З’явилося рішення у справі про перегляд підручників, де описані події Революції Гідності

14:12, 26 января 2021
Позивач просив зобов’язати МОН переглянути підручники, які містять опис подій 2013-2014 років.
З’явилося рішення у справі про перегляд підручників, де описані події Революції Гідності

Опубліковане рішення окружного адміністративного суду міста Києва у справі 640/10678/20, яка стосувалася перегляду підручників з історії України, де описані події Революції 2013-2014 року.

Обставини справи

Позивач позивався до Міністерства освіти і науки України (МОН), в якому позивач просив суд:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не здійсненні перевірки підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках, на підставі звернення позивача від 25 березня 2020 року, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року за № П-2433/0-20;

- зобов`язати відповідача забезпечити перегляд підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках, на підставі звернення позивача від 25 березня 2020 року, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року було відкрито провадження в даній справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем порядку розгляду звернення позивача, яке зареєстровано у директораті шкільної освіти Міністерства освіти і науки України 30 березня 2020 року, оскільки відповідь на таке звернення була надана без вирішення по суті поставлених у ньому питань. Позивач наголошує, що за наслідком розгляду направленого ним звернення, МОН України було зобов`язане, у відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечити перегляд підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, МОН, у наданому суду відзиві, наголошує на недопущенні ним у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності, оскільки позивачу було вчасно надано відповідь на направлене ним звернення. Крім того, на думку відповідача, питання здійснення перегляду підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках, жодним чином не зачіпає права, свободи та інтереси позивача, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд, встановив:

Позивач направив до відповідача звернення, в якому просив вчинити наступні дії:

1) Скасувати наказ МОН № 472 від 12 квітня 2019 року в частині надання грифу «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» для наступних підручників:

- Історія: Україна і світ: (інтегр.курс, рівень стандарту): підруч.для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Мар`ян Мудрий, Олена Аркуша. - Київ: Генеза, 2019. - 304 с. :іл., карти.;

- Історія України. Рівень стандарту: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / Г.М. Хлібовська, О.В. Намук, М.Є. Крижановська, І.Б. Гирич, І.О. Бурнейко. - Тернопіль: Астон, 2019. - 256с.: іл.;

- Історія України (профільний рівень): підруч. для 11 кл. закл. загал, серед. освіти / ОСОБА_2, О.О. Мартинюк. - Харків: Вид-во «Ранок», 2019. - 256 с. : іл.;

- Історія України (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. загал, серед. освіти / ОСОБА_2, О.О. Мартинюк. - Харків : Вид-во «Ранок», 2019. - 288 с. : іл.;

- Історія України (профільний рівень): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / B.C. Власов, C.B. Кульчицький. - Київ : Літера ЛТД, 2019. - 288 с.;

- Історія України (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. загальн. середи, освіти. - 240 с.: іл.;

- Історія України (рівень стандарту): підручник для 11 кл. закл. загальн. серед, освіти / Н.М. Сорочинська, О.О. Гісем. - Тернопіль: Навчальна книга - ОСОБА_4, 2019. - 240 с.: іл.;

2) Скасувати наказ Міністерства освіти і науки України № 557 від 31 травня 2018 року, в частині надання грифу «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наступному підручнику:

- Вступ до історії: підруч. для 5 кл. закладів загальної середньої освіти / І.Я. Щупак, І.О. Піскарьова, О.В. Бурлака. - К.: УОВЦ «Оріон», 2018.- 192 с.: іл.

3) Оголосити та провести новий конкурсний відбір проектів підручників з Історії України для 11 класів та вступу до історії для 5 класів закладів загальної середньої освіти із дотриманням принципу достовірності, об`єктивності всебічності історичних фактів і подій, з описом історії України, починаючи з 2013 року;

4)  Забезпечити перегляд інших навчальних підручників, посібників, навчальних програм тощо, які затверджені або рекомендовані для використання у навчальному процесі МОН та які містять опис подій 2013-2014 років, зокрема Революції Гідності на предмет подання повної, достовірної та об`єктивної інформації.

