Трудові спори: як їх розглядатимуть суди за законопроектом про працю

Законопроект «Про працю» №2708, 28.12.2019 внесений в Верховну Раду Кабміном, є однією із найбільш обговорюваних суспільством ініціатив влади.

Головним комітетом для цього законопроекту визначили Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом вносяться зміни до цілого масиву нормативних актів, у тому числі тих, що регулюють розгляд трудових спорів.

Трудові спори будуть розглядатися місцевими та апеляційними судами, а також Верховним Судом у встановленому законом порядку за позовними заявами:

• працівника (незалежно від звернення його до медіатора);

2) працівника або роботодавця щодо встановлення умов трудового договору, що укладається, або про зміну умов трудового договору, в тому числі про тлумачення трудового договору;

3) представників працівників щодо захисту трудових прав та інтересів працівників;

4) інших осіб про оформлення трудових відносин.

Предметом індивідуального трудового спору визначаються наступні питання:

- укладення, зміни, припинення трудового договору;

- встановлення або зміни умов праці;

- оплата праці;

- виконання вимог трудового договору.

Сторонами трудового спору законопроект визнає:

• працівника;
• роботодавця;
• особу, яка раніше перебувала у трудових відносинах з роботодавцем;
• особу, якій відмовили в укладенні трудового договору.

Інтереси працівника і роботодавця під час розгляду спору чи виконання рішення можуть представляти адвокати, медіатори, представники працівників.

Під представниками працівників законопроект розуміє осіб, уповноважених трудовим колективом на представництво інтересів.

Строки позовної давності

Звернутися до місцевого суду з позовом про вирішення трудового спор, в тому числі щодо незаконного звільнення, працівник зможе в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Звернутися до місцевого суду з позовом про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат можна буде протягом року з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення.

Якщо сторони зверталися до медіатора, але мирову угоду не уклали, до місцевого суду можна буде звернутися у місячний строк, з дня коли медіатором було складено акт про відмову сторін від підписання мирової угоди.

Якщо мирова угода укладалася, але зобов’язання за нею не виконані, сторона має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня, визначеного в мировій угоді як термін виконання відповідного зобов’язання.

Для звернення роботодавця до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Недоліком цих норм можна вважати відсутність можливості поновлення пропущених строків.

Які рішення може прийняти суд

У разі незаконного звільнення працівника з роботи суд на вимогу працівника приймає рішення:

1) про поновлення його на попередній роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за весь час виконання нижчеоплачуваної роботи;

2) про стягнення середньої заробітної плати за період від дня звільнення до дня прийняття судом рішення у справі.

Суд може прийняти рішення про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника або переведенням його на іншу роботу.

Замість поновлення працівника на роботі суд може прийняти рішення про виплату працівникові компенсації в розмірі, визначеному за домовленістю сторін, але не нижче середньої заробітної плати за 6 місяців.

Для цього потрібні клопотання роботодавця і згода працівника.

При цьому за працівником зберігається право на стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди.

Якщо формулювання звільнення було неправильним

У разі визнання формулювання підстави звільнення неправильним або таким, що не відповідає закону, суд змінює формулювання і визначає в рішенні підставу звільнення в точній відповідності з формулюванням норм закону.

Якщо неправильне формулювання підстави звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника на іншу роботу, суд приймає рішення про виплату працівнику середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Якщо поновлення неможливо

Якщо поновлення працівника на роботі неможливе внаслідок ліквідації юридичної особи або припинення фізичною особою функцій роботодавця, суд визнає особу такою, яку було звільнено з ініціативи роботодавця, і покладає обов’язок провести відповідні виплати, передбачені частинами першою та другою цієї статті, на ліквідаційну комісію або орган, уповноважений управляти майном ліквідованої юридичної особи або правонаступника.

Щодо притягнення працівника до відповідальності

Роботодавець буде мати право звернутися до суду з позовом про відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, якщо розмір прямої дійсної майнової шкоди, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середньомісячну заробітну плату та працівник відмовився від її добровільного відшкодування.

У такому ж порядку будуть притягувати працівника до матеріальної відповідальності у разі, якщо грошова сума в порядку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди не може бути відрахована з його заробітної плати (у зв’язку із звільненням працівника тощо).

Виконання рішення про поновлення на роботі

Рішення суду про поновлення незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення про поновлення на роботі виконується шляхом укладення трудового договору, що містить принаймні не гірші умови, які мав працівник до незаконного звільнення або переведення на іншу роботу.

У разі затримки виконання, невиконання роботодавцем рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, суд виносить ухвалу про виплату працівнику середньої заробітної плати або різниці в заробітній платі за весь час затримки, невиконання рішення суду.

Поворот виконання

У разі скасування виконаних судових рішень про незаконне звільнення, стягнення на користь працівника заробітної плати, гарантійних, компенсаційних виплат поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення приймалося на підставі повідомлених працівником неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів.

Впровадження медіації

До статті 197 Цивільного процесуального кодексу внесуть зміни, які передбачають, що у підготовчому засіданні суд буде з’ясовувати, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації у сфері трудових відносин.

Крім того, суди отримають додаткові підстави для зупинення провадження у справі, а саме, якщо сторони звернулися з клопотанням про таке зупинення провадження у зв’язку з проведенням медіації у сфері трудових відносин (стаття 251, стаття 252 ЦПК).

Таке зупинення буде можливо на строк не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали судом.

Аналогічні зміни вносяться до Кодексу адміністративного судочинства і стосуються проведення медіації виключно у сфері трудових відносин. Проте строки зупинення провадження залишаються такими, як і в чинній редакції норми - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні (стаття 180, стаття 236 КАСУ).

Пільгові умови сплати судового збору

У справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також у інших справах про розгляд трудових спорів після проведення процедури медіації, незалежно від її результатів, позивачі будуть звільнятися від сплати судового збору.

У діючий редакції статті 1 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, ініціатори законопроекту пропонують створити пільгові умови сторонам трудового спору, які перед зверненням до суду звернулися до медіатора.

Раніше обговорювалося питання про те, які норми втратять чинність або зникнуть у проекті нового закону про працю.