Чому ВР направила на доопрацювання законопроект про професійні стандарти

17 червня Верховна Рада направила  на доопрацювання законопроект № 2481 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації, як фактору адаптації та мобільності українця». Авторами законопроекту виступили народні депутати Галина Третьякова, Сергій Бабак, Вадим Струневич.

Зазначимо, що законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» в частині визначення терміна "часткова кваліфікація", встановлення пріоритетності професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками.

За словами Галини Третьякової цей законопроект допоможе оперативно розробляти професійні стандарти.

«Він дозволить отримувати додаткову кваліфікацію, яка вводиться як поняття цим законопроектом за 6-8 місяців, а може і менше. Таким чином, майже мільйон робочих осіб, які сьогодні конкурують за робочі місця на нашому ринку, зможуть дуже оперативно змінювати свою кваліфікацію і вид зайнятості».

Законопроектом зазначається, що вид занять (професія) – діяльність особи, яка вимагає певного рівня освіти чи підготовки та може складатись з кваліфікацій.

Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – визнана суб’єктом, уповноваженим на оцінювання і визнання результатів навчання осіб, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дозволяють виконувати трудові функції.

Часткова професійна кваліфікація – кваліфікація, яка свідчить про здобуття особою частини компетентностей та/або результатів навчання, які визначені відповідним освітнім та/або професійним стандартом.

Також встановлюється, що наявність у особи повної професійної кваліфікації дозволяє їй виконувати повний набір трудових функцій в межах виду занять (професії). Та наявність у особи часткової професійної кваліфікації надає їй право виконувати трудові функції лише визначеної частини кваліфікації.

Законопроектом зазначається, що вид занять (професія) – діяльність особи, яка вимагає певного рівня освіти чи підготовки та може складатись з кваліфікацій.

Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) – визнана суб’єктом, уповноваженим на оцінювання і визнання результатів навчання осіб та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дозволяють виконувати трудові функції.

Часткова професійна кваліфікація – кваліфікація, яка свідчить про здобуття особою частини компетентностей та/або результатів навчання, які визначені відповідним освітнім та/або професійним стандартом.

Також встановлюється, що наявність у особи повної професійної кваліфікації дозволяє їй виконувати повний набір трудових функцій в межах виду занять (професії). Та наявність у особи часткової професійної кваліфікації надає їй право виконувати трудові функції лише визначеної частини кваліфікації.

Чи допоможе класифікатор професій

Втім, на думку Наталії Королевської, класифікатор професій не вирішить існуючих проблем з безробіттям. За її словами, потрібно не створювати проблеми, а вирішувати їх.

 «Ви дійсно вірите в те, що кваліфіактор допоможе сьогодні країні побороти безробіття? Ну це дійсно, ну треба почати тоді з себе. Я пропоную, щоб ви провели все ж таки кваліфіакатор Верховної Ради. Тому що, на жаль, ну, що зараз відбувається. В країні шок, в країні криза, шалене безробіття, шалена заборгованість по заробітній платі. Більше сотні тисяч підприємств зупинили свою роботу. А ми в цей час у Раді розповідаємо, який запровадити кваліфікатор.

Треба приймати відповідальне рішення. Ми вам запропонували антикризовий план, ми запропонували більше ста законопроектів щодо перегляду соціальних стандартів, підтримки економіки та зупинки бойових дій на сході, виконання Мінських угод. Так давайте повертатися до вирішення проблем, а не створення їх».

Пріоритетність професійних стандартів

Законопроект також пропонує встановити пріоритетність професійних стандартів і надає право  професійним асоціаціям і репрезентативним профспілкам і роботодавцям вносити зміни до класифікатора за заявочною процедурою.

У разі відсутності репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, до сфери діяльності яких відносяться відповідні професійні стандарти, останні затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.

Окрім цього, законопроектом  зазначається, що за відсутності професійних стандартів тарифна система може включати кваліфікаційні характеристики.

Свої застереження щодо цього законопроекту висловила і Інна Совсун, народний депутат від партії «Голос». Вона наголосила, що є декілька причин не голосувати за цей законопроект.

«Причина перша. Цей законопроект не узгоджується в повній мірі з чинним законодавством про освіту, в тому числі з нещодавно прийнятим Законом «Про освіту». Зокрема, законопроект ніяким чином не згадує незалежні кваліфікаційні центри для оцінювання рівня кваліфікації робітників», — зазначила вона.

Також, на її думку, є питання з приводу того, яким чином найкраще визначити професійні стандарти.

«Є серйозні питання з приводу того, яким чином найкраще визначити професійні стандарти. Зараз ми пропонуємо передавати повноваження з визначення професійних стандартів або асоціаціям роботодавців, або Мінекономіки, але у нас є цілий ряд професій, для яких цей варіант взагалі не підходить, наприклад медики або юристи, або вчителі. Це ті професії, які мають мати високий ступінь самоврядності, але вочевидь там має бути залучення професійних міністерств в визначення цих професійних стандартів. Просто робота через Мінекономіки не є найкращим методом регулювання цього питання».

Так, документом встановлюється, що  професійні стандарти затверджуються репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями професійних спілок. Таке погодження не вимагається, якщо розробником професійних стандартів є галузева (міжгалузева) рада, до складу якої входять представники професійних спілок та їх об’єднань.

За словами Інни Совсун, великим питанням залишається, наскільки репрезентативними є теперішні організації роботодавців.

«Окрім того, є велике питання з приводу того, наскільки репрезентативними є теперішні організації роботодавців і чи не створюємо ми додаткових загроз з точки зору доцільності включення чи невключення тих чи інших вимог до компетентності працівників в ті чи інші стандарти».

Так само виникає питання з приводу пропозицій щодо закріплення тарифної сітки, виходячи з професійних стандартів. Профстандарт не визначає рівня складності роботи, відносно на основі нього не можна визначати рівень зарплати. Тому ми вважаємо, що законопроект треба доопрацювати, дуже суттєво доопрацювати і тільки тоді можна підтримувати», — підсумувала Інна Совсун.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Комітет рекомендував Раді розглянути зміни до законодавства про профспілки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.