За результатами розгляду звернення, МОН України надіслав позивачу лист від 28 квітня 2020 року, в якому повідомляло, що протягом 2018-2019 років проводилися конкурсні відбори проектів підручників для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти відповідно до Положення про конкурсний відбір, а також наказів МОН України, експертизу підручників здійснювали експерти, обґрунтованість висновків яких розглядала конкурсна комісія. Відповідач у своєму листі вказав, що проекти підручників для 11 класу були передані для додаткового розгляду до Інституту історії Національної академії наук України, а вибір проектів підручників, що друкувалися за кошти державного бюджету у 2018-2019 роках, здійснювався вчителями (викладачами) закладів освіти, який схвалювався на засіданнях педагогічних рад відповідних закладів освіти.

На думку суду, виходячи з системного тлумачення положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес цієї особи, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. При цьому необхідно зазначити, що обов`язковою ознакою порушення права особи є його припинення, зміна або встановлення неможливості реалізації.

Предметом розгляду у даній справі є питання дотримання МОН України порядку розгляду звернення позивача. При цьому, позивач вважає, що хоч і відповідачем було формально надано відповідь на таке звернення, МОН не було вжито передбачених законодавством заходів реагування на нього.

Зокрема, відповідач, на думку позивача, не розглянув звернення по суті поставлених у ньому питань і не перевірив підручники для 5 та 11 класів на предмет подання повної, достовірної та об`єктивної інформації в них, чим вчинив бездіяльність та повністю проігнорував факти, які були викладені позивачем у зверненні.

Таким чином, на думку суду, вбачається, що позивач дійсно є учасником спірних правовідносин і внаслідок нормативно-урегульованої взаємодії з МОН відбулись зміни правового становища позивача, що безумовно вплинуло на права останнього. Відповідно, у даному випадку, у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом у разі, якщо він вважає протиправними дії або бездіяльність МОН України щодо розгляду направленого ним звернення, а тому безпідставними, на думку суду, є протилежні доводи відповідача.

У той же час, вирішуючи питання дотримання відповідачем визначеного законом порядку розгляду звернення позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до Закону «Про звернення громадян», надання не будь-якої відповіді на звернення громадянина буде вважатись виконанням обов`язку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Такий обов`язок буде виконаний, лише за умови, що за наслідком опрацювання відповідного звернення було об`єктивно і вчасно перевірено викладені у ньому факти, прийнято рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечено їх виконання.

У даному випадку, у зверненні були поставлені чітко окреслені питання, пов`язані з переглядом навчальних підручників, посібників, навчальних програм тощо, які затверджені або рекомендовані для використання у навчальному процесі МОН України та які містять опис подій 2013-2014 років, зокрема Революції Гідності, на предмет подання повної, достовірної та об`єктивної інформації. Крім того, звернення позивача мало обґрунтування його позиції щодо необхідності вжиття відповідачем певних дій з метою виправлення допущених, на його думку, порушень вимог законодавства, недопущення їх вчинення у майбутньому.

Разом з тим, з відповіді відповідача, на думку суду, оформленої листом від 28 квітня 2020 року, не вбачається вчинення МОН України дій, передбачених Законом України «Про звернення громадян». Так, відповідач у своєму листі не надав оцінки жодному з доводів, вказаних у зверненні позивача, обмежившись лише констатацією обставин, які передували наданню грифу «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» окремим підручникам для 5-9 та 10-11 класів. Відповідно, у суду відсутні підстави вважати що таке звернення було об`єктивно і всебічно розглянуто, що свідчить про допущення МОН України протиправної бездіяльності при розгляді звернення.

Як зазначає позивач, ознайомившись зі змістом підручників з навчальної дисципліни «Історія України», які рекомендовані МОН і за якими відбувається навчання в освітніх закладах, ним було виявлено, що виклад нової історії з 2013 року (Розділ Революція Гідності) містить ознаки спотворення інформації та подій, що мали місце у період 2013-2014 років, маніпулювання фактами та оцінками подій цього періоду. Інформація щодо подій 2013-2014 років подана однобічно, з вигадуванням даних і фактів, повідомленням завідомо неправдивих відомостей про події і явища того часу, а також замовчуванням важливих обставин, які мали місце.

