Порушення свободи вираження поглядів: позиція ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглянув заяву № 15064/12 «Зараколу проти Туреччини». Вона стосувалася затримання заявника за підозрою у членстві в незаконній організації (KCK).

Обставини справи

Зараколу є громадянином Туреччини, який народився у 1948 році та мешкає в комуні Сульна (Швеція).

У відповідний час він був директором та власником видавництва. У 2009 році було відкрито кримінальне розслідування щодо декількох осіб, яких підозрювали в приналежності до незаконної організації, Союзу громад Курдистану (СГК). Державні прокурори, які керували розслідуванням, відкрили кримінальне провадження проти декількох осіб: політиків, бізнесменів, адвокатів, викладачів університетів, студентів та журналістів. Згідно з твердженнями прокурорів СГK була «міською філією» Робітничої партії Курдистану (РПК), незаконною збройною організацією, яка має на меті створення незалежної Курдської держави.

27 жовтня 2011 року в рамках серії операцій проти СГK суддя Суду присяжних м. Стамбул наказав провести обшуки в політичній академії Партії миру та демократії, прокурдській лівій партії та будинках шістдесяти осіб, в тому числі у заявника, а також заарештувати відповідних осіб.

28 жовтня 2011 року його заарештували та повернули під варту. 31 жовтня 2011 року його заслухав прокурор м. Стамбул щодо його участі в діяльності політичної академії. Після цього слухання прокурор звернувся до судді з проханням видати наказ про досудове ув’язнення заявника за членство в терористичній організації.

2 листопада 2011 року він оскаржив його досудове ув’язнення і просив звільнити його.

Суд присяжних відхилив цю апеляцію.

Обвинувальним актом від 19 березня 2012 року прокурор відкрив кримінальне провадження проти ста вісімдесяти трьох осіб, в тому числі заявника. Останнього звинувачували в свідомому і умисному підсобництву терористичній організації. Основне звинувачення проти нього полягало в читанні лекцій в політичній академії, що навело прокурора на висновок, що він був частиною підрозділу «політичного фронту».

10 квітня 2012 року присяжний суд наказав звільнити заявника.

Після набуття чинності Закону № 6526 від 21 лютого 2014 року про внесення змін до Закону № 3713 про боротьбу з тероризмом, судовий розгляд продовжився в Третьому відділі Суду присяжних. Зараз кримінальне провадження проти ще триває.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5 § 1 (право на свободу та безпеку) заявник стверджував про відсутність жодних доказів, які б надавали правдоподібні причини для підозри його у вчиненні злочину або обґрунтовували його досудове ув’язнення. Він також стверджував про недостатні підстави для судових рішень. Крім того, він скаржився на те, що не мав можливості ефективно оскаржувати законність його досудового ув’язнення. Крім того, покладаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів), він стверджував, що його досудове ув’язнення порушило право на свободу вираження поглядів.

Відтак суд констатував порушення статей 5 § 1, 5 § 4, 10 і присудив виплатити заявнику 6 500 євро відшкодування моральної шкоди.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.