Т. в. о. Голови ДСА Олексій Сальніков: «Критика стимулює нас до розвитку у правильному напрямку»

08:00, 12 июля 2021
Керівник Державної судової адміністрації Олексій Сальніков розповів про бюджет судової влади, шляхи покращення фінансування, нову схему судів та цифровізацію правосуддя.
Т. в. о. Голови ДСА Олексій Сальніков: «Критика стимулює нас до розвитку у правильному напрямку»

Будь-яке реформування неможливе без ефективного «бек-офісу», який перетворює ідеї на результат. Підвищення довіри до судової гілки влади та покращення доступу громадян до правосуддя залежить не лише від діяльності самих суддів, але й від організаційного та матеріально-технічного забезпечення всіх процесів. За це відповідає Державна судова адміністрація.

На ДСА за останній рік вилилося чимало критики – найперше, від суддів, і це не дивно – бо закладених у бюджет коштів не вистачає навіть на покриття зарплат працівників апарату судів. Зараз від судової влади очікують досить багато, але чи є перспектива у масштабних проектів, таких як повна цифровізація правосуддя, якщо, як й у 2021 році, на суди знов не вистачить фінансування?

В ексклюзивному інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» Олексій Сальніков, який приступив до виконання обов’язків голови ДСА не так давно, розповів, чи є підстави для оптимізму та на що сподіватися судам і користувачам судових послуг у 2022 році.

 Бесіду вела Наталя Мамченко,

«Судово-юридична газета»

 Про передачу повноважень від ТУ ДСА судам

Раніше йшла мова про те, щоб передати деякі функції ТУ ДСА самим судам. Яку думку з цього приводу висловлюють самі суди та чи готові вони до цього?

Про державу найкраще судити по тому, як у ній судять – так сказав Станіслав Єжи Лєц, польський поет та філософ. Тому, я вважаю, як і в державі, так і в суді важливим є правильне розмежування функцій.

Суд сьогодні і здійснює судочинство, і адмініструє його. Це як різні боки однієї медалі: суддя відправляє правосуддя, а апарат – організаційно забезпечує таке правосуддя. При цьому чітко визначається принцип незалежності суддів. А якщо суддя, який, окрім здійснення правосуддя, вирішуватиме питання господарського та фінансового характеру, він уже не може бути незалежним.

Для вивчення питання доцільності передачі функцій ТУ ДСА України судам Рада суддів України провела 4 етапи обговорень за участі голів судів, керівників апаратів судів та представників ТУ ДСА.

47% учасників обговорень вважають, що проблема ліквідації територіальних управлінь створена штучно.

33%  висловились за впровадження більшої прозорості і відкритості в діяльності ТУ ДСА України.

Передачу функцій ТУ ДСА України загальним місцевим судам підтримали 13% учасників обговорення, а передачу апеляційним судам – лише 4%.

Обговорення триває, результати будуть узагальнюватися Радою суддів України. Позицію представників суддівської спільноти, апаратів судів, ТУ ДСА України буде враховано у відповідних рекомендаціях Ради суддів України.

Про зарплату працівників апарату судів

Наразі відома проблема – це брак коштів на оплату праці працівників апарату судів. Чи допоможе зняти цю проблему прийняття закону про додаткові 742 млн грн для судової гілки влади?

Найперше хочу висловити щиру подяку народним депутатам України за підтримку змін до бюджету в частині збільшення фінансування потреб судів, Офісу Президента  за розуміння важливості належного фінансового забезпечення діяльності судів, Мінфіну  за плідну співпрацю в частині пошуку шляхів вирішення питання недофінансування судової системи.

17 червня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон (9 липня закон вже підписано Президентом – прим. ред.), згідно з яким Державній судовій адміністрації України для судів збільшено видатки на 742 млн гривень. Виділені кошти дозволять вирівняти ситуацію з оплатою праці працівників апарату судів, однак, лише частково.

При цьому ми не зупиняємося на досягнутому. Завдяки такій активній підтримці ДСА України, я впевнений, що ситуація й надалі має покращуватися.

