Як вплине ситуація із НАБУ на процес створення Бюро економічної безпеки

28 серпня Конституційний Суд України ухвалив рішення, відповідно до якого призначення Артема Ситника на посаду директора НАБУ було неконституційним. Таке рішення КСУ обґрунтував тим, що повноваження Президента, передбачені у Конституції, є вичерпними, і до них не входить призначення директора антикорупційного відомства.

Разом з тим, 10 вересня КСУ розгляне питання про конституційність окремих положень закону про НАБУ, зокрема у сфері призначення директора відомства.

Реакція Офісу Президента

У Офісі Президента відреагували на рішення КСУ відносно стримано. В основному, увага приділяється критиці «попередників», адже на думку ОП, це рішення КСУ «дає оцінку саме тодішнім управлінським рішенням щодо кадрових призначень, а не оцінку якості роботи самого органу». Також представники Президента зазначили, що «судді констатували, що непродумана, поспішна, а часто – спекулятивна тодішня практика кадрових призначень, яка йшла урозріз з Конституцією України при формуванні найважливішого елемента антикорупційної архітектури в країні, призвела до необхідності ухвалити конкретне правове рішення про неконституційність».

В контексті такої заяви, цікавим є подальший розвиток подій довкола створення Бюро економічної безпеки. Як раніше повідомила «Судово-юридична газета», законопроєкт від «Слуги Народу» щодо утворення цього органу пропонує, аби директора цього бюро призначав саме Президент.

Разом з тим експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін нагадує, що Президент Зеленський також вже має подібний прецедент. «Маю на увазі негативний Висновок КС стосовно законопроєкту 1014, яким Президент намагався ці повноваження (щодо призначення Директора НАБУ – прим.) "конституціонузувати". Жодних висновків тоді Офіс Президента не зробив і далі просував БЕБ з неконституційними повноваженнями», - зазначив експерт.

Чи зроблять висновки Президент та Верховна Рада?

Представники Антикорупційного комітету ВР в якійсь частині взяли до уваги рішення КСУ та плани Суду розглянути окремі положення закону про НАБУ, які стосуються призначення його директора. 2 вересня представники комітету з «Голосу» та «Слуги Народу» зареєстрували законопроєкт № 4025 про внесення змін до закону про НАБУ, яким передбачено те, що в подальшому Директора НАБУ буде призначати Кабмін, а саме Бюро змінює статус із «державного правоохоронного органу» на ЦОВВ із спеціальним статусом.

Разом з тим, поки незрозуміло, як все це врешті вплине подальші ініціативи від влади. Раніше за ініціативою Данила Гетманцева та інших депутатів СН було зареєстровано законопроєкт № 3087-д про створення Бюро економічної безпеки, яким було передбачено, що БЕБ буде матиме статус державного правоохоронного органу, а призначати Директора Бюро буде Президент.

Наразі цей законопроект, за словами представниці профільного Комітету, планується змінити.

На думку Євгена Крапівіна, існує імовірність, що рішення Конституційного Суду щодо НАБУ навряд вплине на президентські плани щодо БЕБ. «Питання навіть не в уявленні, що Президент має щось контролювати в цих органах, а дійсно в тому, що вони не хочуть цей традиційно президентський вплив віддавати Уряду, бо це вплине на їх незалежність. Тож мені видається, що вони будуть шукати шляхи до просунення концепції державного правоохоронного органу з президентським впливом».

Експерт правозахисної організації «Асоціація українських моніторів дотримання прав людини» Михайло Каменєв погоджується з такою думкою та додає, що рішення КСУ по НАБУ не обов’язково матиме вплив на наявність у законі про БЕБ повноважень Президента щодо призначення його директора: «Це може мати вплив лише у разі, якщо суспільство буде постійно нагадувати законодавцям про те, що це неконституційно. А юридично, на жаль, у нас не звертають належної уваги на цю практику Конституційного Суду».

Також він нагадав випадок часів президентства Петра Порошенко, який свідчить, що ця «сліпота» до рішень КСУ є вибірковою: «Коли треба, Президент прекрасно згадує, що не можна розширювати повноваження парламенту. Наприклад, коли Петро Порошенко ветував закон «Про дипломатичну службу», однією із причин накладання вето із посиланням на відповідне рішення Конституційного Суду було зазначено те, що законом передбачалося надання повноважень Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва погоджувати кандидатури послів, чого не передбачено Конституцією».

Членкиня Правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко у своїй статті «Гарантування Конституції: президентові варто почати з себе!» зазначає, що «"нормою" в Україні стало розширення конституційних повноважень президента закріпленням їх у законах і підзаконних актах». У статті  вона наводить 25(!) прикладів, де законодавчо закріплені повноваження Президента виходять за межі повноважень, визначених Конституцією. І найближчим часом більшість цих повноважень нікуди не подінуться.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.