Касаційні суди Верховного Суду визначились з питанням самопредставництва в суді

Касаційні суди Верховного Суду поступово визначилися з питанням самопредставництва в суді та з умовами, за яких слід допускати в судові процеси представників органів державної влади.

Як стало відомо «Судово-юридичній газеті», на минулому тижні Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду прийняли рішення підтримати позицію, сформовану 21 січня Великою Палатою Верховного Суду.

Нагадаємо, що Велика Палата ВС, розглядаючи 21 січня питання про допуск у процес представників Вищої ради правосуддя, прийняла рішення допустити юристів ВРП до розгляду справ за її участю на підставі наданих представником ВРП копій положень про Секретаріат ВРП та відповідний відділ Ради правосуддя, а також на підставі наданої представником ВРП посадової інструкції, яка містить відповідний обсяг його повноважень.

Тобто мова йде про можливість самопредставництва суб’єкта владних повноважень в суді без участі адвокатів, що й було зазначено у відповідних документах ВРП.

Однак 30-31 січня різні колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовили у допусках до судового процесу представникам Вищої ради правосуддя, які вважали, що можуть представлять ВРП у порядку самопредставництва. Такий підхід, як повідомляла «Судово-юридична газета», продемонстрували навіть судді КАС, які раніше погоджувались з тим, що юристи ВРП все ж можуть у порядку самопредставництва представляти інтереси цього органу в суді.

Однак після внутрішніх дискусій судді КЦС ВС та КГС ВС все ж вирішили підтримати позицію Великої Палати ВС та вже допускають до судового процесу представників державних органів у порядку самопредставництва, тобто юристів без статусу адвокатів.

Як повідомили «Судово-юридичній газеті» в апеляційних судах, з КЦС ВС вже надійшло роз’яснення про те, що «допуск уповноважених осіб органів державної влади чи місцевого самоврядування до участі у справі та можливість вчинення ними процесуальних дій в порядку самопредставництва можливий у випадку визначення їх прав діяти від імені органу державної влади чи місцевого самоврядування у відповідному документі, що визначає їх правовий статус (закон, положеннях про орган, структурний підрозділ, трудовий договір (контракт), посадова інструкція тощо)». Аналогічний, підхід, як зазначив КЦС ВС, слід застосовувати і до самопредставництва юридичних осіб.

Таким чином, наразі помітно, що тільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розійшовся з Великою Палатою у підходах щодо питання визначення самопредставництва органів державної влади в суді, тоді як інші касаційні суди все ж підтримали позицію БП ВС.

Схоже, що вирішити дискусії всередині Верховного Суду остаточно зможе тільки скасування адвокатської монополії. Однак відповідний законопроект №1013 досі ще не схвалений Верховною Радою.

Нагадаємо, що проблема самопредставнитва гостро постала перед органами державної влади після вступу в силу з 1 січня 2020 року адвокатської монополії щодо представництва органів державної влади в судах. Багато держустанов фактично не мають можливості представляти свої інтереси в судах, якщо заздалегідь не винайняли для цих завдань адвокатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.