Чи відомо, в зв’язку з чим у різних судах виникла значна різниця в рівні заробітних плат працівників апарату судів, подекуди у 10 разів (про що потім зазначало Міністерство фінансів, посилаючись на дані самої ДСА)? Від чого залежить цей рівень у різних регіонах?

Різниця в заробітній платі працівників апарату судів у різних регіонах країни має кілька причин.

По-перше: розрахунок коштів було зроблено з урахуванням навантаження на суди.

По-друге: важливим фактором є те, що додаток 7 до Закону про державний бюджет (фінансисти й економісти мене зрозуміють) формується в серпні поточного року і не враховує кадрові зміни, які відбуваються в судах впродовж другого півріччя.

Тобто, ми маємо фактично планування видатків станом на липень 2020 року. Тоді неможливо було врахувати скільки буде призначено суддів, скільки з діючих суддів піде у відставку.

По-третє: зарплати державних службовців складаються з обов’язкових виплат та надбавок і премій.

Через неврахування перших двох факторів ми отримали різний рівень фінансування в різних судах, який не дозволяє нараховувати стимулюючі виплати або вони мають мінімальний розмір.

Однак, враховуючи те, про що я сказав раніше, ситуацію з неоднаковим рівнем оплати праці частково врегульовано шляхом перерозподілу коштів за погодженням з Вищою радою правосуддя.

На що витратять 742 млн грн

Яким чином планується здійснити розподіл 742 млн грн після вступу в силу закону про збільшення фінансування відповідної статі видатків?

Попередньо плануємо так.

503 мільйони підуть на зарплату працівників апарату судів та нарахування на неї, а 239 мільйонів – на поточні видатки (папір, марки, конверти).

Виділені кошти на оплату праці будуть розподілені пропорційно між судами, в яких є дефіцит за обов’язковими виплатами.

Разом з тим, навіть зараз, після виділення цих фінансових ресурсів, дефіцит видатків системи правосуддя на 2021 рік становитиме 2,9 мільярда гривень.

На сьогодні рівень фінансового забезпечення судової влади у 2021 році становить трохи більше 40%.

Зазначена тенденція зберігається на 2022 рік, але ситуація буде вирішена.

Чи допоможе збільшення фінансування вирішити проблему з нестачею коштів на відправлення поштової кореспонденції? Яким чином планується оптимізувати ці витрати?

Чи велися перемовини з Укрпоштою стосовно тарифів на поштові відправлення судів?

Тільки на поштові відправлення судам на сьогодні додатково необхідно 409 мільйонів гривень. Як я казав, внесення змін до закону про державний бюджет дозволить лише частково вирішити цю проблему.

Для зменшення видатків на листування зараз ведуться перемови з Укрпоштою щодо автоматизації процесу відправки листів, яке призведе до економії коштів у судах в орієнтовному розмірі 50 мільйонів гривень.

Також проектом Закону № 3860 пропонується запровадити офіційні електронні адреси для юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, арбітражних керуючих та інших осіб, які будуть використовуватись для офіційного листування.

Це все дозволить спростити ділове спілкування. Це рух вгору. Ми живемо в сучасному світі інформатизації, тому маємо розвиватися щодня в цьому напрямку.

Крім того, я впевнений, що реалізація цього проекту матиме неабиякі позитивні наслідки у вигляді економії бюджетних коштів, які наразі витрачаються на поштову кореспонденцію, а це близько 200 мільйонів гривень на рік.

Чого очікувати у 2022 році

Яка зараз позиція Міністерства фінансів стосовно фінансування судової гілки влади та чи розуміє керівництво Мінфіну критичну необхідність забезпечення доступу громадян до правосуддя? Чи справді у наступному році можна чекати тих же проблем, що і в цьому році?

При Комітеті Верхової Ради України з питань правової політики діє робоча група з питань забезпечення належного фінансування судової влади в Україні під головуванням народного депутата України Сергія Демченка. До складу цієї групи входять також представники депутатського корпусу, судової системи, Міністерства фінансів, адвокати.

