Мінцифра хоче запустити «Дія City»: на що чекати українцям
В Україні планують запустити «Дія City». Відповідну заяву зробив віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у рамках брифінгу щодо створення сприятливих умов для ІТ-індустрії, присвяченого указу Президента «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні».
За його словами, вони хочуть побудувати цифрову бізнес-країну, де українці та підприємці з усього світу матимуть можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні та бізнес-ідеї без втручання держави.
У заході також взяв участь заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков, а також новий радник Федорова Денис Алейніков, білорус, який брав участь у розвитку і реформуванні сфери ІТ у Білорусі та доклався до створення «Парку високих технологій».
«Дія City»
За їх словами, бізнес, який би і мав бажання працювати в Україні, стикається із такими проблемами:
- Відсутність верховенства права та як наслідок - корупція, рейдерство та саботаж.
- Високі податки на початкових етапах бізнесу та складність і велика вартість кредитування.
- Складність входу до Первинної публічної пропозиції (IPO) та незахищенність прав міноритарних акціонерів.
- Відтік кваліфікованих кадрів за кордон та застаріла освіта, яка не відповідає потребам бізнесу.
- Низький рівень захищеності інтелектуальної власності.
Відтак, чиновники пропонують такі зміни:
- Побудова цифрового суспільства — всі послуги мають бути онлайн.
- Цифрова ідентифікація суб'єктів та відносин.
- Єдине онлайн-вікно для резидентів.
- Створення середовища для прийняття рішень замість правил.
- Відповідальність і безпосередня участь резидентів в організації проекту.
За їх словами, доступ до ринку будуть мати ті компанії, які зможуть забезпечити певний рівень заробітних плат.
При цьому, відповідаючи на запитання «Судово-юридичної газети», чи не вплине факт заходу на український ринок іноземних ІТ-компаній на рівень зарплат, Михайло Федоров відзначив, що ні, адже «в Україні брак ІТ-спеціалістів».
Які компанії можуть зацікавити новації:
- Українські та міжнародні IT-компанії.
- Інвестиційні фонди.
- Стартапи.
- Освітні організації.
Технологічні сфери, які буде охоплено: AgroTech, Fintech та Blockchain, АІ та технології хмарних обчислень, Медичні нейромережі та біотехнології, IoT, Publishing та торговельні майданчики, Авіаційні та космічні технології, безпілотники, реклама, маркетинг і просування, анімація, графіка та аудіо, кіберспорт та аутсорсинг бізнес-процесів.
Що чиновники обіцяють резидентам системи
Цифрові послуги:
- API government — послуги надаються не по запиту, а автоматично по інтеграції API держави (можна вбудувати у «будь-який» сторонній софт).
- Прозорий онлайн-доступ/моніторинг фінансових операцій та фіскальних транзакцій (окремий софт).
- Замість звітів (навіть онлайн) — автоматичний апдейт статистичних/облікових даних резидентів у бази даних DC й фіскальних органів, інших організацій.
- Оцифровування взаємодії G2B, G2R.
- По кожному суб'єкту (резиденти, організації, в майбутньому IoT) — накопичення історії взаємовідносин з усіма сервісами DC.
- Автоматичне відрахування податків.
- Окрема фінансово-платіжна система, з інтеграцією в національну та міжнародні.
- «Оцифрована» гривня — онлайн-моніторинг, моментальний трансфер/конвертація, можливість надавати цільове призначення (цифровий хвіст).
- Онлайн-кабінет резидента DC.
- Платформи для голосування/прийняття рішень/обговорення.
- Resident ID, з широким функціоналом застосування (підпис, ідентифікація, реєстрація, платіжний метод, доступи до сервісів та інформації).
- Можливість застосувати англійське право та третейський суд Дія City.
- Спрощений режим валютних розрахунків.
- Спеціальний податковий режим
- «Єдине вікно» — державні онлайн-сервіси.
- Офіс обслуговування резидентів DC при Державній податковій службі України.
«Ми хочемо зробити майже ідеальний законопроект, тому будемо залучати різних фахівців, експертів продуктових компаній. Тому ми вивчаємо кращий світовий досвід, у нас є підтримка від ринку. Створити спеціальну економічну зону», - говорить Федоров.
Своєю чергою Олександр Борняков повідомив, що зараз вартість капіталів у царині штучного інтелекту сягає 8 млрд доларів. Однак дана сфера інтенсивно розвивається і вже невдовзі може сягнути 50 млрд. Прогнозується можливість зростання робочих місць майже на 500 тис., а також зростання галузі ІТ майже до 12 млрд дол. Для цього вони хочуть вносити зміни в законодавство, зокрема, яке регулює трудові відносини.
Чому досвід Білорусі
Парк високих технологій (ПВТ) Білорусі - спеціальний податково-правовий режим для розвитку ІТ-бізнесу. Функціонує за принципом екстериторіальності. Зареєстровані в Парку компанії та індивідуальні підприємці можуть користуватися преференціями незалежно від місця розміщення їх білоруських офісів.
На території ПВТ діють положення білоруського Декрету № 8 «Про розвиток цифрової економіки», який був підписаний 21 грудня 2017 року та вступив у дію 28 березня 2018 року. Відповідно до нього до 1 січня 2049 року резиденти Парку звільнені від більшості податків, включаючи податок на прибуток. Норми декрета також допомагають розвивати ІТ-освіту та просувати перспективні стартапи.
У листопаді 2018 року було затверджено регулювання криптовалютної промисловості та створення криптовалютної біржі.
За словами Дениса Алейніка, це сприяло тому, що на другий рік роботи ІТ-сфера принесла бюджету стільки коштів, скільки і промисловість, і значно випередила сільське господарство та будівництво. Важливим у цьому плані було викликати довіру до інвесторів, зокрема вирішувати судові спори у даній сфері можна не обов’язково в Білорусі, а і за кордоном.
На запитання «Судово-юридичної газети» про теперішню ситуацію у сфері ІТ Білорусі, Алейнік відповів, що раніше по кілька днів на тиждень проходили конференції, на які приїжджало чимало бізнесменів та спеціалістів ІТ-галузі з усього світу, зараз таке на фоні нестабільної політичної ситуації не відбувається.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
