ВП ВС відмовилася розглядати справу про документи, які підтверджують повноваження захисника

13:10, 23 сентября 2020
ВП ВС не знайшла виключної правової проблеми у справі про підтвердження повноважень захисника та повернула її в ККС.
ВП ВС відмовилася розглядати справу про документи, які підтверджують повноваження захисника

Ухвалою від 9 липня 2020 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду , на підставі ч. 5 ст. 4341 КПК, передала справу № 522/20835/19 на розгляд Великої Палати, вважаючи, що справа містить виключну правову проблему, і рішення Великої Палати матиме значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів указує на різні підходи у застосуванні ст. 50 КПК щодо визначення документів, які необхідні для підтвердження повноважень захисника у конкретному кримінальному провадженні.

Зокрема, посилається на постанови Касаційного кримінального суду від 6 лютого 2018 року (справа № 752/11464/16-к, провадження № 51-355км17) та від 21 березня 2019 року (справа № 760/650/18, провадження № 51-7965км18), в яких містяться висновки про те, що повноваження захисника мають вважатись підтвердженими, якщо на додаток до документа, передбаченого п. 1, захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК.

Розглядаючи питання відступу від висновку щодо застосування норми права - ст. 50 КПК - у подібних правовідносинах, сформульованих у вказаних постановах, об`єднана палата Касаційного кримінального суду (далі - об`єднана палата) у постанові від 18 листопада 2019 року (справа № 648/3629/17, провадження № 51-9792кмо18) дійшла висновку: «Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги)».

Проте, колегія суддів вважає, що висновок з таким формулюванням - або ордер, або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, - фактично змінює зміст п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, згідно з яким обов`язково повинен надаватись ордер та залежно від того, на підставі чого він був виданий, - договір або доручення.

Проте Велика Палата Верховного Суду зазначає, що ухвала Касаційного кримінального суду не містить обґрунтування того, що поставлені цим судом питання становлять виключну правову проблему. Зокрема, колегією суддів не наведено жодних аргументів на користь відсутності сталої судової практики щодо розв`язання поставлених в ухвалі питань з посиланням на конкретні судові рішення, які би були прийняті після ухвалення 18 листопада 2019 року об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду постанови у справі № 648/3629/17 (провадження № 51-9792кмо18).

Велика Палата не вбачає також підстав для висновку про недостатню нормативну урегульованість питання щодо переліку документів, які є необхідними для підтвердження повноважень захисника у кримінальному провадженні, оскільки як КПК (ст. 50), так і Закони України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», від 2 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» встановлюють такий перелік.

На підставі викладеного Велика Палата дійшла висновку про те, що окреслені судом касаційної інстанції питання підлягають вирішенню цим судом у межах своїх повноважень відповідно до вимог закону.

Обставини справи

 У касаційній скарзі адвокат просив у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначав, що суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу через ненадання всіх документів на підтвердження його повноважень на участь у цьому кримінальному провадженні. Захисник стверджував, що він до апеляційної скарги долучив копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер. При цьому адвокат посилається на позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) у справах № 752/11464/16-к та № 201/1058/19 про те, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо на додаток до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю захисник надав хоча б один з документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, - або ордер, або договір, або доручення.

Проте Одеський апеляційний суд ухвалою від 27 січня 2020 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України повернув апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 9 січня 2020 року, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до положень, передбачених ч. 1 ст. 50 КПК, адвокат, крім ордера, повинен надати договір про надання правової допомоги чи доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання правової допомоги, та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Раніше КГС підтримав висновок, що в ордері адвоката обов’язково зазначається назва конкретного суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергей Глазько
    Сергей Глазько
    судья Сумского окружного административного суда
  • Роман Игнатов
    Роман Игнатов
    судья Киевского апелляционного суда
загрузка...