Чому та як КЦС у вересні звільняв окремих заявників від сплати судового збору

У більшості випадків Касаційний суд, зазвичай, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовляє. Але трапляються випадки, коли заявникам щастить і подані клопотання задовольняються на їх користь.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 761/29451/17  звільнив позивача від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у даній справі, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

 Ухвалою Верховного Суду від 4 червня 2020 року роз`яснено ОСОБА_1 , що їй надано десять днів з дня вручення ухвали від 19 березня 2020 року для усунення недоліків, але не більше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До касаційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

Копію ухвали суду від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 отримала 11 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

27 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , до якої додано виправлену касаційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У поданому клопотанні ОСОБА_1 вказала, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.

Тому заявник просила суд звільнити її від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження вказаних доводів до клопотання заявником додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що за 2019 рік заявник отримала державну та соціальну матеріальну допомогу у розмірі 740 грн.

Також заявником надано копію довідки від 18 серпня 2020 року вих. № 19954, з якої вбачається, що заявник отримує пенсію за віком, яка за період з січня 2019 року по грудень 2019 року склала 21 436,34 грн.

Як вбачається з наданих заявником доказів, 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік складає 1 108,82 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення в частині вирішення вимог немайнового характеру підлягає сплаті у розмірі 2 560 грн.

Касаційний суд за таких обставин вирішив за можливе звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року.

 Аналогічне рішення Касаційний суд ухвалив у справах № 200/16759/15 та № 552/1033/20 .

У справі № 205/6638/19 особу, яка подала касаційну скаргу, звільнили від сплати судового збору, оскільки вона неповнолітня, а предметом позову є захист житлових прав.

КЦС по справі № 589/5389/19  за позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення з квартири, також звільнив учасника процесу від сплати судового збору.

 КЦ послався на практику ЄСПЛ, згідно з якою Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).

Крім того Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Проте, касаційна скарга була залишена без руху, оскільки заявнику було необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), вказати за наявності адресу електронної пошти ОСОБА_1 або зазначити про її відсутність, надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

До речі, у справі № 761/30411/16-ц КЦС прямо зазначив, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

У справі № 587/2372/19  заявником на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції посилаючись на скрутний майновий стан. До клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України, відповідно до яких у ОСОБА_1 за період з 01 січня 2019 року до 31 березня 2020 року доходи відсутні.

Верховний Суд знайшов можливим відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.

А у справі № 756/11048/15-ц  зменшив розмір судового збору за подання касаційної скарги до 1 855,48 гривень.

По справі № 523/12156/19 КЦС ще раз нагадав судам, що споживачі звільнені від сплати судового збору.

Касаційна інстанція зазначила, що у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому у статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Отже, приймаючи Закон України «Про судовий збір», законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг для певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Відступаючи від практики Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року (справа № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) прийшла до висновку, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 2 ЦПК України).

Таким чином, апеляційний суд безпідставно поклав на позивача який звернувся до суду за захистом прав споживача, обов`язок зі сплати судового збору та передчасно відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову з цих підстав.

Раніше ВП ВС відмовилася розглядати справу про документи, які підтверджують повноваження захисника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.