Курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсова різниця жодним чином не може бути ні збитками, ні упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 127/27222/16-ц.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що громадянин України звернувся до суду з позовом до особи про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області особу визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 12 000,00 євро, завданої злочином майнової шкоди, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 21 червня 2013 еквівалентно 126,609, 12 грн та 15,000 грн, завданої моральної шкоди.
Вироком Апеляційного суду Вінницької області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вирок Вінницького міського суду Вінницької області у частині призначення покарання скасовано та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. У частині вирішення цивільного позову вирок залишено без змін.
Вказував, що на виконання вироку він отримав виконавчий лист, який було направлено на виконання до районного відділу державної виконавчої служби, на час звернення до суду із вказаним позовом вирок у частині стягнення коштів не виконано. При цьому на час вирішення цивільного позову у кримінальній справі та на момент звернення до суду з даним позовом курс євро змінився, а тому йому завдані збитки.
З урахуванням наведеного та зменшених позовних вимог, з метою уникнення подвійного стягнення, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки завдані кримінальним правопорушенням, у розмірі 229 759,80 грн (12 тисяч євро * 29,69 грн за мінусом присуджених вироком суду 126 609,12 грн).
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області позов задоволено. Постановою Вінницького апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС підкреслили, що відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
ВС зауважив, що відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Позивач, як кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).
Курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсова різниця жодним чином не може бути ні збитками, ні упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
При цьому, курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсові ризниці визначаються за монетарними статтями балансу.
Разом з тим «курсова різниця» жодним чином не може бути ні збитками, ні упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.
ВС зауважив, що у даному випадку позивач, реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, звернувся до суду з позовом про стягнення збитків на підставі статті 22 ЦК України, обґрунтовуючи свої вимоги зміною «курсової різниці» євро з урахуванням положень статті 533 ЦК України. Проте такий позов не може бути задоволено, оскільки курсова різниці – не є збитками.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: які причини є поважними.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.