування звернення до поліції щодо його доставлення та для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідних відомостей про порушення правил військового обліку і пов’язаний із цим статус розшуку.
У результаті апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
