Головне управління ДФС у Києві взяло участь у масштабному форумі «Податковий контроль та податкові спори», метою якого була широка суспільна дискусія з питань, що виникають у платників податків у зв’язку з проведенням податкових перевірок та їх наслідками. В рамках заходу відбувся розгляд значного блоку питань, пов’язаних з податковими перевірками, податковим контролем, судовою практикою у податкових спорах та іншими актуальними темами зазначеного напряму діяльності ДФС.
Торкнулися учасники зустрічі і теми касових апаратів. Представники ДФС розповіли про типові порушення із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, яких припускаються підприємці. Ці порушення вказані на зображенні нижче.
Стосовно першого порушення фіскали поскаржилися, що не всі платники податків, які використовують реєстратори розрахункових операцій, видають покупцям касові чеки. Це позбавляє громадян права на ефективний захист, оскільки щоб поскаржитися на неякісний товар або неякісну послугу, такий чек необхідно прикласти до документів.
Типова схема неоприбуткування готівкових коштів виглядає наступним чином:
Існують випадки, коли складання первинних документів є несвоєчасним. При цьому документи складають особи, які або на лікарняному, або у відпустці, або у вихідний день. Податковим органам це не подобається, і вони просять наказом по підприємству призначати іншу відповідальну особу. Або табулювати особу, яка склала документи, як таку, що перебувала на роботі та отримувала за це заробітну плату.
Отже, контролюючий орган наголошує, що під час проведення перевірок перевіряються саме первинні документи, такі як приходні касові ордери, авансові звіти, видаткові касові ордери.
Не пішло в минуле й порушення з перевищенням ліміту готівки в касі. Ліміт встановлюється самим же підприємством, виходячи з середньоденної виручки. Він може змінюватися, але це має затверджуватися наказом по підприємству.
Деякі підприємці здійснюють продаж товарів або послуг взагалі без застосування РРО. Крім того, податківці почали виявляти «двійників» зареєстрованих апаратів. Такі порушення здійснюються тими суб’єктами, які намагаються уникнути оподаткування і не показувати реальні доходи. Ці дії вважаються навмисним заниженням сплати податків або ухиленням. Фіксація таких випадків тягне за собою дуже великі штрафні санкції. Навряд чи вдасться відвернути увагу перевіряючих, адже треба знати, що контролюючий орган звіряє інформацію по касі з тими даними, які є в деклараціях по ПДВ та прибутку.
Щодо нефіскалізації ПТКС (програмно-технічних комплексів самообслуговування), сьогодні на території Києва знаходяться сім небанківських установ, які проводять операції приймання готівки для подальшого переказу. Вони використовують майже 41 000 програмно-технічних комплексів самообслуговування, які розташовані по всьому місту — в торгових мережах, установах, громадських місцях. За даними НБУ, в 2018 році операції з приймання готівки для подальшого переказу в Києві здійснювали 13 суб’єктів господарювання. Через системи ПТКС прийнято готівки майже 90 мільярдів гривень.
Щодо такої діяльності ДФС у Києві було проведено 18 фактичних перевірок. За їх результатами винесено податкові повідомлення-рішення на 4,5 мільярда гривень. Це найбільша сума санкцій, яка застосована щодо ПТКС, які не були фіскалізовані.
Штраф за незастосування РРО складав 1 гривня при першій перевірці. При повторному порушенні штраф складає вже 100 відсотків від всієї операції.
ДФС України надала індивідуальну податкову консультацію щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій за допомогою таких систем, як Portmone, LIQPAY та інших. Фіскали вважають, що коли використовується мережа Інтернет і покупець розраховується за рахунок платіжних систем WAYFORPAY, LIQPAY, PORTMONE, FONDY тощо, такі операції суб’єктом господарювання-продавцем повинні здійснюватися з обов’язковим застосуванням РРО.
Податківці закликають громадян, які не отримали касовий чек, звертатися з заявами до них — вони будуть розбиратися та виявляти таких підприємців.
Раніше вже розповідалося, на які нюанси сплати ЄСВ звертає увагу ГУ ДФС у Києві.