Ліщина: Рішення Стокгольмського арбітражу – це найкраще, що ми могли б отримати у процесі

Ввечері 4 лютого міністр юстиції Денис Малюська на своїй сторінці у Facebook повідомив про «СУПЕР МЕГА ПЕРЕМОГУ» – Стокгольмський арбітраж відхилив позов проти України від трьох кіпрських офшорних компаній, які є акціонерами ПАТ «Укрнафта» і володіють 40% цієї компанії. Ці компанії з Кіпру, які за словами міністра пов’язують з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим, хотіли стягнути з України понад 6 мільярдів доларів. Але Стокгольмський арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції за позовом.

В Україні існує доволі скептичне ставлення до слів політиків та посадовців, а тому очікуваними були сумніви у тому, чи це дійсно «перемога» або ж просто спроба заробити політичні очки. Поставити крапки над «і» взявся Уповноважений Мін’юсту з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина. Якщо коротко, на його думку, це дійсно СУПЕР МЕГА ПЕРЕМОГА і «найкраще рішення, яке ми могли б отримати в цьому процесі». Далі детальніше.

Отже, у своєму дописі пан Ліщина пише, що кіпрські компанії подали свій позов на підставі Договору до Енергетичної Хартії (ECT). Це єдиний документ, за яким компанії-кіпріоти можуть скаржитися на Україну щодо порушення своїх інвестиційних прав, адже відповідних двосторонніх договорів між Україною та Кіпром немає. У зв’язку з цим, подати ці ж вимоги до іншого міжнародного суду чи арбітражу позивачі не зможуть.

«При чому, вимоги сформульовані саме як скарги про порушення прав інвесторів і, бодай деякі з них, готувались заздалегідь, за багато років до початку цього процесу. Але арбітражний трибунал прийшов до висновків, що ці вимоги за своєю суттю не підлягають розгляду відповідно до ECT. Тобто позивачі не можуть «виправити» щось у позовній заяві і переподатись. Новий арбітражний трибунал відмовить їм на підставі res judicata, тобто тому, що цей спір вже було вирішено попереднім судом», – далі пише Уповноважений.

Таким чином, єдиним варіантом для позивачів залишається спробувати оскаржити рішення до Апеляційного суду Стокгольму. Втім, це є «дуже складним завданням у такій проарбітражній юрисдикції як Швеція». Іван Ліщина також пише, що теоретично позивачі могли б звернутися до ЄСПЛ, але по частині вимог вийшли строки звернення, частина порушень вже виправлена, а ще частину неможливо переформулювати під Європейську Конвенцію прав людини.

Також нагадаємо, що сьогодні Верховна Рада вкотре спробує розглянути законопроекти про виконання рішень ЄСПЛ.