Завдяки активній підтримці та принциповій позиції Сергія Демченка, який вправно скеровує діяльність групи, Міністерство фінансів України чує обґрунтовану позицію органів системи правосуддя та переймається нашими проблемами.

Коштів на 2022 рік для судів замало. При цьому, ми тісно співпрацюємо з усіма державними установами і спільно робимо все можливе для покращення ситуації з фінансовим забезпеченням судів.

На Ваш погляд, чи повинна судова гілка влади самостійно відшукувати шляхи для більш самостійного фінансування своєї роботи? Якими можуть бути ці шляхи?

Ми постійно працюємо над цим. Є різні варіанти, але трохи пізніше про це.

Належні умови надзвичайно важливі для функціонування судів і діяльності суддів.

На необхідності належного фінансового забезпечення судів також наголошують міжнародні профільні інституції, зазначаючи, що суди потребують достатніх ресурсів для того, щоб їх функціонування відповідало стандартам забезпечення громадянам права на справедливий суд.

Окрім цього, неналежне фінансове забезпечення судів загрожує незалежності судів і суддів.

Зараз загальний обсяг бюджетних призначень, передбачений Державним бюджетом України на 2021 рік, забезпечує потребу судової системи у фінансових ресурсах лише на 40%.

Перефразовуючи Ваше запитання, я би говорив не про самостійний пошук судами шляхів фінансування своєї роботи, а про альтернативні варіанти надходжень до спеціального фонду держбюджету.

Про мотивацію і плани на посаді

Як Ви прийняли рішення перейти на роботу до центрального апарату ДСА? Які наразі ключові завдання ДСА Ви бачите та на чому зосереджуєте свою роботу? Чи були Вами виявлені проблеми у роботі ДСА, які необхідно терміново усувати?

Одна з моїх внутрішніх цінностей – прагнення розвиватися, пробувати свої сили, брати більш високу планку, реагуючи на виклики. Я бачив прогалини та проблеми в судовій системі та хотів їх вирішити. Можливо це звучить амбіційно.

Робота в центральному апараті ДСА України не була для мене чимось надзвичайним.

До початку роботи в системі судового адміністрування я мав досвід керування великими колективами, тож уже розумів орієнтовно, з чим матиму справу.

Мій робочий день починається о 7:30 і завершується з останнім відвідувачем, часто після 21:00.

Стосовно виявлених проблем.

Перше. Основне на сьогодні (коли я прийшов до ДСА України, я це зрозумів)  підвищення рівня фінансового забезпечення діяльності судів, у томі числі найболючіше на сьогодні – гідна оплата праці потужної сили судової системи – працівників апарату судів. Я особисто відмовився від доплат та премій до вирішення ситуації з неналежною оплатою праці працівників апаратів судів.

Другий напрямок – оптимізація мережі судів з поступовим відновленням роботи судів, що тимчасово припинили відправлення правосуддя через бойові дії у східній частині України. Важливим є при цьому, щоб суди були комфортними та доступними для людей.

І, звісно, не потрібно забувати про повноцінний запуск ЄСІТС, який дозволить полегшити процес звернення громадян до суду, а також отримати неабияку економію коштів, яка так необхідна на сьогодні судовій системі.

ДСА України також активно напрацьовує нові законопроекти, які надсилаються до Верховної Ради України.

Наприклад:

  • включення штрафу (як засобу процесуального примусу) до переліку джерел формування спеціального фонду держбюджету;
  • зарахування до спеціального фонду держбюджету застави, що не була звернена в дохід держави та не повернена;
  • електронне листування з судами;
  • пошук інших альтернативних джерел наповнення спеціального фонду держбюджету;
  • визначення захищеними видатками бюджету видатків на здійснення судочинства та інші.

Зазначене дозволить нам стати більш сучасними та прогресивними й допоможе скоротити видатки на забезпечення діяльності судів при підвищенні рівня прозорості, відкритості судів та довіри людей.

Третє. Боротьба з COVID-19. На жаль, наша країна ще не подолала в повною мірою розповсюдження цієї хвороби. Ми активно співпрацюємо з МОЗ України і вдячні за можливість якнайшвидшого вакцинування всіх бажаючих працівників судів.

Це стосується всіх регіонів України.

Суди не зовсім готові до повноцінних змін, але ми вже не можемо працювати так, як було раніше. Ми маємо змінюватися, відповідати вимогам сучасності, маємо еволюціонувати.

Звісно, є гострі проблеми, питання, я більш ніж упевнений, що спільними зусиллями з усіма органами системи правосуддя ми подолаємо всі негаразди і вийдемо на новий якісний рівень.

Мій виклик – підвищення рівня довіри наших громадян та іноземних партнерів до судової системи України, що дозволить нам щодня знаходити нові рішення, які в подальшому вплинуть на комфорт, якість та прозорість судових послуг для людей.

Зможу або ні вирішити ці проблеми ми побачимо пізніше – на це потрібний час.

Моя основна мета – змінити ставлення судів до користувачів судових послуг, а користувачів судових послуг до судів. Суд – для людей це головне, а не навпаки.

Нова схема судів та оптимізація

Як зміна схеми місцевих загальних судів у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів вплине на доступ громадян до правосуддя та як це вплине на організацію роботи судів? Чи можуть бути скорочення штату працівників апарату судів, наприклад, задля усунення дублювання повноважень працівників, в яких масштабах? Чи є тут технічна проблема з автоматизованим розподілом справ, який має здійснюватися одночасно на всіх суддів?

Утворення нової схеми окружних місцевих судів у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою – процес складний і потребує детального обговорення, вивчення та аналізу.

Саме над цим зараз працює робоча група з підготовки законопроекту про зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів, утворена при Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, під головуванням народного депутата України Павла Павліша.

Я також беру участь у роботі цієї групи, ми постійно працюємо.

Зазначу, суди, які будуть ліквідовані, юридично припинять діяльність і увійдуть до новостворених окружних районних судів. Такий варіант дозволить уникнути значного скорочення працівників апаратів судів.

Судді й апарат судів продовжать працювати в тих же приміщеннях, що й працювали.

Найперше йдеться про логістичну доступність. Нова схема повністю враховує наявність шляхів сполучення і відстань від найвіддаленішого населеного пункту до суду.

Щодо технічного доступу – проблем не буде. Зазначені зміни не вплинуть на авторозподіл справ, проте його обов’язкова модернізація – це окреме завдання.

Коли планується схвалити остаточний варіант нової схеми судів?

На сьогодні розробляється відповідний законопроект про нову мережу судів, яким, серед іншого, як мені відомо, буде запропоновано встановити термін щодо запуску роботи нових окружних судів до 1 січня 2023 року.

Після прийняття вказаного закону ДСА України забезпечуватиме виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів у межах своїх повноважень.

Чому з урахуванням скрутного фінансового становища зараз проводиться закупівля нового обладнання в одних областях, а в інших не вистачає коштів на критичні видатки?

Наразі територіальні управляння ДСА України здійснюють закупівлі виключно для забезпечення критично необхідними предметами та матеріалами місцевих судів. Одразу зазначу, що мова не йде про закупку дороговартісного обладнання чи модернізацію наявного в судах устаткування.   

Для розуміння ситуації наведу вам один приклад. ТУ ДСА України в Львівській області планує придбати 12 тисяч пачок паперу для друку А4 та 295 000 конвертів для забезпечення діяльності 29 судових установ.

Закупівля оголошена в Прозорро у відповідності до наявних обсягів бюджетних призначень на 2021 рік.

І за таким принципом працюють зараз усі територіальні управління ДСА України.

 Про ЄСІТС, два ДП та цифровізацію

Наразі у ДСА є підконтрольні підприємства ДП ІСС та ДП Центр судових сервісів. У чому полягають їх завдання та чи ефективним є існування відразу двох ДП?

