Неналежне виконання медиком професійних обов’язків: позиція ВС

08:25, 27 октября 2020
Суд встановив, що через неналежне виконання медиком своїх обов’язків померла новонароджена дитина.
Неналежне виконання медиком професійних обов’язків: позиція ВС
unn.com.ua

Неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків (ст. 140 Кримінального кодексу (КК) має місце у випадку, коли внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до їх виконання медичний працівник не встановив діагнозу новонародженому під час пологів, що вплинуло на неправильний вибір методу розродження, несвоєчасно надав йому медичну допомогу, якщо цей медичний працівник був обізнаний про стан здоров’я породіллі та про наявність у неї супутніх захворювань. До такого висновку дійшов Верховний Суд (ВС) колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши касаційну скаргу засудженої особи на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК у справі № 226/627/17.

Обставини справи

За вироком місцевого суду лікаря акушера-гінеколога центральної міської лікарні (ЦМЛ) визнано винним у тому, що він, будучи медичним працівником, перебуваючи на чергуванні у стаціонарному пологовому відділенні вказаної лікарні, маючи достатній досвід, кваліфікацію, умови та засоби для проведення лікування і здійснення лабораторних досліджень, будучи відповідальним за надання медичної допомоги вагітній потерпілій, неналежно виконав свої професійні обов’язки внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило смерть новонародженого.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а скаргу потерпілої задовольнив, змінивши вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову.

ВС залишив без змін судові рішення, що оскаржувалися. Зокрема, було визнано необґрунтованими доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що тяжкі наслідки для дитини настали у зв’язку з тим, що в амбулаторній картці вагітної потерпілої не було зазначено про її хронічні захворювання й остання про них не повідомила. Як зазначає у касаційній скарзі засуджений, відповідно до п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги, затверджених наказом МОЗ від 15.07.2011 № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», обов’язок отримання інших даних про хворобу потерпілої, крім тих, що зазначені у виписці з амбулаторної карти вагітної, на нього не покладався, а тому в його діях відсутня об’єктивна сторона інкримінованого кримінального правопорушення.

У п. 2.2 Методичних рекомендацій зазначено, що обмінна карта видається вагітній з моменту постановлення на облік. Вимогами п. 2.3 цих рекомендацій передбачено, що після першого візиту фахівець, який спостерігає вагітну, обов’язково отримує інформацію від лікаря загальної практики – сімейної медицини (дільничного терапевта) про стан здоров’я вагітної (додаток 4 – виписка з амбулаторної карти). У разі спостереження вагітної у лікаря загальної практики – сімейної медицини, він заповнює цей додаток сам.

Отже, положення п. 2.3 Методичних рекомендацій встановлюють порядок оформлення обмінної карти вагітної після її першого візиту. Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 на лікаря покладено обов’язок надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу. Лікар у суді касаційної інстанції пояснив, що спостерігав за вагітною з другого місяця вагітності, тобто знав про те, що вона двічі перебувала на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні у зв’язку із загрозою переривання вагітності. Згідно з даними акта службового розслідування потерпіла останнього разу також стаціонарно лікувалася через загострення хронічного бронхіту з астматичним компонентом.

Отже, лікар був обізнаний зі станом її здоров’я. Йому також було відомо про те, що остання раніше перенесла хронічний бронхіт. Тому доводи засудженого про відсутність у його діях об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, є необґрунтованими. Суд також вирішив, що безпідставними й такими, що ґрунтуються на припущеннях, є доводи засудженого у касаційній скарзі про те, що тяжкі наслідки для дитини настали у зв’язку з перешкоджанням сторонніми особами (матір’ю породіллі) проведенню реанімації та порушенням заборони транспортування дитини до іншого лікувального закладу. Так, згідно з висновками експерта, діагноз під час надходження потерпілої встановлений неправильно, не було проведено діагностичних проб передчасного розриву плодових оболонок, а причиною розвитку ускладнень стану дитини на момент народження є невстановлений діагноз «дистрес плоду» під час пологів та несвоєчасно надана медична допомога новонародженому, несвоєчасне родорозродження, що призвело до настання тяжких наслідків для дитини у зв’язку з неналежним наданням медичної допомоги лікарем.

Отже, як зазначила комісія експертів, виникнення вказаних захворювань у дитини мали місце в момент народження. Не встановлений лікарем діагноз на порушення наказу МОЗ № 900 від 27.12.2006 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», а також несвоєчасно проведене родорозродження призвело до внутрішньоутробної гіпоксії та асфіксії в пологах. Тобто саме у цей період часу відбулося гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку новонародженого з розвитком незворотних наслідків. Таким чином, вжиті реанімаційні заходи не вплинули на настання ускладнень у дитини.

Необґрунтованими, на думку Суду, є доводи засудженого про те, що згідно з висновком вказаних вище експертиз, на момент вступу метод розродження через природні родові шляхи був вибраний правильно, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення.

Такий висновок міститься в цих комісійних СМЕ. Проте засуджений навів його вибірково, без зазначення інших висновків комісії експертів, які наведено вище в ухвалі. Як відзначено експертами, вказаний метод стосувався вступу, тобто початку родової діяльності. Одним з ускладнень інфузії окситоцинової суміші можна вважати дистрес плоду, який не був встановлений лікарем, цей лікар не змінив методу пологів на виконання Наказу МОЗ № 900 та неправильно встановив діагноз.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Дмитрий Мальцев
    Дмитрий Мальцев
    судья Шевченковского районного суда Киева
  • Любовь Хилько
    Любовь Хилько
    заместитель председателя Кировоградского окружного административного суда
загрузка...