Правова проблема визнання висловлювань іншої особи показаннями з чужих слів: ВС виніс постанову

Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює, що показаннями з чужих слів є висловлювання щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Тобто показанням з чужих слів визнається твердження про існування факту, який особа не сприймала особисто, а дізналася про нього зі слів іншої особи.

Верховний Суд при розгляді справи №441/845/17 (постанова ККС ВС від 19 листопада 2019 року) наголосив: «Для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями з чужих слів у значенні статті 97 КПК, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні».

При цьому Верховний Суд зазначив, що показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з іншою метою, наприклад, для доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями з чужих слів відповідно до статті 97 КПК, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

Так, у справі №441/845/17 особу визнано винною в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, та у погрозі вбивством. Вироком районного суду її було засуджено до покарання за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК — у вигляді позбавлення волі на строк 15 років. Апеляційний суд залишив вирок без змін.

Натомість, засуджений та його захисник в касаційній скарзі стверджували, що висновки суду про кваліфікуючу ознаку вбивства, особливу жорстокість, ґрунтуються на припущеннях та показаннях свідка, недопустимих у силу статті 97 КПК. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, зазначивши, що висновки районного суду про доведеність завдання засудженим ударів ножем, кількості ударів, послідовності дій та інших обставин вчинення ним злочину не ґрунтуються на твердженні, переказаному дитиною, свідком убивства. Ці висновки були зроблені на підставі інших доказів, у тому числі показань самого засудженого.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.

КПК України визначає, що при прийнятті цього рішення суд зобов'язаний враховувати:

- значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з'ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей;

- обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;

- переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;

- складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;

- співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;

- можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

Водночас суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; відмовляється давати показання в судовому засіданні; не прибуває на виклик до суду, а її місцезнаходження невідоме; перебуває за кордоном.

У будь-якому разі, відповідно до статті 97 КПК, не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Раніше «Судово-юридична газета» пояснювала, у чому полягає щире каяття.

Крім того, ми писали, що Об’єднана палата ККС встановила, які судові рішення можуть бути розтлумачені за змістом ст. 380 КПК.