Чому необхідно прийняти концепцію розвитку юридичної освіти

Владислав Власюк,
генеральний директор директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту 

Іван Шемелинець, 
керівник експертної групи з правової освіти директорату з прав людини,
доступу до правосуддя та правової обізнаності Мін’юсту         

Щоб кудись добігти, бажано знати маршрут і фініш. Особливо, якщо біг по такій перетятій місцевості, як юридична освіта. Дійсно, пам’ятаючи про «два юриста — три думки», з юридичною освітою теж дуууже треба мати чіткий маршрут. Таким планом реформи нині є Концепція реформування юридичної освіти — результат декількарічної праці робочої групи, погоджений усіма основними стейкхолдерами. Концепція спрямована на вирішення проблеми недостатньої якості юросвіти, що підтверджуються дослідженнями та опитуваннями. Зараз її текст готується до внесення до Кабміну.

Хронологія питання

У 2001 році була прийнята постанова КМУ «Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року», якою закріплювались конкретні заходи, спрямовані на подолання проблеми низької якості юридичної освіти.

У 2009 році був розроблений проект Концепції розвитку вищої юридичної освіти, який більше стосувався удосконалення змісту викладання права у закладах вищої освіти. Цей проект так і не набув форми повноцінного документа.

У 2016 році було представлено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника, яка також не була затверджена окремим нормативно-правовим актом. Проте згодом з’явились проекти законів «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» та альтернативний «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію», які викликали шалену дискусію в академічній та професійній правничій спільноті. На сьогодні ці законопроекти поки перебувають на розгляді в Верховній Раді України.

Також у сфері освіти розроблено та затверджено ряд концепцій і стратегій, спрямованих на вирішення проблем у конкретній сфері. Зокрема, вже затверджені Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, Концепція розвитку педагогічної освіти, Концепція розвитку громадянської освіти в Україні та інші.

Чому Концепція необхідна?

Системність і сталість

Проведення та впровадження змін у сфері вищої освіти загалом та юридичної зокрема без концепції та стратегічного бачення, незважаючи на їхню ефективність, є лише поступовими, але несистемними кроками. Так було в 2014 році з прийняттям Закону України «Про вищу освіту», який розширив та закріпив університетську автономію, так було із впровадженням Єдиного фахового вступного випробування у 2016 році та згодом його поширенням на спеціальність 293 «Міжнародне право», розширенням його предметного наповнення.

Звісно, усі ці кроки необхідні, проте в контексті середньострокового розвитку випадають з цілісної, комплексної картинки. Власне Концепція систематизує всі ініціативи, що вже відбулись. Наприклад, той-таки ЄФВВ запроваджувався як тимчасовий інструмент оптимізації контролю знань. Також Концепція вкладає в єдину систему координат і нові ініціативи, наприклад, заміну ЄФВВ у вигляді іспиту на виході з певного освітнього рівня. Концепція має час дії для поступової, але сталої реалізації — 5 років — у спосіб, погоджений усіма зацікавленими сторонами. Освіта — це саме та сфера, яка потребує поступовості і системності, адже горизонт планування тут не менше 5 років (як час від вступу до вузу до випуску).

Ключові положення Концепції

Концепція закріплює механізми забезпечення якісного відбору до правничих шкіл та встановлює принципи контролю результатів навчання

Для досягнення цієї важливої мети передбачається:

• встановлення мінімальних конкурсних балів при вступі на здобуття освітнього ступеня «бакалавр»;
• розширення кількості предметів зовнішнього незалежного оцінювання до чотирьох;
• встановлення обґрунтованих порогових балів для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право» при проведенні Єдиного фахового вступного випробування та Єдиного вступного іспиту з іноземної мови;
• запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту як стандартизованої форми оцінювання рівня засвоєних здобувачами вищої освіти спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, визначених стандартами вищої освіти та достатніх для ефективного виконання професійної діяльності за обраною спеціальністю.

Концепція закріплює засади подолання проблеми низького рівня прикладних практичних навичок у випускників правничих шкіл

На подолання проблеми низького рівня прикладних практичних навичок спрямовані ряд положень Концепції, зокрема:

• необхідність поєднання навчання здобувачів юридичної освіти з діяльністю у юридичних клініках, а також з проходженням практичної підготовки, стажування;
• долучення правників-практиків до викладання окремих курсів чи проведення занять для майбутніх правників, а також до розробки освітніх програм та навчальних планів;
• залучення правників-практиків до процедур акредитації освітніх програм та інституційної акредитації закладів вищої освіти;
• підвищення ефективності діяльності центрів забезпечення якості вищої освіти у правничих школах.

Концепцією встановлюються орієнтири щодо необхідного змісту освітніх програм правничих шкіл

Такими орієнтирами можуть бути:

• кількість навчальних дисциплін, що формують практичні навички, має бути збільшена;
• освітні програми повинні передбачати використання та огляд рішень національних та міжнародних судів, зокрема практики Європейського суду з прав людини;
• освітні програми повинні передбачати поглиблене вивчення іноземних мов;
• впровадження в освітній процес навчальних курсів з юридичної клінічної практики.

Найближчим часом Концепцію буде внесено до Кабінету міністрів.