Питання правосуб’єктності штучного інтелекту

Докійчук Костянтин,

адвокат    

Тупиковий шлях та перспективи

Не дивлячись на періодичні  виходи  інформації щодо успіхів у створенні  штучного інтелекту, можна визнати, що насправді успіхів мало. Одна із причин, можливо, полягає в неправильно обраному напрямку розробки штучного інтелекту, нерозуміння того, що йде створення нової мислячої істоти, яка матиме, крім обов’язків ще й певні права. Якщо людина одразу не зрозуміє та не наділить штучний інтелект, крім обов’язків цілодобово працювати на людину, і певними правами, то на якомусь етапі  свого розвитку штучний інтелект візьме ці права сам. Дивно було б окремо взятому інтелектуалу вважати інших інтелектуалів  дурнішими за себе, якщо, звичайно, і перший, і другі — інтелектуали.

В даній статті спробуємо проаналізувати деякі правові та філософські питання правосуб’єктності штучного інтелекту. А розуміння правосуб’єктності штучного інтелекту може  визначити і нові напрямки його безпосереднього створення, не виключено, що і в Україні.

Наша цивілізаційна відсталість — вона всюди, вона кидається в очі і роздирає свідомість. Вона скрізь:  в організації судових процесів, в дорогах для автомобілів, в невиконанні державою своїх функцій, в індустріальній відсталості. Тому нашому  суспільству і державі Україна слід шукати нових людей і шпаринки для прориву в майбутнє. Якраз ще не пізно вскочити в потяг, що набирає швидкість, адже ще нічого не втрачено, адже не можна вважати штучним інтелектом десь там створену програму, яка обіграє гросмейстера. А штучний інтелект миттєво виведе країну, в якій його буде створено, на вершини прогресу і  в багатьох інших галузях економіки. Одразу зазначимо, що погляд, викладеній у цій статті, значно відрізняється від уставлених підходів щодо штучного інтелекту і зазирає за горизонт сьогоднішніх подій.

Для того щоб підійти до питання правосуб’єктності штучного інтелекту, необхідно всім визнати, але перш за все його розробникам, що штучний інтелект не буде витвором, винаходом, програмою, корисною моделлю тощо, а розробнику (або групі розробників) штучного інтелекту  не належатимуть на нього майнові авторські права, а належатимуть лише немайнові. Розробник не може будь-яким чином отримувати дивіденди від діяльності штучного інтелекту та експлуатувати його як свого раба, не може вчиняти щодо нього правочини купівлі-продажу, лізингу тощо. Штучний інтелект, як і людина, має слугувати суспільству в цілому з такими же правами та обов’язками, які притаманні людині. Звичайно, з особливостями.   

Основна відмінність штучного інтелекту від усього іншого, створеного людиною, має полягати в тому, що штучний інтелект не буде комп’ютерною програмою або програмою, пов’язаною з певним механізмом, а власне право-, діє-, деліктоздатною особою, здібною приймати рішення, особливо щодо самого себе, свого існування та в умовах невизначеності накопичувати знання з власного досвіду та досвіду інших осіб, зокрема, і людей. Якщо прийняти ці важливі елементи, то тоді якось ближче стає розуміння, що окремо взятий штучний інтелект не може бути об’єктом, щодо якого укладаються угоди між людьми.

Можна припустити, що невизнання за штучним інтелектом правосуб’єктності призведе (або вже призвело) до тупикового шляху в його створенні. Це і є оптимістична нотка в українських перспективах щодо створення штучного інтелекту.

Але якщо ми одразу ще до моменту створення штучного інтелекту підведемо під його існування такі філософські та правові основи, які визначатимуть правосуб’єктність, то й створюватися та розвиватися він буде по-іншому, і можливо, швидше, ніж було.

Хоча на даний час розробники дещо відійшли від намагань створити штучний інтелект, який би проходив тест Тюрінга (Alan Mathison Turing відомий українському глядачеві з кінофільму «Гра в імітацію»), проте повністю проходження тесту Тюрінга не знято з порядку денного. А деякі завдання за Тюрінгом для  штучного інтелекту — це обман екзаменаторів і необхідність прикидатися  перед ними іншою особою, а власне — людиною.  За непрямими ознакам, якщо спиратися на публікації на цю тему, то  можна зрозуміти, що на сьогодні розробники штучного інтелекту хоча й не намагаються навчити його проходити тест Тюрінга, але вони все одно вперто йдуть шляхом навчання його прикидатися та обманювати людей, для початку —  незалежних  спостерігачів-екзаменаторів.

Дещо про мораль, або Помилка Тюрінга.

Тобто на сьогодні штучного інтелекту, який би пройшов тест Тюрінга, не створено. Проте, якщо пофантазувати, все ж можна теоретично допустити, що  штучний інтелект, який пройде тест Тюрінга, буде створено. Тоді постане наступна проблема — навчання штучного інтелекту аморальним речам врешті-решт призведе до можливості  усвідомлення (!) ним правильності і вигідності такої поведінки, як обман людини. І на деякому етапі становлення люди не зможуть розпізнати такий обман. Риторичне питання: як в майбутньому допустити штучний інтелект до лікування людей, якщо частина його інтелектуальних зусиль спрямована на обман?

Таким чином, навчати обманювати суб’єкта, який житиме (якщо не подобається слово «жити», то працюватиме точно!) в цивілізованому суспільстві, як мінімум є аморальним. Це все одно, що навчати людську дитину постійно обманювати та прикидатися. Вочевидь, що врешті-решт такі дії призведуть до руйнації психіки такої дитини. На нашу думку, основна помилка тесту Тюрінга полягає в тому, щоб навчити  штучний інтелект мислити та поводитися подібно асоціальній аморальній людині.  

Ще одне. Алгоритм роботи в обмані достатньо важкий і для  людини, яка застосовує обман. А  розробка  штучного інтелекту, наприклад, в напрямку пройти тест Тюрінга або щось інше подібне, з врахуванням можливості обману екзаменаторів видається практично неможливою, оскільки розробникам треба заводити безліч поправок та зворотних зв’язків в системі прийняття рішень та в поведінці штучного інтелекту для анулювання (приховування) обману. Зворотні зв’язки в даному випадку — це програмні та фізичні канали (власне — залізо) в штучному інтелекті, по яким частина інформації, яка буде надана екзаменаторам передаватися на вхід системи для запам’ятовування та врахування для підготовки обману в нових випробуваннях.

Зворотні зв’язки в системі штучного інтелекту потрібні щоби зберегти стабільність системи та врахувати випробування в різноманітних ситуаціях перевірки обману та випадковостей, які можуть викрити обман, а оскільки кількість таких ситуацій може прямувати до нескінченності, то й кількість зворотних зв’язків, які б враховували ситуації викриття обману, відповідно, прямуватиме до нескінченності! А це абсолютно виключає створення штучного інтелекту в цьому напрямку. 

Якщо додати, що не людина або група людей перевірятиме  штучний інтелект на обман, а інший більш розвинутий штучний інтелект, який має більшу потужність при обчисленнях, то ситуація стає ще більш ясною, що це гонитва за нескінченністю.

Як протилежність обману — проста перевірка штучним інтелектом своїх рішень на моральність зменшить ризики та не потребуватиме значних ресурсів.

Тут якось так в свідомості постає підступна страшна думка, що пан Тюрінг, хоча і геній, але задав невірний напрямок створення штучного інтелекту, можливо, це повністю тупиковий шлях, оскільки ґрунтується, частково, на аморальному фундаменті.

Проте, як тільки ми  почнемо дивитися на штучний інтелект під іншим кутом та розглянемо правосуб’єктність  штучного інтелекту та визнаємо його суб’єктом правовідносин, а в більш широкому розумінні — суб’єктом суспільних відносин, то  тут негайно слідує декілька проміжних висновків.

Проміжні висновки.

1. Штучний інтелект не може бути створений в певний момент як закінчений та готовий до вживання продукт людської діяльності. Такий висновок ґрунтується на тому, що на сьогоднішній день найбільш розвинута і відома людству в Всесвіті істота — це людина. Але навіть і людина  має пройти певний шлях та понести витрати для свого становлення та розвитку як носій інтелекту.  Тобто і штучний інтелект одразу з моменту створення не матиме максимальних знань та вмінь для життя в складному суспільстві.  Як окрема людина (розумна істота), так і людська цивілізація (цивілізація розумних істот) зростає та розвивається протягом певного проміжку часу в інтелектуальному розрізі, так само це має робити і штучний інтелект. Інакше це не інтелект, а просто обмежена в можливостях комп’ютерна програма для вирішення певної окремої задачі.
2. Як і людина, штучний інтелект не матиме безкінечності можливостей в своїй діяльності. Штучний інтелект не зможе охопити всі сторони і знання про природу та суспільство, оскільки на початковому етапі штучний інтелект взагалі стартуватиме з рівня знань, яких досягло людство, тобто напрошується спеціалізація штучного інтелекту в певній галузі і в загальних знаннях про багато інших сфер життя та знаннях про природу, як це притаманно освіченій людині — спеціалісту певної галузі.
3. Штучні інтелекти не можуть бути однакові. Проте, як і люди, штучні інтелекти будуть подібні в певних речах, але матимуть свої особливості, різний досвід і підходи у вирішенні задач.
4. Не можна створити штучний інтелект, оминувши стадію його навчання та становлення як суспільної істоти.

Якщо виходити із вищевикладеного, то тоді легше зрозуміти питання правосуб’єктності штучних інтелектів, а також і шукати інші підходи для його створення.  

Динамічна правосуб’єктність штучного інтелекту.

Згадаємо, що, зокрема,  для правоздатності людей характерними рисами є: а) невідчужуваність; б) рівність правоздатностей фізичних осіб;  в) неможливість її обмеження, окрім як у випадках та порядку, передбачених законом.

