Виокремлення однієї категорії злочинів — топ-корупція, та надання купи додаткових правил для них концептуально хибне, — експерт

«НАБУ створювалось як припущення, що за аналогією з Румунією, у нас вийде через подолання топ-корупції зменшити рівень корупції в державі. Але це припущення, концепція. Досвід починає показувати, що недостатньо просто назвати одну категорію злочинів у державі найбільш небезпечною та створити під неї свій ОДР, свою прокуратуру та свій суд», - про це зазначив на своїй сторінці експерт Центру політико-правових реформ, експерт групи з реформування органів правопорядку РПР Євген Крапивін.

«Тут колега Volodymyr Petrakovskyi висловив дуже гарні спостереження стосовно справи ОАСК та уявлень про якусь виняткову особливість топ-корупційних злочинів.

А саме, перерахувавши уявлення антикорупційної спільноти про особливу дієвість антикорупційної інфраструктури, яка існує в кримінальному процесі, тобто міфи про цю особливість:

[початок цитування]
"міф 1: що підслідність буває виключною (винятковою, типу) та й загалом, що підслідність має якийсь юридичний сенс (наприклад, може спричинювати дефектність доказів, типу).

- суддям ОАСК інкримінують злочини, які не підслідні НАБУ.

міф 2: що приймати процесуальні рішення у провадженнях, яке ведуть детективи НАБУ, можуть лише прокурори САП.

- підозри підписав заступник Генпрокурорки Любович (подібний випадок вже мав місце: тоді підписував заступник Генпрокурора Чумак).

міф 3: що судовий контроль за слідчими та негласними слідчими діями НАБУ здійснює лише ВАКС.

- за моєю інформацією, дозвіл на обшуки надав Ленінський районний суд Кропивницького.

міф 4 (фактично, суміш 2 і 3): що існує антикорупційна інфраструктура.

- окей, активісти можуть сказати, що під тим вони розуміли систему відкритого типу, але-але... їхні вчорашні слова та інфографіки надійно свідчать проти них.

єдиний міф, який НАБУ посилило: що боротьба з корупцією — це питання національної безпеки".
[кінець цитування]

Чомусь багато хто сприймає це як "наїзд", "критику" дій НАБУ, але ж питання не в цьому органі і навіть не в справі ОАСК, а в правозастосуванні у кримінальному процесі з одного боку та концептуальній побудові системи кримінальної юстиції з іншого.

Іншими словами, якщо НАБУ використовує ті самі методи, що й інші органи досудового розслідування, використовуючи ресурси всієї кримінальної юстиції, - це ж добре, значить так ефективніше. Але це ще раз доводить, що виокремлення однієї категорії злочинів (топ-корупція) та наданнях купи додаткових умов-правил для них з метою ефективного розслідування концептуально хибне.

Справа в тому, що система прокуратури єдина, тож дивно позбавляти Генерального прокурора повноважень стосовно однієї-єдиної категорії справ. Так само дивно наполягати, що підслідність якась суворо висічна в камені юридична фікція, а не спеціалізація, тобто можливість держави раціонально розділити ресурси. І що це може впливати на якість (належність та допустимість) доказів врешті, хоча і така судова практика є. І так далі, і тому подібне.

Врешті, НАБУ створювалось як припущення, що за аналогією з Румунією, у нас вийде через подолання топ-корупції зменшити рівень корупції в державі. Але це припущення, концепція. Досвід починає показувати, що недостатньо просто назвати одну категорію злочинів в державі найбільш небезпечною та створити під неї свій ОДР, свою прокуратуру та свій суд. Кримінальний процес - це значно складніша річ і справа ОАСК тому яскравий приклад :)

Запобіжники-запобіжниками, але якісної роботи органів досудового розслідування та прокуратури ними не доб'єшся. А шлях формування дисциплінарної практики чи запровадження нової системи оцінки роботи слідчих та прокурорів, як ми бачимо, занадто складний.

Щож, можливо, колись ми таки дочекаємось від Генерального прокурора нову Концепцію реформування кримінальної юстиції. Мабуть, нескоро, адже там багато концептуально-складних питань, на які не вистачає сил відповісти. Шкода, що на них ad hoc відповідає Президент України своїми законодавчими ініціативами про державні правоохорронні органи або ті самі органи досудового розслідування, змінюючи практику від справи до справи.

P.S. Висловлене прошу сприймати винятково як думку спеціаліста з процесу. Всі громадянсько-політичні аргументи накшталт "ти мочиш НАБУ", "вони стараються" і так далі можна залишити в коментарях у інших людей :) Ніхто нікого не "мочить", просто інколи варто подивитись на юриспруденцію з helicopter view», - підкреслив він.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.