Рада прийняла Антикорупційну стратегію, що визначає найважливішим напрямком роботи очищення судової системи

18:14, 20 июня 2022
На думку НАЗК, яке є автором Антикорупційної стратегії, громадян найбільше хвилює зараз очищення судової системи.
Рада прийняла Антикорупційну стратегію, що визначає найважливішим напрямком роботи очищення судової системи
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

20 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила в цілому проект Закону 4135 про засади державної антикорупційної політики на 2020—2024 роки. Можливо, читача трохи здивує назва законопроекту, адже зараз вже 2022 рік. Насправді ця Стратегія була внесена до Ради ще 2020 року, і ухвалена у першому читанні восени 2020. А Висновок Єврокомісії стосовно кандидатства України до ЄС трохи прискорив прийняття даного закону у другому читанні.

Документ включає не лише саму Стратегію, але й зміни до профільного закону.

Зокрема, змінами до Закону «Про запобігання корупції» передбачено, що керівник або в. о. керівника державного органу, органу місцевого самоврядування або іншого суб’єкта, визначеного виконавцем заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії, несе персональну відповідальність за забезпечення виконання заходів державної антикорупційної програми.

Автором Стратегії є Національне  агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

НАЗК наділяється широкими повноваженнями контролю за антикорупційними заходами у держорганах.

Так, виконавці державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії щороку до 15 лютого та 15 липня подають НАЗК інформацію про стан виконання передбачених нею заходів.

НАЗК забезпечує моніторинг та оцінку ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми.

Спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції та виконавці державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії щорічно до 15 лютого подають до НАЗК статистичну інформацію про результати своєї роботи з обов’язковим зазначенням таких даних:

  • кількість зареєстрованих кожним із спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції повідомлень про кримінальні корупційні правопорушення;
  • відомості про співпрацю з недержавними організаціями;
  • відомості про діяльність підрозділів внутрішньої безпеки (контролю) спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції;
  • кількість повідомлень викривачів, кількість осіб викривачів, кількість відкритих проваджень за повідомленнями викривачів, обсяг виплаченої викривачам винагороди за їх повідомлення; відомості про кількість осіб, стосовно яких застосовано заходи для захисту їхніх прав та інтересів як викривачів тощо.

Статистичні дані не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом.

Крім того, НАЗК може визначити інші обов’язкові до надання виконавцями заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії статистичні дані або інформацію, пов’язану з реалізацією державної антикорупційної політики.

Тобто, інформація, яку може отримувати НАЗК, не є обмеженою.

Цікаво, що у Стратегії записана мета збільшення фінансування на боротьбу з корупцією. «На потреби формування та реалізації антикорупційної політики виділяються достатні фінансові ресурси та інші необхідні ресурси», - вказано у цілях та задачах документа.

НАЗК також пропонує наділити себе повноваженнями у сфері законотворчості (багаторівневої експертизи із залученням Національного агентства та громадськості), а «вади правозастосування виявляються за результатами аналізу правозастосовної практики, який проводять Національне агентство або інші уповноважені на це інституції». А потім приймаються відповідні зміни до законів.

Цікаво, що НАЗК фактично поставило завдання і собі. Так, прописано, шо Єдиний державний реєстр декларацій є постійно доступним для заповнення декларацій та їх перегляду.

Однак, як відомо, наразі НАЗК фактично зупинило свою роботу з перевірки декларацій чиновників, депутатів та суддів, посадовці звільнені на час війни від необхідності поданння декларацій, а сам Реєстр декларацій закрито для публічного доступу.

Окрім того, НАЗК нещодавно звільнило чиновників і посадовців від необхідності декларувати подарунки та доходи, якщо вони отримані задля допомоги армії, і як це пасує до Стратегії, поки невідомо.

Найважливіше - очищення суддів

На думку НАЗК, громадян та бізнес зараз найбільше хвилює очищення судів.

«Опитування бізнесу демонструє, що поширеність корупції та недовіра до судової системи є основними перешкодами для залучення в Україну іноземних інвестицій…

Так, згідно з даними стандартного опитування щодо рівня корупції, найбільш пріоритетним напрямом боротьби з корупцією і для бізнесу (57 відсотків респондентів), і для населення України (52 відсотків респондентів) є очищення від корупції судової системи. Для населення України наступними за пріоритетністю (у порядку спадання) є такі напрями: охорона здоров’я (38 відсотків), поліція і прокуратура (37 відсотків), державний сектор економіки (27 відсотків), податкова і митна сфери (25 відсотків), а також фінансування партій та виборчих кампаній (21 відсоток). На думку представників бізнесу, найбільш пріоритетними напрямами у протидії корупції є: поліція і прокуратура (41 відсоток), податкова і митна сфери (32 відсотка), фінансування партій та виборчих кампаній (25 відсотків), охорона здоров’я (24 відсотка), оборона і безпека (23 відсотка)», - йдеться у Стратегії.

Також НАЗК вказує на «провали» у боротьбі з корупцією у 2014-2019 роках. «Реалізувати антикорупційний потенціал повною мірою не вдалося насамперед через тривалий процес створення антикорупційних інституцій, що відбувався протягом 2014— 2019 років. У зв’язку з тим, що ці програмні документи жодного разу не переглядалися та не оновлювалися, починаючи з 2016 року їх положення поступово втрачали свою актуальність. Наприкінці 2017 року завершився період дії Антикорупційної стратегії на 2014—2017 роки. Нову антикорупційну стратегію ухвалено не було», - зазначає НАЗК.

Отже, що пропонують автори Стратегії стосовно суддів?

  • Розмір суддівської винагороди, передбачений Законом «Про судоустрій і статус суддів», не обмежується на підставі інших нормативно-правових актів
  • Удосконалено систему виконання судових рішень
  • Запроваджено регламенти прозорого планування і розподілу бюджетних ресурсів у судовій системі на підставі об’єктивних та чітко визначених критеріїв
  • Забезпечено проведення аудиту діяльності Державної судової адміністрації України, зокрема щодо фінансово-господарського забезпечення судів та органів судової влади, управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління
  • Переглянуто та створено мережу місцевих судів з урахуванням адміністративно-територіальної реформи, необхідності забезпечення прямого доступу до правосуддя, економічної обґрунтованості
  • Запроваджено механізми унеможливлення обіймання адміністративної посади в суді однією і тією самою особою протягом тривалого часу
  • Забезпечено здійснення електронного судочинства, у тому числі шляхом запровадження можливості розгляду онлайн певних категорій справ незалежно від місцезнаходження сторін і суду, що, зокрема, сприяє рівномірному розподілу справ між судами і суддями
  • Механізми кримінального переслідування не використовуються для здійснення тиску на суддів
  • Запроваджено інститут кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання своїми повноваженнями
  • Запроваджено ефективний механізм перевірки законності походження майна судді; судді, які порушили обов’язок щодо підтвердження законності джерела походження майна, звільнені згідно із статтею 126 Конституції України
  • Удосконалено підстави та механізми завершення дисциплінарного провадження, зокрема, запроваджено механізм завершення розгляду дисциплінарної справи щодо судді навіть у разі подання ним заяви про відставку після відкриття дисциплінарної справи щодо нього;
  • Дисциплінарна практика щодо суддів є послідовною, передбачуваною, сталою та відкритою; усі рішення дисциплінарного органу своєчасно оприлюднюються; дисциплінарний розгляд справ щодо суддів, за загальним правилом, є відкритим і транслюється в режимі реального часу; вдосконалено та спрощено механізми дисциплінарного розслідування та розгляду дисциплінарних справ
  • ВККС, ВРП спільно з органами, залученими до оцінювання, органами суддівського самоврядування та громадськістю розроблено та впроваджено в практику чіткі і передбачувані критерії (індикатори) доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів і добору нових суддів
  • запроваджено відкритий і поіменний спосіб прийняття рішень членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя у процедурах добору кандидатів для призначення на посаду судді (з можливістю встановити кореляцію виставлених кандидатам балів з критеріями оцінювання).

Відхилено пропозицію голови Комітету Анастасії Радіної про те, щоб НАЗК, Рада суддів України та Громадська рада доброчесності мали механізми ініціювання дисциплінарного провадження стосовно суддів.

Щодо ВАКС та САП

Щодо Вищого антикорупційного суду автори зазначають у Стратегії наступне.

«Проблема. Загальна динаміка розгляду судами справ про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення є низькою. Відсутня усталена практика розгляду кримінальних проваджень цієї категорії. Мають місце непоодинокі випадки зловживання учасниками судового процесу процесуальними правами».

Тому пропонується:

  • судовий розгляд кримінальних проваджень щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень здійснюється з дотриманням принципів, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;
  • звужено предметну підсудність Вищого антикорупційного суду через збільшення розміру предмета злочину або завданої ним шкоди;
  • унеможливлено розгляд справ, які належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, іншими судами першої та апеляційної інстанцій.

Стосовно САП пропонувалося закріпити у законі те, що за відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури всі його повноваження здійснює перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (поправка депутата Анастасії Радіної). Однак, за інформацією депутата Ярослава Железняка, цю правку не підтримав парламент.

Окрім того пропонується удосконалити порядок формування конкурсної комісії з добору на адміністративні посади у САП і провести незалежну оцінку (аудит) ефективності діяльності НАБУ та САП за участі незалежних експертів.

Також у Стратегії вказано на удосконалення процесу проведення незалежного оцінювання роботи антикорупційних органів та розробки механізмів притягнення до відповідальності.

«Очікувані стратегічні результати:

1) унеможливлено існування конфлікту інтересів при розслідуванні правопорушень стосовно співробітників Національного агентства, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

2) врегульовано питання щодо підстав для звільнення керівників правоохоронних органів у разі притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;

3) запроваджено дієвий механізм здійснення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Крім того, Стратегія, серед іншого, пропонує на законодавчому рівні закріпити правила етичної поведінки народних депутатів України, депутатів місцевих рад та виборних осіб місцевого самоврядування із запровадженням механізмів притягнення до відповідальності за їх порушення.

Також визначено, що інформаційна система моніторингу реалізації державної антикорупційної політики забезпечує відкритий цілодобовий доступ через офіційний веб-сайт НАЗК до наявної в НАЗК інформації, яка, зокрема, включає:

  • статистичні дані про результати роботи спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, а також виконання заходів державної антикорупційної програми з виконання Антикорупційної стратегії відповідними виконавцями заходів;
  • результати моніторингу та оцінки ефективності реалізації антикорупційних стратегій і виконання заходів державних антикорупційних програм; інформацію про результати виконання позапланових заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва.

Доступ до цієї інформації надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Кабінет Міністрів у 6-місячний строк з дня набрання чинності цим Законом має:

  • затвердити державну антикорупційну програму з виконання Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки, передбачивши, що строки виконання заходів, спрямованих на реалізацію положень підпункту 6 пункту 3 Антикорупційної стратегії на 2021—2025 роки, мають розпочинатися не раніше ніж через 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану;
  • передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2022 та наступні роки видатки, пов’язані з реалізацією положень цього Закону

НАЗК має забезпечити створення та ввести в експлуатацію інформаційну систему моніторингу реалізації антикорупційної політики. До початку її роботи оприлюднення інформації про результати моніторингу та оцінки ефективності державної антикорупційної політики здійснюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон о мобилизации: последствия для военнообязанных, что будет с отсрочкой
Telegram канал Sud.ua
Закон о мобилизации: последствия для военнообязанных, что будет с отсрочкой
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Володимир Келеберда
    Володимир Келеберда
    заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Анна Кузьменко
    Анна Кузьменко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Місінкевич
    Андрій Місінкевич
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Світлана Чудних
    Світлана Чудних
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Олександр Журавльов
    Олександр Журавльов
    суддя Одеського апеляційного суду