Топ-схеми розкрадання майна Укроборонпрому у судовій практиці

16:20, 28 февраля 2019
Майно Укроборонпрому розкрадалося роками. І правоохоронним органам про це добре відомо.
Топ-схеми розкрадання майна Укроборонпрому у судовій практиці
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Підприємства, які входять до державного концерну «Укроборонпром», знаходяться під пильним контролем держави, оскільки використовують продукцію подвійного призначення, яка обмежена в обороті. Навколо поставок цієї продукції неодноразово розгорталися скандали, які супроводжувалися порушенням кримінальних проваджень. Але кількістю вироків за цією категорією справ Феміда похвалитися не може, адже їх налічується не більше двох десятків, і деякі з них виправдувальні.

Показовим у цій категорії є вирок директору ДП «Красилівський агрегатний завод», який обмінював металобрухт на списані балочні тримачі БД3-УСК, а після порушення кримінальної справи запропонував хабар слідчому. Обвинувачення пред’явлено за ст. 198 та 369 КК, але за обома фактами його було виправдано.

Розглянемо, які схеми найчастіше застосовуються хитрими підприємцями, які мріють нажитися за кошти держави.

  1. Завищення цін на продукцію

Традиційним способом ділків нажитися на військовому майні є завищення цін на продукцію, яка постачається. Зазвичай такі дії кваліфікуються за ст. 191 Кримінального кодексу України. Так, на думку слыдчого, посадові особи ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» за завищеними цінами придбавали в період з жовтня по листопад 2017 року у ТОВ «Юкас Україна» авіаційні деталі (13 підшипників марки «85-1126928Р1 ЕТУ100/1» по ціні 106029 грн за штуку без ПДВ) на загальну суму 1654052,40 грн з ПДВ.

  1. Доведення до банкрутства

Для привласнення державних активів застосовуються більш складні та тривалі схеми. Державне підприємство «Київський автомобільний ремонтний завод» (далі — ДП «КАРЗ») постраждав від схеми доведення до банкрутства. Кваліфікуючі ознаки цього злочину наведені у ст. 219 КК України. Незважаючи на складність доказування, розслідування за цією статтею мають місце.

У загальному вигляді правоохоронці уявляли схему наступним чином: ДП «КАРЗ» закуповувало у ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр» танкові двигуни В462С1 у кількості 12 штук загальною вартістю 636 599 грн. Кошти платилися, але двигуни не отримувалися. Так нібито створювалася штучна кредиторська заборгованість. Така заборгованість створювалася перед ТОВ «Тандем сервіс», ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр», ТОВ «Компанія «ITEM» та ТОВ «Укршляхтехнології», що призвело до стійкої фінансової неспроможності ДП «КАРЗ». Власне, такі факти стали підставою для відкриття кримінального провадження.

  1. Рейдерські захвати

Теж розповсюджена схема привласнення державних активів. Іншого варіанту, крім силового захоплення, рейдери не бачать, оскільки діє мораторій на відчуження державного майна.

Прикладом є ПАТ «Завод «Маяк», спробу незаконного захоплення території якого, за повідомленням силовиків, було здійснено 22–23 серпня 2018 року директором ТОВ «Агат» шляхом виставлення постів власної охорони. Крім того, ПАТ «Завод «Маяк», 100% якого знаходяться у власності держави в особі ДК «Укроборонпром», фактично втратив контроль над своїм дочірнім підприємством, що призвело до понесення збитків. Компанія Westdom Holdings Limited (Кіпр) ймовірно заволоділа часткою в 15 % статутного капіталу ТОВ «Маяк-Вестдом», що раніше належала ПАТ «Завод «Маяк», та здійснила спробу заволодіння часткою в 35%, що належить ПАТ «Завод «Маяк».

Таким чином, протягом 2014–2018 років навколо цього підприємства оборонно-промислового комплексу, як вважають правоохоронні органи, реалізована схема по умисному виведенню його у стан стійкої неплатоспроможності та незаконному привласненню нерухомого майна.