Висвітлення у шкільних підручниках з історії Україна для 5 та 11 класів, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках подій, які мали місце, зокрема, у 2013- 2014 років, спотворює дійсні історичні події, містить неоднозначні і суперечливі факти, інформацію, яка не підтверджена доказами і, як наслідок, приводить до негативних наслідків та необ`єктивного розгляду відповідних історичних подій, які мали місце в Україні.

Як приклад інформації, яка не відповідає дійсності, позивач наводить підручник з Історії України (профільний рівень): підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / B.C. Власов, C.B. Кульчицький. - Київ: Літера ЛТД, 2019. - 288 с., якому МОН надало гриф рекомендовано та про який позивачем було вказано у направленому відповідачу зверненні (примірник долучено до матеріалів справи).

На сторінці 244 вказаного підручника наведені наступні дані «... 22 січня 2014 р., у День соборності України, снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п`ятьох активістів Євромайдану».

Тобто, автори категорично і однозначно стверджують про те, що саме правоохоронці, а саме «снайпери «Беркута» вчинили тяжкий злочин, а саме вбивство п`ятьох людей (активістів Євромайдану).

Наведене підтверджується Експертним висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 03 грудня 2020 року № 10748, відповідно до змісту якого висловлювання « 22 січня 2014 p., у День Соборності України, снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п`ятьох активістів Євромайдану» - виражене у формі фактичного твердження.

Таким чином, інформація, поширена у підручнику, якому відповідачем надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», про вчинення злочину, а саме про те, що снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п`ятьох активістів Євромайдану не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою, її можна перевірити на достовірність, вона є фактичним твердженням.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 43 Кримінального процесуального кодексу України, засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Водночас, згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Тобто, на момент поширення авторами підручника такої інформації, проведення експертизи зазначеного вище підручника експертами, перевірки на його відповідність Інститутом історії Національної академії наук України, фізичні особи - «снайпери «Беркута» мали бути засуджені у кримінальних провадженнях за тяжкі злочини, а саме вбивство п`ятьох осіб (активістів Євромайдану) і відносно таких осіб мали б бути обвинувальні вироки суду, які набрали б законної сили.

Разом з тим, за час розгляду справи вказана інформація, не була підтверджена МОН належними і допустимими доказами, а саме обвинувальними вироками судів. У той же час, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення, які набрали законної сили відносно працівників «Беркуту» «снайперів беркута» у «справах Майдану», якими працівник або працівники «Беркуту» визнані винними у вбивстві 22 січня 2014 року активістів Євромайдану.

Частиною 4 статті 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, оприлюднення, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як у формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

У контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про освіту», академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність; контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Порушення академічної доброчесності вважається, зокрема, фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

Враховуючи наведене вище, вбачається, що відповідач, не розглянувши по суті звернення позивача, а надавши формальну відповідь, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього Законами України «Про освіту» та «;Про звернення громадян» обов`язків щодо здійснення перевірки обставин дотримання вимог принципу академічної доброчесності у підручниках для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках та про які йшлося у зверненні позивача, та, відповідно, щодо вирішення питання про необхідність зміни/скасування наказів МОН від 12 квітня 2019 року і № 557 від 31 травня 2018 року.

Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи та відповідні їм вимоги законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Тому суд вирішив:

Адміністративний позов до МОН про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність МОН, що полягає у не здійсненні перевірки підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках, на підставі звернення від 25 березня 2020 року;

Зобов`язати МОН забезпечити перегляд підручників для 5 та 11 класів з історії України для закладів загальної середньої освіти, що вийшли друком у 2018 та 2019 роках.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань МОН на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 1 681, 60 грн.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Кто «обкакался»: Украина или МВФ, и что с судебной реформой – мнение народных депутатов
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Александра Жуковская
    Александра Жуковская
    судья Дубенского горрайонного суда Ровненской области
  • Василий Гуменюк
    Василий Гуменюк
    судья Верховного Суда Украины
загрузка...