Повторне звернення особи до адміністративного суду з позовом з тих самих підстав і предмета та до того самого відповідача: ухвала суду

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду розглянув матеріали адміністративного позову особи до Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання  протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди у справі № 340/2845/20.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

• визнати протиправною бездіяльність Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області з невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 по справі № 811/1379/18;
• стягнути з Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами виник у зв`язку з відмовою відповідача, на підставі ч. 3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" надати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно з заявою від 30.10.2017.

Позивач, за вирішенням вказаного спору, у травні 2018 року звернувся до суду з позовом, де просив визнати протиправною відмову та зобов`язати Бобринецьку районну державну адміністрацію Кіровоградської області надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно з заявою від 30 жовтня 2017 р.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн. та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року в адміністративній справі № 811/1379/18 адміністративний позов до Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною відмову Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивача згідно із заявою від 30 жовтня 2017 року. Зобов`язано Бобринецьку районну державну адміністрацію Кіровоградської області повторно розглянути заяву від 30 жовтня 2017 року про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили 16 серпня 2018 року та на його виконання судом 10 вересня 2018 року позивачу видано виконавчий лист щодо примусового виконання його зобов`язальної частини.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 11 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 57183335 щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Між тим, позивач, стверджуючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність  щодо невиконання рішення суду від 16 липня 2018 в адміністративній справі № 811/1379/18, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).

Так, у постанові від 20.02.2019 року по справі № 806/2143/15 Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

До того ж, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.

Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо  у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, враховуючи, що між сторонам новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 20.02.2019 року (справа № 806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа № 820/4261/18).

Згідно із ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих підстав і предмета та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

 Подписывайтесь на наш Telegram-канал, чтобы быть в курсе самых важных событий.