Мінцифра хоче запустити «Дія City»: на що чекати українцям

В Україні планують запустити «Дія City». Відповідну заяву зробив віцепрем'єр-міністр,  міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у рамках брифінгу щодо створення сприятливих умов для ІТ-індустрії, присвяченого указу Президента «Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії в Україні».

За його словами, вони хочуть побудувати цифрову бізнес-країну, де українці та підприємці з усього світу матимуть можливість швидко реалізовувати найамбітніші інноваційні та бізнес-ідеї без втручання держави.

У заході також взяв участь заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков, а також новий радник Федорова Денис Алейніков, білорус, який брав участь у розвитку і реформуванні сфери ІТ у Білорусі та доклався до створення «Парку високих технологій».

«Дія City»

За їх словами, бізнес, який би і мав бажання працювати в Україні, стикається із такими проблемами:

1. Відсутність верховенства права та як наслідок - корупція, рейдерство та саботаж.
2. Високі податки на початкових етапах бізнесу та складність і велика вартість кредитування.
3. Складність входу до Первинної публічної пропозиції (IPO) та незахищенність прав міноритарних акціонерів.
4. Відтік кваліфікованих кадрів за кордон та застаріла освіта, яка не відповідає потребам бізнесу.
5. Низький рівень захищеності інтелектуальної власності.

Відтак, чиновники пропонують такі зміни:

1. Побудова цифрового суспільства — всі послуги мають бути онлайн.
2. Цифрова ідентифікація суб'єктів та відносин.
3. Єдине онлайн-вікно для резидентів.
4. Створення середовища для прийняття рішень замість правил.
5. Відповідальність і безпосередня участь резидентів в організації проекту.

За їх словами, доступ до ринку будуть мати ті компанії, які зможуть забезпечити певний рівень заробітних плат.

При цьому, відповідаючи на запитання «Судово-юридичної газети», чи не вплине факт заходу на український ринок іноземних ІТ-компаній на рівень зарплат, Михайло Федоров відзначив, що ні, адже «в Україні брак ІТ-спеціалістів».

Які компанії можуть зацікавити новації:

1. Українські та міжнародні IT-компанії.
2. Інвестиційні фонди.
3. Стартапи.
4. Освітні організації.

Технологічні сфери, які буде охоплено: AgroTech, Fintech та Blockchain, АІ та технології хмарних обчислень, Медичні нейромережі та біотехнології, IoT, Publishing та торговельні майданчики, Авіаційні та космічні технології, безпілотники, реклама, маркетинг і просування, анімація, графіка та аудіо, кіберспорт та аутсорсинг бізнес-процесів.

Що чиновники обіцяють резидентам системи

Цифрові послуги:

1. API government — послуги надаються не по запиту, а автоматично по інтеграції API держави (можна вбудувати у «будь-який» сторонній софт).
2. Прозорий онлайн-доступ/моніторинг фінансових операцій та фіскальних транзакцій (окремий софт).
3. Замість звітів (навіть онлайн) — автоматичний апдейт статистичних/облікових даних резидентів у бази даних DC й фіскальних органів, інших організацій.
4. Оцифровування взаємодії G2B, G2R.
5. По кожному суб'єкту (резиденти, організації, в майбутньому IoT) — накопичення історії взаємовідносин з усіма сервісами DC.
6. Автоматичне відрахування податків.
7. Окрема фінансово-платіжна система, з інтеграцією в національну та міжнародні.
8.  «Оцифрована» гривня — онлайн-моніторинг, моментальний трансфер/конвертація, можливість надавати цільове призначення (цифровий хвіст).
9. Онлайн-кабінет резидента DC.
10. Платформи для голосування/прийняття рішень/обговорення.
11. Resident ID, з широким функціоналом застосування (підпис, ідентифікація, реєстрація, платіжний метод, доступи до сервісів та інформації).
12. Можливість застосувати англійське право та третейський суд Дія City.
13. Спрощений режим валютних розрахунків.
14. Спеціальний податковий режим
15.  «Єдине вікно» — державні онлайн-сервіси.
16. Офіс обслуговування резидентів DC при Державній податковій службі України.

«Ми хочемо зробити майже ідеальний законопроект, тому будемо залучати різних фахівців, експертів продуктових компаній. Тому ми вивчаємо кращий світовий досвід, у нас є підтримка від ринку. Створити спеціальну економічну зону», -  говорить Федоров.

Своєю чергою Олександр Борняков повідомив, що зараз вартість капіталів у царині штучного інтелекту сягає 8 млрд доларів. Однак дана сфера інтенсивно розвивається і вже невдовзі може сягнути 50 млрд. Прогнозується можливість зростання робочих місць майже на 500 тис., а також зростання галузі ІТ майже до 12 млрд дол. Для цього вони хочуть вносити зміни в законодавство, зокрема, яке регулює трудові відносини.

Чому досвід Білорусі

Парк високих технологій (ПВТ) Білорусі - спеціальний податково-правовий режим для розвитку ІТ-бізнесу. Функціонує за принципом екстериторіальності. Зареєстровані в Парку компанії та індивідуальні підприємці можуть користуватися преференціями незалежно від місця розміщення їх білоруських офісів.

На території ПВТ діють положення білоруського Декрету № 8 «Про розвиток цифрової економіки», який був підписаний 21 грудня 2017 року та вступив у дію 28 березня 2018 року. Відповідно до нього до 1 січня 2049 року резиденти Парку звільнені від більшості податків, включаючи податок на прибуток. Норми декрета також допомагають розвивати ІТ-освіту та просувати перспективні стартапи.

У листопаді 2018 року було затверджено регулювання криптовалютної промисловості та створення криптовалютної біржі.

За словами Дениса Алейніка, це сприяло тому, що на другий рік роботи ІТ-сфера принесла бюджету стільки коштів, скільки і промисловість, і значно випередила сільське господарство та будівництво. Важливим у цьому плані було викликати довіру до інвесторів, зокрема вирішувати судові спори у даній сфері можна не обов’язково в Білорусі, а і за кордоном.

На запитання «Судово-юридичної газети» про теперішню ситуацію у сфері ІТ Білорусі, Алейнік відповів, що раніше по кілька днів на тиждень проходили конференції, на які приїжджало чимало бізнесменів та спеціалістів ІТ-галузі з усього світу, зараз таке на фоні нестабільної політичної ситуації не відбувається.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.