ВС роз’яснив, хто належить до спадкоємців четвертої черги

13:10, 8 октября 2020
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу.
ВС роз’яснив, хто належить до спадкоємців четвертої черги

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 644/5818/18.

Обставини справи

Громадянка України звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, особи_2, в якому просила:

- встановити факт проживання однією сім’єю з особою_3 з січня 2011 року до дня її смерті;

- визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті особи_3.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що особі_3 належала на праві власності квартира. На початку 2011 року за проханням особи_3 вона переїхала до її квартири та стала проживати з нею спільно однією сім’єю. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, брали участь у витратах, пов’язаних з оплатою комунальних послуг, на спільні кошти підтримували належний стан квартири, необхідний для проживання в ній, проводили поточний ремонт. За час спільного проживання з особою_3 вона піклувалася про неї, надавала їй допомогу.

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру. Зазначала, що у особи_3 є донька, зі своєю матір’ю вона не проживала, зв’язків не підтримувала. У грудні 2016 року її дочка звернулася до нотаріуса з заявою, в якій повідомила, що від прийняття спадщини відмовляється на користь спадкоємця 4 черги – позивача.

Позивач, вважаючи себе спадкоємцем 4 черги за законом після смерті особи_3, як особи, яка проживала разом із спадкодавцем п’ять років і до смерті останньої та вела з нею спільне господарство, та, посилаючись на відмову нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину з підстав ненадання документа на підтвердження факту проживання із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років і до часу відкриття спадщини, просила позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Змістом положень статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини  з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Також ВС підкреслив, що частиною другою статті 1274 ЦК України встановлено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають  врахуванню правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.  

ВС зауважив, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів:

а) проживання однією сім’єю із спадкодавцем;

б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п’ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім’єю.

Окрім цього, ВС нагадав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Установивши факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем протягом не менше п’яти років до часу відкриття спадщини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу Харківської міської ради без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Атестація прокурорів місцевих прокуратур: враження прокурорів від іспиту
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Юрий Сорока
    Юрий Сорока
    судья Волынского окружного административного суда
  • Сергей Болотин
    Сергей Болотин
    судья Хмельницкого апелляционного суда
  • Олег Сушко
    Олег Сушко
    судья Седьмого апелляционного административного суда
  • Виктор Маслов
    Виктор Маслов
    судья Высшего антикоррупционного суда
  • Василий Сачук
    Василий Сачук
    судья Ровненского апелляционного суда
загрузка...