Рада готується змінити перелік суб’єктів декларування: до них включать помічників суддів КСУ

Комітет з антикорупційної політики Верховної Ради України визнав таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства законопроект №3355-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства», який нещодавно внесли 28 народних депутатів України. Законопроект рекомендовано підтримати за основу в першому читанні.

Проектом Закону пропонується встановити, що дія Закону України «Про запобігання корупції" (в тому числі положення щодо фінансового контролю) поширюється на осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків часток належать державі, посадових осіб органів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій прямо чи опосередковано належить державі.

Раніше «Судово-юридична газета» вже розповідала про пропозиції народного депутата Руслана Стефанчука з цього приводу.

Крім того, вимоги щодо подання декларацій працівниками Офісу Президента пропонують викласти наступним чином:

«ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України (крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах), помічники суддів, помічники суддів Конституційного Суду України;»

Тобто, виключаються із сфери дії антикорупційного законодавства особи, які працюють в Офісі Президента на посадах радника, помічника, уповноважених, прес-секретаря Президента України, якщо вони виконують свої обов’язки на громадських засадах. Питанням залишається чи стосується це керівника офісу Президента та його заступників.

На думку ініціаторів законопроекту віднесення осіб, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах, до суб’єктів стосовно яких державою здійснюються заходи фінансового контролю, суперечить міжнародним зобов’язанням України, прийнятим нашою державою внаслідок ратифікації міжнародних договорів.

До суб’єктів декларування хочуть віднести і помічників суддів Конституційного Суду України.

Змінами до Закону України «Про доступ до публічної інформації» пропонується відкрити доступ до інформації про структуру, принципи формування, розмір винагороди керівника, членів наглядової ради юридичної особи публічного права, державних підприємств, державних господарських товариств тощо.

Але особливу критику окремих народних депутатів та роздратування громадських організацій викликали положення законопроекту щодо віднесення до членів сім’ї суб’єкта декларування неповнолітніх дітей, які спільно не проживають разом із суб’єктом декларування.

Автори законопроекту зазначають, що високий відсоток факту непроживання пов’язаний із розірвання шлюбу між подружжям та, як результат, практичною неможливість отримати своєчасні та достовірні відомості, необхідні для заповнення декларації.

Тому вони пропонують поширити обов’язок декларування відомостей щодо майна неповнолітніх дітей лише у випадку, коли вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування.

Соцмережі вибухнули обуреннями з того приводу, що таким чином чиновники отримають право реєструвати майно на неповнолітніх дітей, зокрема на позашлюбних, а також на родичів, що працюють на громадських засадах.

Свої зауваження висловило і Головне науково-експертне управління Верховної Ради.

По-перше, для ГНЕУ залишилося незрозумілим, у чому полягає нагальна необхідність доповнення вказаного переліку осіб категорією суб’єктів, які займають посади патронатної служби,

ГНЕУ дивується, чому суб'єкти права законодавчої ініціативи пропонують поширити дію антикорупційних норм на помічників суддів Конституційного Суду України, але залишають при цьому  поза увагою проекту  наукових консультантів суддів Конституційного Суду України (у ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Конституційний суд України» передбачено, що суддя Конституційного Суду має двох наукових консультантів і помічника, посади яких належать до посад патронатної служби).

По-друге, законопроект не містить запобіжників щодо можливості використання відповідних положень окремими суб’єктами, на яких поширюється дія Закону, з метою, наприклад, уникнення необхідності декларування певного майна шляхом передання права власності на нього дітям, які спільно не проживають з такими суб’єктами.

По-третє, у разі ухвалення законопроекту складеться ситуація, за якої підвищені вимоги антикорупційного законодавства не будуть діяти щодо осіб, які, наприклад, входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Раніше депутати висловили бажання  позбавитися одного з видів адміністративних стягнень.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.