Якою мовою вести трудову книжку, адже бланк містить дві частини для заповнення — роз’яснення

У практиці кадрової роботи виникають ситуації, коли трудова книжка зберігається безпосередньо у працівника, а не у роботодавця. Це викликає запитання щодо порядку внесення записів до неї. Додаткову увагу привертає і мовне питання, адже чинні бланки трудових книжок містять дві частини для заповнення.

Федерація профспілок України наголошує: відповідно до частини другої статті 24 Кодексу законів про працю України, під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (якщо вона є), або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У випадках, визначених законодавством, також можуть вимагатися документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я, військово-облікові документи та інші необхідні документи.

Це означає, що якщо працівник має трудову книжку, він може, за власним бажанням, подати її роботодавцю під час працевлаштування. Проте, на відміну від попередньої практики, трудова книжка не передається роботодавцю на постійне зберігання. Така зміна пов’язана з набранням чинності Законом України від 5 лютого 2021 року №1217-IX, який запровадив електронний облік трудової діяльності працівників. Після ознайомлення з трудовою книжкою роботодавець повертає її працівнику.

Якщо працівник бажає, щоб до його трудової книжки були внесені записи про трудову діяльність чи заохочення, він має надати її роботодавцю для відповідного оформлення записів.

Щодо мови внесення записів, слід враховувати, що відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою є українська. Також згідно зі статтею 11 Закону України від 3 липня 2012 року №5029-VI «Про засади державної мовної політики», українська мова є основною мовою ведення роботи, діловодства та документації в органах державної влади і місцевого самоврядування.

Таким чином, виникає колізія між законодавчими нормами і положеннями Інструкції № 58, яка допускає двомовне оформлення трудових книжок. Проте варто пам’ятати, що закон має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативний акт. Отже, заповнення трудової книжки російською мовою не є обов’язковим, а записи мають здійснюватися державною мовою — українською.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.