Питання діяльності цих двох підприємств знаходиться в мене на особистому контролі.

Найближчим часом питання оптимізації діяльності обох підприємств будуть вивчені, а за результатами проведеного аналізу та внесених тимчасовими керівниками підприємств пропозицій будуть прийняті рішення щодо подальшої долі цих підприємств.

Після цього, залежно від прийнятого рішення буде оголошено конкурс, чи на одного, чи на двох керівників підприємств.  

Чи ведеться наразі робота у напрямі цифровізації правосуддя?

На сьогодні ми маємо напрацювання, які вже активно застосовуються як суддями, так і іншими учасниками судових процесів. Саме в період карантину завдяки застосуванню цифровізації судових процесів нашим громадянам забезпечено доступ до правосуддя.

Мова йде, у першу чергу, про сервіс «Електронний суд» та підсистему відеоконференції, які нам вдалося побудувати ще в минулих роках та доопрацювати.

Наразі в рамках проекту ПРООН завершується розробка мобільного додатку "Мобільний суд", що додасть зручності для користувачів судових послуг.

У бюджеті поточного року не вистачає коштів на утримання навіть нині діючих систем (реєстр судових рішень, Електронний кабінет, Електронний суд, Інформаційне сховище).

Капітальні видатки на ці цілі в бюджеті взагалі не передбачені.

Тому ми продовжуємо працювати з депутатським корпусом, Міністерством фінансів України з метою пошуку шляхів вирішення питання належного фінансового забезпечення судів, як ми вже говорили раніше.

Чи планує Міністерство цифрової трансформації долучатися до цього процесу?

Безумовно активну участь у заходах щодо створення ЄСІТС бере Міністерство цифрової трансформації України, шляхом надання консультацій та рекомендацій. Завтра якраз планую зустріч з Віце-прем'єр-міністром - Міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим.

Ми вже маємо Спільний наказ Міністерства цифрової трансформації України та Державної судової адміністрації України. Наказом затверджено Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним веб-порталом електронних послуг «Портал Дія». Ця робота продовжується, і про нові можливості ми обов’язково повідомляємо громадян. Треба трохи почекати, не буду заходити наперед.

Наразі співпраця відомств поглибшала.

На фінальній стадії узгодження з Мінцифрою Техніко-економічне обґрунтування вартості доопрацювання ЄСІТС. Після цього, ми обов'язково знайдемо кошти на добудову системи.

Разом з тим, акцентую вашу увагу, що працівники Мінцифри беруть активну участь у створенні ЄСІТС, консультують та надають рекомендації.

На сьогодні між державними підприємствами «Інформаційні судові системи», «Центр судових сервісів» та Мінцифри існує декілька напрямів співпраці.

Перший – це інтеграція з додатком «Дія».

Сплановані та попередньо описані порядки взаємодії між Електронним судом і додатком "Дія" для надсилання повідомлень користувачу. Це, по суті, дублювання тих самих повідомлень, що надходять в електронний кабінет користувача в Електронному суді. Для використання цього каналу інформування користувачів судових послуг потрібно вносити зміни до відповідних нормативно-правових актів.

Другий напрямок – це надсилання в додаток "Дія" виконавчих листів з подальшою можливістю здійснення їх онлайн оплати. Оскільки ще не створено Єдиний державний реєстр виконавчих документів, будуть здійснені певні доопрацювання в автоматизованій системі діловодства суду та Електронному суді. Нещодавно відбулась зустріч з проектом ЄС «Pravo-Justice», під час якої йшлося про донорське фінансування оплати роботи відповідних фахівців. Орієнтовний термін виконання робіт – три місяці.

Також уже близько місяця працює обмін з Мінцифрою для надання послуги Е-Малятко. Так, у рамках співпраці до додатку «Дія» надсилаються судові рішення щодо підтвердження факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.

З серпня 2021 року вводяться е-паспорти — яким чином це відобразиться на доступі громадян до судів?

ДСА України та Служба судової охорони видали спільний наказ, згідно з яким розширюються можливості громадян для допуску в приміщення судів та судових установ.

