Верховний Суд висловився стосовно встановлення лічильників газу

16:26, 1 декабря 2020
ВС роз’яснив, за чий рахунок здійснюється фінансування робіт з оснащення лічильниками газу.
Верховний Суд висловився стосовно встановлення лічильників газу
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 1 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 947/26219/19.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «О», правонаступником якого є акціонерне товариство «О», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов’язати АТ «О» з 1 листопада 2019 року до дня встановлення лічильника природного газу в його квартирі обліковувати споживання природного газу за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Позов обґрунтовано тим, що з 1 січня 2018 року АТ «О» не встановило лічильник у його квартирі, відмовилося безоплатно його встановлювати, тому, враховуючи положення статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якою визначено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому законі (до 1 січня 2018 року), лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси у задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Судами встановлено, що позивач є споживачем природного газу, а ПАТ «О» - оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням, та між ними укладено договір.

Також ВС підкреслив, що відповідно до частин другої, третьої, статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природній газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначних цим Законом та іншими актами законодавства.

Отже, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані у термін до 1 січня 2021 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу, як індивідуальних, так і загальнобудинкових, що забезпечить 100 % облік спожитого природного газу населенням.

При цьому, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 1 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Судді ВС підкреслили, що відповідно до абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 4 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/постановленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним у додатку 10 до цього Кодексу.

Тому, для застосування такої санкції, як визначення фактичного об’єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об’ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт відмови споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим),  від його встановлення за рахунок оператора ГРМ.

Таким чином, задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що позивач не відмовився від встановлення його індивідуального лічильнику природного газу і не чинив перешкоди представникам АТ «О» у доступі до будинку для встановлення лічильнику природного газу, а навпаки, позивач звертався до відповідача із заявою, у якій просив встановити йому квартирний прилад обліку споживання природнього газу, а 8 грудня 2017 року звернувся з цими вимогами до суду, яким в його позові відмовлено.

Таким чином, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у    частині першій статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу (до 1 січня 2021 року) на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу акціонерного товариства «О» без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду  без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про перерахування вартості ЖК послуг: Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу пенсіонера міліції.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Завітневич
    Олександр Завітневич
    голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки