Законопроект про ЄСІТС: депутати виступили за збереження паперової форми документів

17:54, 30 сентября 2020
Депутати вважають, що ЄСІТС – це добре, але краще, якщо документи будуть паперові.
Законопроект про ЄСІТС: депутати виступили за збереження паперової форми документів
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики 30 вересня визнав таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) №3985 від 13.08.2020. Разом з тим, члени Комітету висловили деякі зауваження до нього.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що даний законопроект не передбачає, як планувалося спочатку, формування електронної справи замість паперової та її руху в такому вигляді. Втім, він впроваджує «приймальне віконце» у вигляді подачі документів через електронний кабінет. Разом з тим, не досить зрозумілим є те, чи буде ефективно функціонувати система без введення обов’язкових електронних адрес для державних органів, адвокатів та інших суб’єктів процесу.

Тобто, цифровізація буде «половинчастою».

Законопроектом передбачено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та\або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Системи.

У процесуальних кодексах основні зміни стосуються розмежування поняття ЄСІТС та її окремих модулів. Вони зможуть розпочати роботу відокремлено від самої Системи. Наразі ж, нагадаємо, передбачено, що Система має почати роботу одразу в повному форматі з усіма модулями, що дає судам підстави відмовляти в отриманні процесуальних документів в електронній формі. Відповідно розмежовуються положення про саму ЄСІТС та положення про  порядок функціонування окремих підсистем (модулів).

Самі судді вважають, що законопроект не вирішує наявних проблем.  «Отримання та опрацювання  документів буде відбуватися як і зараз - в «тестовому режимі», тобто, так, як кому заманеться.  І ніякими рішеннями судів або Ради суддів України порядку в цьому не досягти», – зазначають вони.

Втім, навіть така часткова цифровізація дещо спантеличує депутатів.

Так, під час засідання Комітету 29 вересня Голова Комітету Анастасія Радіна запропонувала повідомити головний Комітет з питань правової політики, що відмова він паперової подачі справ (хоча повна відмова і не передбачена – прим. ред.) є передчасною, зважаючи на можливість кібератак та знищення баз даних. Хоча зберігання документів в паперовому вигляді теж нічого не гарантує з огляду на підтоплення, пожежі та інші проблеми в сховищах судів.

Депутата  Анатолія Бурміча  непокоїть можливість фальсифікувати електронні документи, тому він вважає, що документи повинні бути з підписами на перших екземплярах. Паперові документи, на його думку, є першоджерелом. «Все, що не від руки, можливо підробити», - підкреслює він. Тому Анатолій Бурміч вважає, що «відсутність» паперової форми містить загрози.

На ризики електронної форми документів звертало увагу ГНЕУ, яке вважає, що відсутність процесуальних та інших документів і доказів у паперовій формі, які б зберігалися в додатку до справи, зокрема, тих, що використовувалися при вчиненні деліктних правовідносин, можуть створювати ризики для інформації про справу (в тому числі, у разі необхідності відновлення матеріалів справи). Такий ризик зберігається також у разі неможливості відтворити дані справи при кібератаках, які за повідомленнями, в тому числі, державних органів, у мережі Інтернет відбуваються регулярно.

Зазначимо, що законопроектом передбачається внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Передбачається, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно.

Окремі підсистеми чи модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати за кожним етапом через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми чи модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Також підвищується роль Вищої ради правосуддя в процесах запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

ГНЕУ при цьому звертає увагу, що зі змісту законопроекту та супровідних документів незрозуміло, під «поетапним створенням» ЄСІТС слід розуміти технічне забезпечення чи її змістовне наповнення, чи те і інше одночасно. У проекті не визначається черговість запровадження підсистем (модулів) ЄСІТС, а також механізм поетапного їх впровадження.

Законопроект включений до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Раніше депутат розповів про   поетапне введення ЄСІТС, електронне правосуддя та електронну медіацію.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Сегодня день рождения празднуют
  • Альона Мазур
    Альона Мазур
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва