Апеляційна палата ВАКС постановила повернути пенсіонеру гроші, які той розсилав суддям поштою

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала про справу № 991/2164/21, в якій житель Івано-Франківщини в лютому 2020 року вчинив закінчений замах на надання неправомірної вигоди судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та суддям Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Вищезазначений громадянин направляв в суд клопотання, до яких в якості додатків долучався кошти в іноземній валюті.

Такі поштові відправлення були відкриті працівниками відповідних судів та далі передавалися представникам правоохоронних органів.

У цій справі колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання прокурора САП та застосувала до громадянина примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги.

Крім того, була застосована спеціальна конфіскація грошей номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США, скасовано арешт зазначених коштів, а також арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року, квартири.

На цьому справа не завершилася.

На ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року громадянин подав апеляційну скаргу, в якій просив, на підставі ст. 96-1 КК України, в частині застосування спеціальної конфіскації грошей у сумі 1500 доларів США її скасувати, у зв`язку з тим, що діяв у стані неосудності.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що дії, спрямовані на надання службовим особам, які займають відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення останніми в його інтересах певних дій, які сприяли б отриманню ним в судах документів та їхніх копій, були вчинені у стані нервового зриву, після багаторічної судової тяганини, марних спроб захистити свої права та довести невинуватість.

Під час розсилання на адреси Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду поштових відправлень, вмістом яких були, зокрема, грошові кошти для надання неправомірної вигоди суддям цих судів, він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Кошти, які він направляв в суди та до яких на підставі ст. 96-1 КК України була застосована спеціальна конфіскація, були зароблені ним офіційно, у зв`язку з чим просить їх повернути.

У судовому засіданні апелянт та його захисник наполягали на апеляції. Вони пояснили, що як пенсіонер за віком апелянт отримує мінімальну пенсію у сумі 1900 грн, гроші, які він заробив офіційно у Республіці Польщі у сумі 1500 доларів США і до яких судом застосовано спеціальну конфіскацію, вкрай йому потрібні для лікування, а тому просили про їх повернення.

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла такого висновку.

Положення статей 96-1, 96-2 КК України не можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції. Отже, при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Відповідно до ч.3 ст. 96-2 КК України застосування спеціальної конфіскації передбачено також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку, серед іншого, з неосудністю. Однак, за стандартами ЄСПЛ, під час розгляду питань можливості застосування спеціальної конфіскації судом має бути встановлено та враховано принцип «пропорційності», оскільки втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, за якими слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року встановлено, що судом першої інстанції дотримання вищевказаних принципів здійснено не було, у зв`язку з чим, він дійшов невмотивованого висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації грошових коштів.

Відповідно до «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, що надходить до суду, здійснюється відповідальними особами канцелярії. Всі конверти (пакети), що надійшли на адресу суду, за винятком тих, що мають напис «Особисто» або гриф секретності розкриваються відповідальним працівником. Конверти (пакети) з відміткою «Особисто» передаються адресатам без відкривання.

З огляду на вище вказаний порядок обробки поштової кореспонденції та спосіб, у який апелянт намагався передати грошові кошти суддям, вказані кошти очевидно не могли бути отримані останніми. У зв`язку з чим, встановлений порядок службової діяльності, який є об`єктом такого суспільно небезпечного діяння, з урахуванням встановлених даних про неосудність особи та спосіб вчинення діяння, істотно порушено не було, значної шкоди суспільному інтересу завдано.

Крім цього, приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, суд не перевірив джерело отримання конфіскованих коштів та не врахував що на вказані кошти розповсюджується режим спільної сумісної власності, який визначений ст.60 СК України.

Судом першої інстанції не були враховані положення п.1 ч.9 ст.100 КПК України, за якою гроші, цінності та інше майно, використані як засоби вчинення кримінального правопорушення конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Апелянт є особою похилого віку, пенсіонером, розмір його пенсійного забезпечення, згідно наданих пояснень, становить 1900 грн на місяць. Інших джерел його регулярного доходу органом досудового розслідування та судом не встановлено. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 24.02.2021 року він страждає недоумством у формі судинної деменції та потребує стаціонарного лікування і, відповідно, витрат на це. Конфісковані гроші були набуті ним законним шляхом, що стороною обвинувачення не спростовано та не оспорюється. За вказаних обставин, на думку колегії суддів, застосування судом до належних апелянту грошових коштів спеціальної конфіскації, не може вважатися пропорційним визначеним цілям та буде неспівмірним, оскільки покладає на нього надмірний тягар.

Суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, обмежившись виключно посиланням на наявність формальної вимоги закону щодо застосування спеціальної конфіскації, що становить непропорційне втручання у право особи на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що застосування спеціальної конфіскації в даному випадку становитиме порушення зазначених норм Конвенції та п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Тому Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вирішила Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року про застосування примусових заходів медичного характеру в частині застосування спеціальної конфіскації грошей номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 500 доларів США скасувати.

Грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 500 доларів США були повернуті апелянту.

Також суд скасував штраф водію, оскільки відеозапис з приладу TruCam не містив цифрового підпису.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.