Як  пропонується переглянути соціальне законодавство у контексті виконання рішень ЄСПЛ

08:05, 24 июля 2020
Пропонується скасувати підзаконні нормативно-правові акти, якими передбачено множинні виплати певним категоріям осіб, розглянувши можливість підвищення розміру основної виплати.
Як  пропонується переглянути соціальне законодавство у контексті виконання рішень ЄСПЛ
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

21 липня в режимі відеоконференції відбулося експертне обговорення щодо вдосконалення соціально-орієнтованого законодавства (в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич та інші проти України»), організоване проектами Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини, та «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні».

У заході взяли участь представники та представниці Верховного Суду, Конституційного Суду України, Верховної Ради України, Секретаріату Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, громадянського суспільства і міжнародних організацій.

«Цей захід, безумовно, є важливим внеском в реалізацію цілей, завдань, пріоритетів Плану дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки. Один з пріоритетів – надання підтримки у виконанні рішень ЄСПЛ і зокрема тих, що охоплюють складну проблему невиконання рішень національних судів, таким чином надаючи підтримку у виконанні статті 6 Європейської Конвенції з прав людини і зобов’язань, які Україна взяла на себе, вступаючи до Ради Європи», — зазначила у вітальному слові Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Під час дискусії учасники та учасниці заходу обговорили проблемні аспекти соціально-орієнтованого законодавства та його застосування в контексті виконання рішень Європейського суду з прав людини у групі справ Іванов/Бурмич.

«Зрозуміло, що покрити всі аспекти соціального забезпечення прав досить важко. Нам, головне, зрозуміти, що може зробити Україна з точки зору власного соціального забезпечення. Сподіваюся, це дослідження надихне українську владу на зміни соціального законодавства», – презентуючи дослідження «Досвід держав-членів Ради Європи у реалізації заходів, пов’язаних із переглядом соціально-орієнтованого законодавства та впровадження ефективної системи збору та обліку даних щодо соціальних виплат в контексті реалізації загальних заходів на виконання рішень ЄСПЛ у групі справ Іванов/Бурмич», сказав міжнародний експерт проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» Ліліан Апостол.

Також національна експертка проєкту Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як ключовий чинник сталої демократії в Україні» Алла Федорова представила «Висновки щодо проблемних аспектів соціально-орієнтованого законодавства України та рекомендації щодо їхнього усунення», які будуть оновлені і доповнені після експертного обговорення: «Лише отримання достовірної і актуальної інформації у сфері соціального захисту населення України допоможе визначити реальні потреби тих, хто знаходиться у складних життєвих обставинах і потребує допомоги. Такі заходи, як ці, покликані сприяти реформуванню системи соціального захисту», – сказала Алла Федорова.

Під час загального обговорення суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ольга Ступак звернула увагу, що в Україні спори про стягнення пенсійних, соціальних, інших державних виплат підсудні адміністративній юрисдикції. Але цивільні суди розглядають справи про відшкодування шкоди, спричиненої бездіяльністю державних органів. При цьому суддя КЦС ВС зазначила, що за останні роки кількість таких справ (включаючи і справи про відшкодування шкоди, спричиненої невиконанням судових рішень про виплату пенсій, соціальних виплат тощо) збільшилася в рази.

«Якби представники законодавчої та виконавчої влади проаналізували статистику справ цієї категорії, це підштовхнуло б їх до вирішення проблеми невиконання судових рішень», – сказала доповідачка. Крім того, вона додала, що чим довше держава зволікатиме з вирішенням цієї проблеми, тим більше зростатиме державна заборгованість перед громадянами із соціальних виплат.

Суддя також зауважила, що невиконання протягом тривалого часу судових рішень державними органами негативно впливає на виконання рішень судів і у приватноправових (цивільних) спорах. «Коли людина бачить, що держава дозволяє собі не виконувати судові рішення, вона може сприйняти це як норму поведінки і подумати, навіщо їй поспішати виконувати рішення, прийняте проти неї в цивільній справі», — пояснила доповідачка. Тому, на її думку, в найкоротші строки влада повинна проявити політичну волю щодо розв’язання проблеми невиконання судових рішень.

