Скасування режиму рибогосподарської експлуатації водосховища: правова позиція ВС

Законодавством визначено два види негативних наслідків для користувача у разі порушення ним вимог режиму рибогосподарської експлуатації водосховища, а саме: тимчасове призупинення режиму за вчинене порушення і скасування режиму за неодноразові порушення або невиконання припису. Конкретні підстави для застосування того чи іншого виду санкції визначаються Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4 (Інструкція № 4).

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи до Державного агентства рибного господарства України, Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства за участю третьої особи – підприємства – користувача водосховища, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору полягає в тому, що фізична особа звернулась до суду та просила визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка, на її думку, виразилася у невжитті заходів щодо скасування режиму рибогосподарської експлуатації водосховища користувачу водосховища у зв’язку з постійним недотриманням останньою такого режиму, чим порушено її права як загального користувача водними ресурсами водосховища.

Судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суди виходили з того, що відсутність протиправної бездіяльності зі сторони відповідачів підтверджено зібраними у справі доказами, зокрема: актами перевірки, складеними за результатами здійснення контрольних заходів щодо дотримання користувачем водосховища режиму рибогосподарської експлуатації водосховища.

Верховний Суд погодився з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, зважаючи на те, що розділом 3 Інструкції № 4 визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких можливе тимчасове призупинення дії або скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта. Зокрема, колегія суддів врахувала, що пунктом 3.1 Інструкції № 4 передбачено, що дію режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.14 цієї Інструкції, щодо: порушення користувачем вимог цієї Інструкції; погіршення стану запасів водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об`єкті; несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення водних живих ресурсів до територіальних органів рибоохорони.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме того, що Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства постійно здійснювався контроль за вилученням водних біоресурсів користувачем водосховища, а систематичного порушення режиму або Інструкції № 4 контролюючим органом не встановлено, а також враховуючи, що підприємство звітувало у встановлені терміни щодо обсягів вилову риби, що підтверджується звітами по обсягу вилову риби та інших водних живих ресурсів з водосховища, колегія суддів погодилась з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання бездіяльності відповідачів протиправною.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації може подаватися Державним агентством рибного господарства України виключно з підстав неодноразового невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог законодавства або режиму. Неодноразовість полягає у систематичному невиконанні користувачем приписів або порушенні вимог законодавства або режиму; відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу до порушника, зокрема у формі винесення відповідного припису.

Постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а (адміністративне провадження № К/9901/16693/18) - за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.