Міністерство економіки разом із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку вперше запустили процедуру розширення переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації в публічних закупівлях. Підставою для цього стали звернення українських виробників щодо 25 нових видів продукції, які хочуть бути включеними до програми.
Як наголосила перша віцепрем’єрка — міністр економіки Юлія Свириденко, це свідчить про ефективність політики локалізації, яка не лише зберегла робочі місця під час війни, а й стала фундаментом державної ініціативи «Зроблено в Україні». Вона об’єднує ключові програми для підтримки вітчизняного виробництва, інвестицій та експорту.
Зараз локалізація обов’язкова для 103 видів товарів у сферах машинобудування: залізничного та міського транспорту, комунальної техніки й енергетичного обладнання. Тепер уряд планує додати ще 25 позицій, зокрема:
Комітет ВР вже підтримав розширення, що дозволяє Мінекономіки підготувати відповідну постанову для розгляду Кабінетом Міністрів.
Згідно з чинним законом, рівень локалізації має зростати щороку: з 10% у 2022-му до 40% у 2032-му. У 2025 році він становитиме щонайменше 25%.
Водночас вимога локалізації не стосується товарів, виготовлених у країнах — учасницях Угоди СОТ про держзакупівлі (зокрема, країнах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії тощо).
Мінекономіки закликає українських виробників і надалі надсилати свої пропозиції щодо розширення локалізації. Виробники самостійно розраховують рівень локалізації за затвердженою формулою, а моніторинг за дотриманням вимог веде Міністерство.
Політика «Зроблено в Україні», ініційована Президентом, охоплює не лише локалізацію, а й грантові та кредитні програми, підтримку індустріальних парків, компенсації за придбання техніки та інші стимули для розвитку української промисловості.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.