  1. Постачання списаної продукції

Цей спосіб є дуже поширеним та використовувався завжди, ще з часів Російської імперії. Товари, що постачались як нові, фактично списувалися оборонними підприємствами та проходили процедури відновлення з підробкою документів походження і проведення регламентних робіт з ремонту/відновлення, а в подальшому реалізовувалися на державні підприємства оборонно-промислового комплексу України за завідомо завищеними цінами.

Вживане обладнання закуплялося як на території нашої держави, так і з її межами, в т.ч. у Російській Федерації.

За результатами обшуку, проведеного за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Імпера груп» (м. Дніпро, вул. Любарського, 159), виявлено та вилучено велику кількість печаток та штампів підприємств (заводів) Російської Федерації; заповнені (з проставленими відтисками виявлених печаток та штампів) та незаповнені (без внесення до них відповідних відомостей) бланки сертифікатів якості та технічних паспортів на підшипники; підшипники 1980-1990-х років виробництва підприємств Російської Федерації.

Це при тому, що Кабінет міністрів України без обговорення денонсував міжурядову угоду з РФ від 8 лютого 2005 року, що регулювала порядок взаємних поставок озброєння і військової техніки (ОВТ), комплектуючих та послуг військового призначення.

У 2014 році Україна припинила експорт до РФ товарів військового та подвійного призначення у зв’язку з російською агресією і анексією РФ Криму. Заборона на ВТС з РФ, зокрема й поставки продукції подвійного призначення, закріплена указом президента України №691/2014 від 27 серпня 2014 року, що вводить у дію рішення РНБО України від 27 серпня.

У травні 2015 року уряд України розірвав міжурядову угоду з РФ у сфері ВТС від 1993 року. У серпні того ж року уряд денонсував міжурядову угоду з РФ про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної промисловості від 1993 року. У серпні 2017 року уряд розірвав міжурядову угоду з РФ від 2003 року про взаємодію при експорті військової продукції до третіх країн, у жовтні — міжурядову угоду з РФ від 2000 року про збереження спеціалізації підприємств і організацій, що беруть участь у виробництві продукції військового призначення.

Від реалізації схеми постраждали ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», ДП «Одеський авіаційний завод», ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод», ДП «Завод 410 ЦА».

Слідство кваліфікує такі дії за ст. 333 КК України.

  1. Постачання через фіктивні фірми

Зазвичай так діють, коли працюють через конвертаційні центри. Оскільки ввезення товару офіційно заборонене, а перерахування коштів підлягає фінмоніторингу, продукція закуповується за готівкові кошти та завозиться контрабандою. Оскільки гроші потрібно перевести в готівкову форму, використовуються фіктивні компанії для виведення коштів та отримання на баланс продукції.

ТОВ «Промелектроніка» імпортувало товари військового призначення з-за кордону (Китай, Тайвань, Сінгапур), після чого шляхом нібито підроблення документів оформлювало фіктивні договори купівлі-продажу цих товарів у вітчизняних підприємств з ознаками фіктивності, а потім продавало ці товари таким підприємствам військово-промислового комплексу України, як ДП «Запорізькій державний авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», ДК «Укроборонпром» та КП «НВК «Іскра».

За матеріалами досудового слідства, ТОВ «Промелектроніка» здійснювало закупівлю продукції за готівкові кошти, підроблюючи офіційні документи. Безготівкові кошти, отримані від державних підприємств, переводилися в готівку за допомогою конвертаційних центрів.

Під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності контрагентів слідчі вирішили питання про наявність ознак фіктивності, а саме відсутність штату співробітників підприємств, орендованих чи власних складських, офісних приміщень, автотранспорту тощо. Крім того, закупівля продукції, яка у подальшому була поставлена на ТОВ «Промелектроніка», для слідства виявилася документально не підтверджена.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Роман Кисіль
    Роман Кисіль
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Лев Кишакевич
    Лев Кишакевич
    голова Етичної Ради, суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Юрій Луганський
    Юрій Луганський
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді