ВС роз’яснив, що слід розуміти під неможливістю розгляду справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 922/2838/20 та встановив, що суд не може послатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що Харківська міська рада  звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця з позовом про розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами щодо земельної ділянки та зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку комунальної форми власності до земель запасу міста Харкова.

На обґрунтування позову Харківська міськрада посилалась на порушення відповідачем умов договору оренди землі та вимог чинного законодавства, оскільки останнім на зазначеній земельній ділянці здійснено реконструкцію об`єкта нерухомого майна та зареєстроване відповідне право власності з порушенням норм містобудівного законодавства за відсутності необхідних документів.

Рішенням Господарського Суду Харківської області позов задоволено. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП на рішення Господарського Суду Харківської області зупинено до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 643/460/20, що знаходиться в провадженні Московського районного суду міста Харкова.

Підставою для звернення із касаційною скаргою стала незгода скаржника із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до вирішення спору в іншій цивільній справі № 643/460/20.

Так, ухвалу щодо зупинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ФОП на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2020 року у справі № 922/2838/20 суд апеляційної інстанції мотивував тим, що обставини, що оспорюються в межах цивільної справи, не можуть бути встановлені в межах господарської справи, оскільки стороною зазначених цивільних правовідносин є відповідач як фізична особа поза межами його статусу підприємця, тоді як в межах цієї господарської справи розглядаються обставини, що випливають саме з господарських правовідносин за договором оренди землі.

ВС зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликано настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Також ВС зазначив, що під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з’ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Ураховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Оскільки в цивільній справі № 643/460/20 предметом позову є скасування рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, то встановлення факту законності такої реєстрації вплине на вирішення питання щодо порушення пункту 17 договору оренди землі.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що остаточне судове рішення в цивільній справі № 643/460/20 безпосередньо вплине на подальший розгляд цієї справи по суті, зокрема, в частині встановлення обставин щодо наявності/відсутності права власності відповідача на нерухоме майно, які об`єктивно неможливо встановити та оцінити в межах господарського судочинства.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.