ВС роз’яснив, чи є інформаційна вивіска з відомостями про нотаріальну контору рекламою

Наразі, виникають непоодинокі випадки, коли органи, що здійснюють контроль за додержанням реклами, висувають вимоги до нотаріусів стосовно усунення порушень типових правил розміщення реклами. Зокрема, мотивуючи це тим, що інформаційна вивіска з відомостями про нотаріальну контору є рекламою.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 640/20482/18, в якій досліджував питання чи є інформаційна вивіска з відомостями про нотаріальну контору рекламою, на розміщення якої потрібно отримати дозвіл.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що приватний нотаріус звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради щодо усунення порушень типових правил розміщення реклами.

На обґрунтування позову зазначила, що спірна конструкція не містить закликів до придбання товару/послуги або іншої інформації, яка призначена сформувати або підтримати інтерес споживачів щодо товарів/послуг; на «написі» зображено виключно знак «Нотаріус» відповідно до вимог пункту 8 Положення про вимогу до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23  березня 2011 року №  888/5.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління.

Шостий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін

Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, касатор подав касаційну скаргу в якій, зокрема, було зазначено, що конструкція розміщена позивачем, за формою не являється інформаційною вивіскою, а відповідає такому типу рекламного засобу – як «Банер, панно на фасаді будинку», на розміщення якого потрібно отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення об’єкта зовнішньої реклами.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

За приписами частини четвертої статті 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.

Відтак, враховуючи наведені вище положення, приватний нотаріус є уповноваженою державою фізичною самозайнятою особою, яка не має і не може мати статусу фізичної особи-підприємця, і на якого не може поширюватися дія Закону України «Про рекламу» та Типових правил.

Також ВС зазначив, що за приписами статті 25 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

З наведеною нормою кореспондується обов'язок визначений пунктом 8 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2001 року № 888/5, відповідно до якого біля входу у приміщення повинна знаходитись інформаційна вивіска, що ідентифікує робоче місце (контору) приватного нотаріуса.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі повно та всебічно з’ясували обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про те, що розміщений на конструкції позивача напис «нотаріус» не містить індивідуалізації, не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг, інформація не формує та не підтримує обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється/надається, а тому не є рекламою і не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС висловився щодо сплати нотаріусами ЄСВ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.