Що Україна планує робити з приватними виконавцями аби отримати 1,2 мільярда євро від ЄС

18:25, 31 июля 2020
Положеннями підписаних з ЄС Меморандуму і Кредитної угоди передбачено вісім зобов’язань України, серед яких є розширення повноважень приватних виконавців.
Що Україна планує робити з приватними виконавцями аби отримати 1,2 мільярда євро від ЄС

Незважаючи на реформу виконавчого провадження, проведену у 2016 році, рівень стягнення боргів у судовому порядку в Україні продовжує становити низькі 2.6 %. Створений тоді інститут приватних виконавців, хоч і показав свою ефективність, але через жорсткий контроль з боку Міністерства юстиції України так і не набув широкого розвитку. Нині приватних виконавців нараховується трохи більше двох сотень.

Очевидно, це і стало причиною, що міжнародні партнери України знову стали наполягати на більш потужній реформі виконавчого провадження і розширенні повноважень приватних виконавців.

Днями, в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя, було підписано Меморандум про взаєморозуміння і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд. євро. У положеннях Меморандуму серед восьми зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, якраз і згадуються приватні виконавці.

Зрозуміло, що європейці не поставили б свого підпису під даними документами, якби з боку української сторони не були б зроблені відповідні кроки. Так, наприкінці червня до Верховної Ради було внесено пакет законопроектів, спрямованих на системну реформу інституту виконання судових рішень в Україні. Авторами скрізь позначені народні депутати України Тарас Тарасенко та Сергій Демченко.

З чого складається «європейський» пакет законопроектів

Пакет містить головний і три допоміжні законопроекти під №№ 3726-3729:

  • Проект Закону про виконавче провадження (реєстр. № 3726 від 23.06.2020);
  • Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту державних і приватних виконавців (реєстр. № 3727 від 23.06.2020);
  • Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень державних і приватних виконавців (реєстр. № 3728 від 23.06.2020);
  • Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстр. № 3729 від 23.06.2020).

За словами Тараса Тарасенка, законодавчий пакет насправді розроблявся за активної участі професійної спільноти та стейкхолдерів, були залучені найкращі фахівці у сфері виконавчого провадження, не лише України, а й Європи. Серед авторського колективу, зокрема, називаються приватні виконавці Андрій Авторгов, Олександр Кузь, Зорян Маковецький, заступник Голови Ради приватних виконавців України Олександр Сивокозов, дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України, доктор юридичних наук Олена Овчаренко, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців, адвокат Олексій Соломко, національний експерт Проекту ЄС «Pravo-Justice» В’ячеслав Панасюк та міжнародний експерт Катілін Попов.

Які проблеми хочуть вирішити

Чинний Закон містить низку обмежень для діяльності приватного виконавця, серед яких заборона займатися виконанням рішень, за якими боржником є держава, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства. Тобто, відсутня рівноцінна конкуренція між державними та приватними виконавцями судових рішень.

Вкрай необхідний перегляд регуляторної ролі Мінюсту, з метою забезпечення професії приватних виконавців більшою незалежністю від надмірного державного контролю, уникненню зловживань інструментами дисциплінарного впливу, адже нині довільне притягнення до дисциплінарної відповідальності приватних виконавців (майже завжди на вимогу впливового кредитора, якому довелося сплатити борг), не сприяє створенню середовища для залучення достатньої кількості нових кваліфікованих кандидатів, які потрібні професії.

Відсутність реальних повноважень у Асоціації приватних виконавців України нівелює значення цього органу самоврядування і його вплив на розвиток професії.

Також, повноваження помічника приватного виконавця на сьогодні зводяться до функції ведення діловодства, що не відповідає моделі приватного виконання, які успішно функціонують в країнах з розвиненим інститутом приватного виконання. Проте, кваліфікаційні вимоги до помічника приватного виконавця на сьогодні такі ж як і вимоги до державного виконавця.

Крім того, відсутній справедливий баланс інтересів між захистом прав стягувачів і боржників, у тому числі через складність практичного доступу до активів боржників, неефективне забезпечення гарантій від зловживань, браку дієвих стимулів для добровільного виконання судових рішень.

Не менш важливим є перегляд ролі суду у виконавчому провадженні з метою забезпечення, а не перешкоджання виконанню, зменшення можливості для недобросовісних боржників зловживати своїми процесуальними правами, використовувати суди для затягування процесу виконання, або, взагалі, для уникнення від нього.

Що пропонує головний законопроект

Автори по суті пропонують відмовитися від застарілих та стримуючих розвиток норм чинних законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і створити єдиний документ.

Ним стане нова редакція Закону про виконавче провадження. Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно, пропонують скасувати.

Основна новела законопроекту № 3726 - зрівняння процесуальних статусів державного і приватного виконавців. Тепер усі вони зможуть займатися виконанням рішень судів, що стосуються державних органів та державних компаній.

«Державні та приватні виконавці (далі – виконавці) володіють однаковим обсягом прав та обов’язків в межах виконавчого провадження», - записано у п.3 ст.3 «Суб’єкти, які здійснюють примусове виконання рішень» нової редакції Закону про виконавче провадження. Вимогами Прикінцевих та перехідних положень даного законопроекту також внесені відповідні зміни в інші законодавчі акти.

Регулятивну функцію Мін’юсту пропонують перетворити на сервісну. Зокрема, проведення планових перевірок приватних виконавців робиться тільки з метою підвищення стандартів роботи приватного виконавця. Про час перевірок повідомляється завчасно – шляхом складання річного графіку проведення планових перевірок. У разі виявлення за результатами перевірки у діях приватного виконавця порушень, які не призвели до негативних наслідків для учасників виконавчого провадження, уповноважені особи Міністерства юстиції України надають приватному виконавцю строк для надання пояснень та усунення виявлених порушень, і якщо вони усунені у встановлений термін, то притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності не відбувається (Стаття 33. Перевірка організації діяльності приватних виконавців Міністерством юстиції України).