У наказі, зокрема, зазначено, що для ідентифікації осіб може бути використаний мобільний додаток "Портал Дія", в якому міститься е-паспорт громадянина.

Фактично такий е-паспорт у цьому випадку дозволяє прохід до будівлі суду нарівні зі звичайним паспортом.

На якій стадії наразі знаходиться реалізація впровадження ЄСІТС?

На сьогодні функціонують у дослідному режимі та готові до офіційного такі нові підсистеми ЄСІТС як: «Електронний суд», «Електронний кабінет», «Підсистема захищеного відеоконференцзв’язку».

Роботи з побудови ЄСІТС будуть продовжені. І добре, що в нас є підтримка з боку Мінцифри. 

Чи планується модернізувати систему документообігу суду для того, щоб ЄСІТС могла функціонувати повноцінно?

Поточне функціонування автоматизації діловодства суду ("Д-3", "ДСС") здійснюється на базі застарілого програмного забезпечення і, звичайно, має недоліки. Тож модернізація, а правильніше сказати – заміна програмного забезпечення – планується. Поряд з цим розглядається можливість фінансування цих робіт за рахунок міжнародних партнерів. Здійснюється пошук донорів.

Побудова нового діловодства  це виклик, оскільки після знаходження джерел фінансування саме впровадження займе не менше 1,5 – 2 років.

Відсутність належного фінансування не дозволяє ДСА України забезпечити відповідний рівень функціонування ЄСІТС, адже в судах існує потреба заміни зношеної та морально застарілої техніки. Без наявності технічних засобів не можливий перехід у «цифру».

Надворі 21 сторіччя, а під вікнами стоїть віз.

Про модернізацію реєстру

Чи налагоджена наразі взаємодія Єдиного державного реєстру судових рішень з іншими реєстрами?

Ми активно працюємо в цьому напрямку і маємо чимало досягнень. На сьогоднішній день впроваджений обмін Єдиного державного реєстру судових рішень з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. На стадії реалізації знаходяться інформаційні обміни з іншими реєстрами, адміністрування яких здійснюється Мін'юстом, АРМА, НАЗК, НАБУ, тощо.

Проте, цей процес ускладнює застаріле програмне забезпечення Реєстру, що вже не витримує навантаження та обмежує можливості з інтеграції, а також відсутність єдиного рішення щодо організації взаємодії з іншими ІТ-системами в кожному державному органі.

Тому кожна з таких інтеграцій займає від місяця до трьох та додає обсяг роботи з подальшої підтримки новоствореного сервісу.

Чи планується модернізувати цей Реєстр для більшої зручності користувачів?

Поточна версія Реєстру побудована в 2006 році та потребує розробки нового програмного забезпечення. Станом на сьогодні до Реєстру включено близько 96 мільйонів електронних копій судових рішень. Але застаріле технічне обладнання не дозволяє оперативно користуватися інформацією з Реєстру.

Тому функціонал нового Реєстру значно розшириться.

Будуть нові критерії пошуку, сервіси щодо індивідуальних закладок та формування переліку обраних судових рішень, доступ до повного тексту судових рішень авторизованим користувачам, які є учасниками судових справ, буде можливість перевірки оригіналу судового рішення за унікальним веб-посиланням в реєстрі.

Про комунікацію і боротьбу з пандемією

Як Ви ставитеся до критики роботи ДСА з боку суддів, адже на останньому з’їзді суддів делегати досить критично оцінили роботу ДСА? Яким чином, на Вашу думку, можна налагодити довіру та діалог між ДСА і судами?

Я завжди позитивно сприймаю будь-яку конструктивну критику.

Якщо Ви зараз про те, що пролунало на з’їзді суддів,  то така критика є об'єктивною, і причини ми з Вами розібрали.

Таке завжди стимулює до розвитку в правильному напрямку, над чим ми активно працюємо.

Як планується посилювати комунікацію судової гілки влади в особі ДСА з громадянським суспільством? Чи планується оновити принципи роботи прес-служб судів?

