Незаконне збагачення: що змінилося у законопроекті Зеленського до другого читання

Верховна Рада  ухвалила  законопроект Президента України Володимира Зеленського №1031 щодо впровадження механізму цивільної конфіскації корупційних активів у першому читанні ще 11 вересня. Проте наразі до прийняття в цілому у другому читанні він так і не дійшов, хоча й був у порядку денному на пленарному тижні 2-4 жовтня.

Так, проект закону передбачає запровадження механізму цивільної конфіскації корупційних активів, а також повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. До другого читання народні обранці подали понад 300 правок, проте більшість з них профільним комітетом врахована не була. Основним та найбільш дискусійним моментом став, зокрема, поріг кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Окрім цього, було також враховано низку правок, зокрема:

• Як вже зазначалося, зниження порогу відповідальності. Документ пропонував доповнити Кримінальний кодекс положеннями, які встановлюють кримінальну відповідальність за придбання чиновником активів, вартісттю 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Під час обговорення на засіданні Комітету з питань антикорупційної політики погодилися знизити поріг відповідальності до 6 500 таких мінімумів. Таким було побажання Міжнародного валютного фонду і Світового банку, у співпраці з якими розроблявся законопроект про відповідальність за незаконне збагачення;
• також Комітет рекомендує парламентарям розширити поняття законних доходів особи. Під якими слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
• до другого читання депутати також вирішили доповнити частиною третьою статтю 258 Цивільного кодексу України наступного змісту: «Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими доходами активів та їх стягнення в дохід держави»;
• правками передбачається пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів, набутих протягом трьох років до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;
• до другого читання додається підпункт, що дозволяє Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції отримувати відомості з банків. Також визначається порядок отримання інформації, що може містити банківську таємницю, відповідними слідчими органами.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета»  повідомляла, що Велика Палата ВС звернула увагу на практику ЄСПЛ у справах про виселення.

Також ми писали, що Верховний Суд вважає виселення втручанням у право на житло.