Більше того, у дисциплінарних санкціях зникає таке поняття, як тимчасове призупинення діяльності, на що неодноразово нарікали приватні виконавці.

У статті 39 «Дисциплінарні стягнення» пропонується наступне:

  • зауваження;
  • догана;
  • фінансова санкція у виді одноразової сплати членського внеску на користь Асоціації приватних виконавців України у розмірі від восьмиста до тисячі мінімальних неоподатковуваних мінімумів;
  • припинення діяльності приватного виконавця.

Причому, рішення Дисциплінарної комісії про припинення діяльності приватного виконавця ухвалюється у разі вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубого або систематичного нехтування своїми обов’язками, що є несумісним із здійсненням подальшої професійної діяльності.

Автори також запропонували зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, у якому в новій статті 287-1 «Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень Дисциплінарної комісії приватних виконавців» йдеться, що приватний виконавець може оскаржити рішення Дисциплінарної комісії відразу в апеляційному адміністративному суді в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Така адміністративна справа вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі, а постанова суду набирає законної сили одразу після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повноваження суду використані також для зменшення можливості для недобросовісних боржників зловживати своїми процесуальними правами. Пропоновані у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту зміни в Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси вводять нову норму, як зустрічне забезпечення (ст. 154-1 КАС, ст. 141 ГПК, ст. 154 ЦПК). Суд буде зобов’язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду, забезпечити відшкодування збитків, які можуть бути спричинені стягувачу у виконавчому провадженні забезпеченням позову. Зустрічне забезпечення буде здійснюватися, як правило, шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Зміни торкнулися і статусу Асоціації приватних виконавців України. Вона стає рівноправним партнером із Міністерством юстиції, а більшість нормативно-правових актів відносно діяльності приватних виконавців, які розроблятиме державний регулятор, підлягатимуть погодженню з нею.

Приватним виконавцям, як представникам незалежної правової професії, з метою розвитку організаційних форм здійснення своєї діяльності пропонується можливість створювати юридичні особи у формі Бюро приватного виконавця та Об’єднання приватних виконавців (ст.ст. 24, 25 нової редакції).

Не забуто й про помічників приватних виконавців. Стаття 31 «Права та обов’язки помічника приватного виконавця» нової редакції надає їм права виконувати окремі виконавчі дії та забезпечувати можливість створення ефективної бізнес-практики.

І, звичайно, у законопроекті втілено прагнення якомога більше застосовувати у діяльності приватних виконавців інструменти XXI століття – автоматизації усіх процесів, зокрема через удосконалення Автоматизованої системи виконавчих проваджень та запровадження належної системи автоматизованого арешту та списання коштів з банківських рахунків боржників з необхідними запобіжниками, наприклад, мінімальні захищені суми тощо (ст. 87 «Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника» нової редакції та зміни в ст.6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). У разі схвалення цих змін, при відкритті рахунку клієнтом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру боржників, банк буде змушений зупинити видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомити державному чи приватному виконавцеві про відкриття рахунка.

Так само, при доступі до професії приватного виконавця пропонується внести уточнення до діючого закону в частині забезпечення автоматизованого складання кваліфікаційного іспиту кандидатами (ст.17 «Кваліфікаційний іспит» нової редакції).

Допоміжні зміни

Інші законопроекти або носять виключно косметичний характер, редагуючи положення, де йдеться про діяльність приватних та державних виконавців, ставлячи їх в один ряд, як у законопроекті про внесення змін до Кримінального кодексу України № 3727 та законопроекті про внесення змін до Митного кодексу України № 3729, або вносять незначні доповнення на підтримку положень головного законопроекту про виконавче провадження № 3726.

Так, законопроектом про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень державних і приватних виконавців № 3728 пропонується змінити порядок накладення штрафів за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця, наділивши останніх правом виносити постанови про накладення штрафу в порядку закону про виконавче провадження (ст. 221 КУпАП).

Раніше розгляд справ про адміністративні правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця був компетенцією районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Реформатори вважають, що цим вони зменшать навантаження на судову систему України.

Слід також нагадати, що пакет законопроектів, поданих народними депутатами України Тарасом Тарасенком і Сергієм Демченком, є альтернативним до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» (реєстрац. N 3609 від 05.06.2020 року), внесеного Кабінетом Міністрів України. Урядовий документ навіть близько не передбачає рівності державних і приватних виконавців.

В зв’язку із цим Комітет Верховної Ради України з питань правової політики збирається створити робочу групи з опрацювання цих альтернативних законодавчих актів. Але, чомусь здається, що умови макрофінансової допомоги Україні вже визначили переможця.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» вже писала що Мін’юсту із урядового законопроекту вже довелося виключати окремі скандальні норми стосовно діяльності інституту приватних виконавців, але до діалогу справа ще не дійшла.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Новых судей привели к присяге: как прошла церемония при участии Зеленского
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Ольга Совгиря
    Ольга Совгиря
    заместитель председателя Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики
  • Таисия Геза
    Таисия Геза
    судья Восточного апелляционного хозяйственного суда
  • Виктор Кривенко
    Виктор Кривенко
    судья Конституционного Суда Украины
  • Светлана Шаренко
    Светлана Шаренко
    председатель Киевского районного суда Харькова
  • Владимир Петренко
    Владимир Петренко
    судья Киевского районного суда Одессы
загрузка...