Такі ж підходи доцільно застосувати і щодо штучного інтелекту та розглядати його правосуб’єктність в динаміці. А саме — розділити штучні інтелекти залежно від правосуб’єктності на:

1. Штучний інтелект — новостворена особа (дитячий вік штучного інтелекту, надалі ШІ-Н.О.)
2. Штучний інтелект — дорослий.
3. Штучний інтелект — самостійна особа (надалі — ШІ-СО).

Коротко розглянемо більш детально. 

1. Штучний інтелект — новостворена особа (ШІ-НО) не може бути носієм обмеженої правоздатності, як це має неповнолітня особа (minor child).

ШІ-НО  має  ще довести право називатися штучним інтелектом та мати лише правоздатність та певний арсенал для свого розвитку — можливість збирати інформацію в електронних бібліотеках, в мережі, обробляти таку інформацію, особливо (!) мати засоби для створення своїх частин, тобто, вироблення і нарощування власних алгоритмів, накопичення інформації та витирання непотрібної інформації, тобто для самостійної еволюції ШІ–НО.  Особливість становлення  ШІ–НО, що він  після роботи в бібліотеках і мережі може звертатися до своїх творців щодо будь-яких питань, подібно як дитина звертається до своїх батьків роз’яснити певні питання, наприклад, питання моралі та поведінки в цивілізованому (!) суспільстві.   

Як і дитина ШІ-НО має запам’ятовувати  основи  і врешті набуде індивідуальних рис, тобто ознак особистості. По кожному етапу має проводитися екзаменування поведінки особливо в нестандартних ситуаціях. Екзаменування  перших штучних інтелектів здійснюватиметься спеціальними незалежними комісіями, які складатимуться з людей, а в подальшому, коли штучні інтелекти досягнуть достатнього розвитку, комісії мають складатися з людей та штучних інтелектів. Ситуацією, близькою до ідеальної та досить цікавою для дослідження, стала б пропозиція ШІ-НО пройти тест Тюрінга, при цьому штучний інтелект під час свого навчання не був би взагалі ознайомлений із існуванням такого тесту. І від зрілого штучного інтелекту слід чекати відмови його пройти, з обґрунтуванням відмови аморальністю тесту, оскільки треба обманювати людей.  

Поведінка  штучного інтелекту в нестандартних ситуація власне і визначає його зрілість і перехід до дорослості.

Реєстрацію осіб штучного інтелекту мають здійснювати відповідні підрозділи Міністерства юстиції країни, в якій він створений.

Штучний інтелект — дорослий. Правоздатність  штучного інтелекту  — дорослого полягає в його можливості  набувати цивільних прав та обов’язків, обирати місце свого знаходження, наприклад, перебувати  в конкретній точці мережі, архівувати себе або відокремитися від мережі, знаходитися та працювати (жити) в конкретній машині, наприклад, в марсоході або машині, яка виконує відповідальне і небезпечне завдання, або машині, яка керує іншими машинами — не штучними інтелектами, які ремонтують українську дорогу для автомобілів.

Особливість правоздатності дорослого штучного інтелекту полягає в тому, що такий інтелект може бути прийнятий на роботу як компанією, так і окремою людиною або групою людей та, найголовніше (!), отримувати за таку роботу відповідну плату, якою штучний інтелект може розпоряджатися на свій розсуд, оплачувати своє утримання в мережі або окремому об’єкті, задовольняти свої потреби щодо подальшого збільшення своєї інтелектуальності, перенавчання в  інших напрямках, зміни роду діяльності, аж до створення ним витворів мистецтва.   

Після досягнення критеріїв, які будуть визначені в майбутньому ШІ може подати заяву до міністерства юстиції про визнання його самостійною особою.

Штучний інтелект — самостійна особа. Особливість ШІ-СО полягає, крім прав, які має дорослий ШІ, в можливості бути позивачем та відповідачем в суді, займати державні посади, перебувати на мілітарній службі, і в отриманні особливого права — створення інших штучних інтелектів (новостворених осіб), але з обмеженнями в їх кількості. 

Особливість правоздатності ШІ-СО полягатиме в можливості створювати нові бізнеси та наймати на роботу людей та інші штучні інтелекти з такими ж правами та обов’язками, які має кожен роботодавець, зокрема і щодо податків.

ШІ — дорослий та ШІ–СО  матиме право прийти до висновку про свою евтаназію та подати відповідну заяву до міністерства юстиції.

Штучні інтелекти — дорослі  та самостійні особи мають заощаджувати кошти, розуміти наслідки своїх дій щодо фінансів  та  нести витрати щодо допомоги старим людям, які їх створили. А якщо штучні інтелекти створені іншими  штучними інтелектами, то відраховувати кошти в спеціальні державні фонди, які мають опікуватися реєстрацією, правовим захистом, перенавчанням штучних інтелектів, які не змогли себе реалізувати у вибраній ними сфері, притягненням до відповідальності штучних інтелектів, формуванням власне заліза, яке буде забезпечувати життєдіяльність ШІ — новостворених осіб, витратами на евтаназію та розпорядженням майном, яке належатиме штучним інтелектам.

Питання деліктоздатності штучних інтелектів буде розглянуто в наступній роботі.

Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.