Реформа з децентралізації влади: ОТГ мають покрити всю Україну

Нинішній Президент України вирішив довести до кінця реформу з децентралізації влади, яку було розпочато у 2015 році попереднім очільником держави. Про це на публічній презентації змін до Конституції України та пріоритетів уряду щодо реформування місцевого самоврядування повідомив перший заступник керівника Офісу Президента Сергій Трофімов.

На презентацію закликали представників діючих органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад та їх асоціацій, перед якими керівники Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Міністерства розвитку громад та територій України виклали свої погляди на подальші кроки реформи. Слухачі не завжди розуміли логіку таких дій.

Європейська хартія місцевого самоврядування — наша Біблія

Не у створенні об’єднаних територіальних громад полягає реформа, а в отриманні спроможних органів місцевого самоврядування, — пояснив суть децентралізації голова профільного Комітету ВР Андрій Клочко.

Під спроможністю він розуміє повну матеріальну і фінансову самодостатність місцевого самоврядування: вільне розпорядження землею і майном громади, природними ресурсами, місцевими податками і зборами тощо, що створює можливість надавати якісні послуги членам громади.

Для збільшення матеріального ресурсу громади їй будуть передані всі землі за межами населених пунктів, якими розпоряджався донині Держгеокадастр. Разом із землями громаді передається і контроль за цільовим використанням землі. Також громада буде відповідати за недопущення самовільного захоплення землі.

«Землі, які будуть передаватися громаді, як правило, знаходяться в оренді за ставкою 3 відсотки. Громада матиме право піднімати цю ставку до рівня 8-12 відсотків. Це ті гроші, які підуть до місцевого бюджету. Також його наповнюватиме земельний податок, і триває обговорення про його збільшення до рівня 4-ї групи», — поділився подробицями змін у земельних відносинах в межах громад голова парламентського Комітету з питань аграрної і земельної політики Микола Сольський.

За словами заступника голови депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, реформа з децентралізації влади позначиться, перш за все, на адміністративно-територіальному устрої країни. Всю територію України мають покрити об’єднані територіальні громади (ОТГ). Не повинно бути територій, на які не поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування.

«Ми проводимо децентралізацію за європейськими зразками, забезпечуємо повноцінну імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування і одночасно спираємось на історичні традиції — Україна ще з козацьких часів була країною самоврядування», — зазначив він.

Пропонується запровадити трирівневу систему адміністративно-територіального устрою. Громада села або селища буде базовим рівнем, потім йде округ, замість району, а ще вищий рівень — регіон, замість області. Усі місцеві адміністрації буде ліквідовано. На рівні округів утворять префектури, які очолюватимуть префекти, що призначаються і звільняються Президентом України за поданням Кабінету міністрів. Строк повноважень префекта — три роки. Повторно призначати в одному і тому ж окрузі ту саму людину не можна.

Об’єднання за новими принципами

Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак розповіла про нинішній стан утворення ОТГ.

За її словами, з 2015 року об’єдналися 4 542 громади, які утворили 992 ОТГ. Проте це складає лише 41 відсоток від кількості всіх громад.

У попередні роки громади намагалися об’єднувати за так званими перспективними планами, які складали практично у кожній області, враховуючі критерії спроможності. Не всі громади охоплюють перспективні плани. У Закарпатській області їх взагалі немає. Але тепер це не важливо, адже ініціатива має йти саме від громади, а не згори.

«Не будемо нав’язувати алгоритми і методики реформи. Будуть тільки консультації з людьми», — зазначає міністр.

Водночас накопичений досвід дозволив виявити основні критерії ресурсної спроможності об’єднаних громад, які поклали в основу рекомендацій для тих, хто ще має пройти цей шлях. Зокрема, Альона Бабак назвала наступні вимоги:

• в ОТГ мають бути діти — не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку;
• на території ОТГ має проживати не менше 5 тисяч осіб;
• індекс платоспроможного бюджету громади має бути не менше 0,3%;
• частка місцевих податків та зборів у власних доходах місцевих бюджетів не повинна бути меншою 10%.

Для чого міняти назву районного керівника?

Окремі положення реформи не викликали очікуваного захвату у представників органів місцевого самоврядування.

Найбільше нерозуміння викликала посада префекта. А положення про те, що акти органів місцевого самоврядування, які загрожують безпеці чи територіальній цілісності України, скасовуються префектом — наштовхнулося на гучне невдоволення.

Більшість представників асоціацій органів місцевого самоврядування заявили, що префект не повинен мати права скасовувати будь-які рішення ради ОТГ, для цього є суд. Також їм не сподобалася ідея розмежування влади в ОТГ на виборного голову і призначеного керівника виконкому. Діючі міські голови одностайно закликали владу не поширювати засоби політичної боротьби в Києві на всю країну.

Крім того, реформаторам відразу були висловлені пропозиції щодо того, яких змін чекають у громадах.

По-перше, на місцях віддають перевагу мажоритарній системі виборів в органи місцевого самоврядування. Пояснюють тим, що багато хто вже втомився брати участь у політиці, і тому громада втрачає авторитетних своїх представників.

По-друге, держава має дотримуватися наданих громадам обіцянок щодо передачі їм повноважень і фінансових надходжень від місцевих податків і зборів, що на практиці буває не завжди.

І, по-третє, усі права і можливості громад, повноваження та зони відповідальності посадових осіб мають бути чітко зазначені у законодавчих актах.

«Ручне управління державою, дійсно, дуже втомлює», — підсумував Чортківський міський голова з Тернопольської області Володимир Шматько.