КГС підтримав висновок, що в ордері адвоката обов’язково зазначається назва конкретного суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/2636/19  підтримав позицію, що відсутність в ордері адвоката назви конкретного суду є підставою для повернення апеляційної скарги.  

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 апеляційну скаргу відповідача з доданими до скарги матеріалами повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України, з огляду на те, що її підписано особою, яка не має права підпису.

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пункти 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, вказав, що копія ордеру від 19.11.2019 серії КС №159895, наданого адвокатом до апеляційної скарги, не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю у Північному апеляційному господарському суді, а зазначення в ордері "в усіх судах України" не свідчить про дотримання вимог закону в частині зазначення такого обов`язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.

Повертаючи апеляційну скаргу з цих підстав, суд апеляційної інстанції послався, зокрема, на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, відповідно до якої системний аналіз положень статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога", з огляду на що вказав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Суд апеляційної інстанції розцінив відсутність в ордері назви конкретного суду як відсутність належного підтвердження адвокатом своїх повноважень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 та Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №910/1669/19, вказує, що повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливлює доступ скаржника до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18, ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером згідно з чинною редакцією КАС України не вимагається.

При розгляді вказаної справи Велика Палата Верховного Суду вказала, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, з огляду на що дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги від 31.07.2018).

Тобто предметом розгляду суду касаційної інстанції у вказаній справі були зовсім інші підстави повернення позовної заяви, ніж ті, які є предметом розгляду даної справи, що спростовує доводи скаржника про наявність формальних підстав повернення апеляційної скарги.

Водночас, колегія суддів зауважує, що дійсно, у постанові від 14.11.2019 у справі № 910/1669/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду сформулював висновок за наслідками розгляду касаційної скарги, поданої з аналогічних підстав, відповідно до якого вказівка в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" про те, що правова допомога надається у будь-яких судах України, є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Колегія суддів зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, яка врахована судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справи № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу:

1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18);

2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).

Відповідно до вимог статті 302 Господарського процесуального кодексу України лише Велика Палата Верховного Суду має право відступити від свого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати, а колегія суддів передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, і колегія суддів, що переглядає дану справу, не вважає за необхідне відступати від цього висновку.

Правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.11.2019 у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/10156/17.

З огляду на наведене, визначення апеляційним судом підстави для повернення апеляційної скарги – відсутність в ордері назви конкретного суду, а саме: Північного апеляційного господарського суду, є правильним.

Раніше справу про недійсність правочинів з висновками науковців КГС передав на розгляд Великої Палати ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.