Зазначивши, що, як представниця судової влади, вона не може давати поради законодавчій або виконавчій владі щодо того, які соціальні пільги слід запровадити або скасувати, Ольга Ступак як громадянка запропонувала державним органам приділити більше уваги роз’ясненням чинного законодавства широкому загалу.

Зокрема, вона звернула увагу, що більшість громадян не читали СК України та не знають про норму, яка існувала ще у КПШС України, про обов’язок повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків. За словами судді КЦС ВС, останнім часом усе більше батьків звертаються до суду з позовами про стягнення аліментів зі своїх дітей. На думку судді, підвищення моральних стандартів громадян може допомогти державі у вирішенні питання соціального забезпечення непрацездатних осіб.

Отже, серед презентованих рекомендацій:

  • Здійснити аналіз та систематизацію всіх виплат, видів допомоги, які провадяться з державного бюджету з визначенням розміру кожної виплати чи допомоги. Невідкладно з завершенням карантинних обмежень розробити додаткові питання для визначення потреб населення та провести перепис населення України.
  • У рамках аналізу всіх виплат системи соціального забезпечення з державного бюджету переглянути та скасувати підзаконні нормативно-правові акти, якими передбачено множинні виплати певним категоріям осіб, розглянувши можливість підвищення розміру основної виплати.
  • Переглянути систему надання соціальних виплат та передбачити її адресний характер (у період фінансової кризи). По тих виплатах, перехід на адресність яких планується Урядом у майбутньому, встановити часові зобов’язання щодо завершення процесу переходу.
  • Передбачити у державному бюджеті на кожен рік чітке балансування запровадженого фінансування для кожної соціальної виплати, передбаченої у чинному законодавстві, з кількістю осіб, які її отримують, та встановленим розміром виплати. У випадку невиділення достатніх ресурсів у Проекті бюджету встановити обов’язковий перегляд та внесення змін до відповідного чинного законодавства щодо зменшення розміру виплати, її скасування/призупинення на недискримінаційній основі (з відповідними роз’ясненнями громадськості).
  • Розглянути питання про заборону встановлення додаткових виплат, компенсацій, грошового утримання чи будь-яких соціальних виплат з державного бюджету, що не передбачені чинним законодавством, та збільшувати розмір наявних поза межами коштів, закладених у державному бюджеті на поточний рік указами Президента, постановами Кабінету міністрів.
  • Переглянути закріплену у багатьох соціальних законах (у зв’язку із внесеними змінами після 2011 р.) можливість КМУ на свій розсуд визначати розмір доплат, виплат певним категоріям осіб, виключно в межах передбачених ресурсів Державним бюджетом, Пенсійним фондом; з тим, щоб така дискреція мала можливість бути застосованою тільки для тих категорій уразливих осіб, які вже забезпечені прожитковим мінімумом.
  • Розробити із залученням широкого кола фахівців та громадськості методику визначення прожиткового мінімуму, який надасть можливість забезпечити особі її основні базові потреби та гідний рівень життя з урахуванням прийнятих Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» від 19 травня 2020 р. Перерахувати прожитковий мінімум за новою методикою та проаналізувати фінансову спроможність держави щодо його гарантування.
  • Розглянути доцільність обмеження максимального розміру оплати праці державних службовців, суддів, керівного складу державних підприємств, всіх категорій працівників, які отримують заробітну плату з бюджету, запровадивши прив’язку максимального розміру до певної кількості прожиткових мінімумів.

Керівник управління Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи Павло Пушкар долучився до обговорення та підкреслив, що питання, які розглядаються, є комплексом зобов’язань України перед Радою Європи, а саме – щодо виконання Європейської конвенції з прав людини та Європейської соціальної хартії. «ЄКПЛ через призму, зокрема, положень ст. 1 Протоколу 1 дуже обмежено регулює питання соціальних прав. Такий обмежений підхід, коли право наявне в національному законодавстві права, але не має механізму його реалізації, як правило, визнається Європейським судом таким, що не гарантується ст. 1 Протоколу 1», — наголосив він.

За результатами обговорення учасники та учасниці сформулювали рекомендації щодо усунення ідентифікованих проблем як шляхом внесення змін до національного законодавства, так і шляхом вдосконалення судової та адміністративної практик.

Супровідні документи заходу доступні українською мовою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду