ВС роз’яснив, у якому випадку придбання майна у період шлюбу не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбано. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 711/2302/18.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що особа_1 звернувся до суду з позовом до особи_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, що була придбана під час перебування у шлюбі.

Суди встановили, що з 1988 року до 2017 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 1997 року спірна квартира приватизована матір’ю і батьком позивача та ним особисто, відповідно у результаті приватизації позивачу належала на праві власності 1/3 частина цієї квартири.

У березні 2003 року мати позивача, яка діяла від його імені та від імені свого чоловіка, уклала договір міни, відповідно до умов якого позивач обміняв належну йому на праві приватної власності 1/3 частину квартири на належну батьку на праві приватної власності іншу квартиру. Обмін 1/3 квартири на батькову квартиру сторони здійснили без доплати. У червні 2003 року ця квартира була продана. Вартість її продажу становила 29 150,00 грн. В той самий день укладено договір купівлі продажу квартири, відповідно до умов якого позивач купив нову квартиру. Продаж нової квартири вчинено за 28 300,00. Всі договори посвідчено нотаріально.

Враховуючи викладене позивач вважав, що спірна квартира була придбана в результаті продажу іншої квартири, яка належала йому на підставі особистої приватної власності.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Черкаської області  апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги особи_1 задоволено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що конструкція норми статті 22КпШС України та статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Також ВС наголосив, що у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об’єктів права спільної сумісної власності.

Застосовуючи норму статті 22 КпШС України або статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Вирішуючи спір, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про те, що спірна квартира була набута у власність позивачем до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, в результаті відповідних правочинів приватизації, міни, купівлі-продажу належної йому нерухомості, за рахунок належних йому особистих коштів, а не створена спільними зусиллями чи спільною працею сторін, тому особа_1 є її єдиним власником.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що проживання дітей з одним із подружжя само по собі не є підставою для збільшення частки спільного майна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.