Пресслужба ДСА України створила Комунікаційну програму, якою передбачено:

  • інформування суспільства про діяльність судів,
  • проведення низки навчальних семінарів і тренінгів для прес-секретарів судів та суддів-спікерів,
  • методичні заняття з посадовими особами ДСА, уповноваженими на спілкування з пресою.

Значна увага буде приділена наповненню офіційних сайтів судів та судових установ якісним контентом, присутності в різних соціальних мережах та участі представників судової влади в програмах та ефірі теле-, радіоканалів.

Також сподіваюсь на допомогу наших іноземних партнерів, які регулярно проводять тематичні семінари і круглі столи.

З 2017 року в судах запроваджено посаду прес-секретаря, у червні 2021 року затверджено типову структуру місцевих спеціалізованих судів, де передбачається щонайменше 3 особи. Зазначена практика буде поширена на всі суди. Маю надію, що це дозволить активніше розвивати комунікації з громадськістю та суду ставати більш прозорішим.    

З початком карантину в Україні, введеного внаслідок пандемії, ДСА активно проводила роз’яснювальну роботу через свої територіальні управління та навіть в умовах вкрай обмеженого фінансування намагалася забезпечити суди та судові установи засобами профілактики Covid-19. Також регулярно подавалася інформація про кількість людей в системі правосуддя, які захворіли та одужали. Яка ситуація на сьогоднішній день?

ДСА України з самого початку карантину дійсно оперативно реагувала на перебіг подій, які відбувалися в України у зв’язку з швидким поширенням коронавірусної інфекції.

В умовах небезпечної епідеміологічної ситуації суди та органи в системі правосуддя віднесені до установ зони ризику, оскільки саме судові установи відвідує значна кількість населення. 

Крім того, правосуддя має бути безперервним з метою дотримання конституційних гарантій на захист прав і свобод людини і громадянина судом.

З початку введення карантинних обмежень ДСА України налагодила щоденний моніторинг осіб, які захворіли, та оперативне реагування на можливі виклики для безперебійної роботи судової системи.

На наявні на той час кошти придбані засоби індивідуального захисту, у тому числі за рахунок перерозподілу бюджетних призначень.  

Ми задіяли внутрішні резерви та за можливістю забезпечували ними потреби судових установ.

Величезну допомогу в боротьбі з коронавірусом надали судовій системі України іноземні партнери – проект ЄС "Pravo-Justice", Українсько-Канадський проект підтримки судової влади.

Можу сказати, що за весь карантинний період у системі правосуддя зафіксовано 6 тисяч людей, які були інфіковані та одужали. На превеликий жаль, не обійшлося без втрат. За період карантину 16 суддів та працівників апарату судів у різних регіонах померли від ускладнень цієї хвороби.

Для запобігання подальшому інфікуванню працівників судів ми звернулись до Міністерства охорони здоров’я України, яке підтримало нашу ініціативу і внесло зміни до Дорожньої карти з впровадження вакцини.

Вакцинування в судах уже розпочато.

Ми володіємо картиною про кількість бажаючих вакцинуватися від коронавірусної хвороби.

Ми знаємо, якою вакциною хочуть вакцинуватися працівники і докладаємо максимум зусиль, щоб задовольнити всі побажання. Адже ми не маємо права залишати людей сам-на-сам зі смертельною небезпекою.

Враховуючи статистичні дані, зібрані нами з регіонів, 47% бажаючих суддів і працівників апаратів судів уже отримали вакцину. Вакцинація триває. Показники щодня змінюються.

Упевнений, що виконання такого масштабного завдання стане реальним кроком на шляху великої роботи із захисту суддів, працівників апарату судів та відвідувачів суду від гострої респіраторної хвороби COVID-19 та сприятиме безперебійному здійсненню правосуддя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», – Зеленский
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Тетяна Спірідонова
    Тетяна Спірідонова
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Геннадій Кравчук
    Геннадій Кравчук
    суддя Північного апеляційного господарського суду
загрузка...