Представники сфери ІР-власності готуються до масштабних змін

В Україні завершується розробка нової Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності на 2020-2025 роки. Про це повідомив під час парламентських слухань «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні» віце-спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

За його словами, складова інтелектуальної власності (або, як часто кажуть, ІР-власності) у внутрішньому валовому продукті країн Європейського союзу становить понад 40 відсотків. Завдяки їй там створено 82 млн робочих місць. Натомість, Україна і досі знаходиться в групі країн, що тільки розвиваються, тому вітчизняні показники значимості ІР-сфери в економіці країни в рази гірші. Змінити цю ситуацію і покликана Національна стратегія.

Відомо, що підготовка Національної стратегії відбувалася спільно із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), відповідно до Програми співробітництва між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та ВОІВ. Перед ухваленням проект стратегії вирішили винести на парламентські слухання, щоб остаточно звірити окреслені орієнтири. Для професійних спільнот, причетних до сфери інтелектуальної власності, проект стратегії не є несподіванкою. Він уже кілька місяців обговорювався у професійних та наукових колах і, зрештою, увібрав у себе безліч фахових пропозицій.

«Судово-юридична газета» звернулася до директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності, академіка Національної академії правових наук України Олени Орлюк, яка безпосередньо причетна до створення проекту Національної стратегії, з проханням прокоментувати цей документ.

За словами Олени Орлюк, спочатку вона була одним із експертів, яких долучили до написання стратегії, а потім стала членом координаційної групи і, фактично, опрацьовувала стратегію, зводила в єдиний документ, враховувала зауваження, які надходили після громадських та професійних публічних обговорень, а також ті, що містилися в рекомендаціях Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

«За підсумками обговорення на парламентських слуханнях, можливо, ще додадуться якісь слушні пропозиції стосовно питань, пов’язаних, наприклад, з авторською винагородою, підтримкою національного товаровиробника. Бо загалом всі питання у нас у стратегії досить детально прописані. Крім того, враховуючи, що ІР-сфера доволі широка, ми свідомо пішли шляхом створення об’ємного документу. Спочатку в документі описані проблеми, наявні в українській ІР-сфері, а потім чітко і докладно прописані цілі та покрокові завдання, які ми маємо виконати у найближчі шість років. Вважаю за доцільне прийняття цієї стратегії Верховною Радою ще в цьому році і сподіваюсь на швидку реакцію уряду щодо визначення шляхів з її реалізації», — розповіла Олена Орлюк.

Серед основних завдань, закріплених у стратегії, головна координаторка змін виділила два основних моменти. По-перше, це завершення інституційної реформи у сфері інтелектуальної власності та створення ефективного, прозорого, фахового національного органа інтелектуальної власності.

«Не знаю, як буде називатися цей орган у кінцевому результаті, адже він вбере у себе функції і Укрпатенту, і Національного офісу інтелектуальної власності, що діють зараз. У моєму розумінні, це буде орган, який займатиметься не тільки реалізацією державної політики в ІР-сфері, а ще й питаннями проведення експертиз, видачею охоронних документів, веденням реєстрів тощо. Крім того, на орган покладається відповідальність за налагодження співпраці з бізнес-середовищем, за освітні проекти, за підвищення кваліфікації експертів. Тобто цей орган має бути більш функціональним, а не обмежуватися просто державною реєстрацією прав на ІР-власність», — зауважує дійсний член НАПрН України.

Другий важливий момент — це завершення чесного і прозорого конкурсу з відбору кандидатів у судді Вищого IP-суду і початок його функціонування.

«Від того часу, як я прийшла працювати у сферу інтелектуальної власності 15 років тому, продовжую відстоювати позицію, що такий суд потрібний. Сподіваюся, що його нарешті створять. Навіть незважаючи на те, що до конкурсу допустили представників не всіх професійних спільнот, пов’язаних з інтелектуальною власністю, адже то був тільки перший крок. У нас ніде не сказано, що кількість суддів буде обмежена. Навпаки, говорилося, що як тільки суд покаже свою діяльність, будуть відкриті нові конкурси, і кількість суддів збільшиться. Скажімо, у Німеччині 160 суддів, а у нас сьогодні конкурс пройшов тільки на 30 суддівських посад. Це питання важливе, адже ІР-спори дуже складні, і тому вкрай необхідно, щоб у наступному році цей суд запрацював», — переконана Олена Орлюк.