Возвращение к предварительной стадии производства, восстановление сроков, невозможность получить данные о зарегистрированном месте жительства должника: в КГС ВС предоставили ответы на вопросы применения ГПК

Кассационный гражданский суд в составе Верховного Суда организовал и провел онлайн-семинар с судьями первой и апелляционной инстанций, где судьи КГС предоставили ответы на проблемные вопросы правоприменения по гражданским делам.

Как отметил модератор онлайн-встречи, председатель Кассационного гражданского суда Борис Гулько, были отобраны наиболее интересовавшие коллег-судей актуальные вопросы.

Мероприятие было организовано с целью обеспечения апелляционных и местных судов методической информацией по правоприменению в соответствии с п. 7 ч. 2 ст. 36 Закона «О судоустройстве и статусе судей».

В первой части мероприятия секретарь Пленума Верховного Суда, секретарь Первой судебной палаты КГС ВС Дмитрий Луспеник в формате блица ответил на присланные судами вопросы. Ниже приводим вопросы от судов и его ответы.

Питання: Зупинення провадження по справі під час війни у разі перебування сторони по справі у складі ЗСУ (зокрема по соціальним справам, стягнення аліментів, стягнення шкоди по каліцтву, стягнення неустойки тощо).

Дмитро Луспеник: «Норми статей 251 і 252 ЦПК розрізняють обов’язкову та факультативну підставу для зупинення. П. 2 ст. 251 передбачає, що перебування у складі ЗСУ є обов’язковою підставою для зупинення провадження у справі. Як стягнути аліменти, якщо дитина потребує цих коштів, як виконувати це рішення, коли батько дитини знаходиться на фронті? З обох сторін дотримати баланс інтересів фактично неможливо.

Тому на сьогодні це є обов’язкова підстава для зупинення провадження у справі».

Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності, суд не позбавлений можливості розглядати справу без участі особи, якщо така особа, яка знаходиться у лавах ЗСУ, подала заяву про те, щоб справу розглядали без його/її участі.

Як замінити присяжного по справі окремого провадження, якщо він тривалий час хворіє або з інших причин не може брати участь у розгляді тривалий час

«Озвучуються три варіанти – за ухвалою суду, за повідомленням судді, за повідомленням керівника апарату.

Присяжні це аналог народних засідателів. ЦПК чітко не визначає їх гарантії, права та обов’язки. Разом з тим, присяжний користується всіма правами судді. Тому для нього діє та ж норма права, як і для судді, який не має можливості брати участь в розгляді справи. Це ч. 7 ст. 33 ЦПК: за письмовим поданням судді до керівника апарату за розпорядженням керівника апарату змінюється член складу суду».

Про можливість повернення на минулу стадію судового провадження, наприклад, зі стадії судового розгляду – до стадії підготовчого засідання

«У цивільному процесі аналогії немає, але у процесуальних кодексах можливе повернення до попередньої стадії, де це передбачено нормами кодексу.

Наприклад, як ви знаєте, у судових дебатах суд може повернутися до попередньої стадії у разі виникання питань. Також, якщо суддя вийшов у нарадчу кімнату, він також може повернутися у судове засідання для вирішення тих питань, які виникли у нарадчій кімнаті. Але це регламентовано нормами процесуальних кодексів.

Чіткої відповіді на те, чи можливо повернутися зі стадії судового засідання на стадію підготовчого засідання, немає. Але є певна судова практика повернення до попередньої стадії:

Постанова КГС ВС у справі 910/7103/21 від 16.12.2021 – за наявності певних обставин суд може прийняти рішення про повернення, але лише для вирішення тих питань, які можливо вирішувати на стадії підготовчого провадження. Наприклад, не можна залишити заяву без розгляду або закрити провадження по справі або вирішувати питання поновлення процесуального строку.

Коли це можливо? Для запобігання подальшому скасуванню рішення. Зокрема для уточнення позовних вимог, якщо суд бачить, що їх необхідно уточнити для ефективності способу захисту. Так само, щодо заміни неналежного відповідача або співвідповідача; в частині доказування, експертиз. Тобто, стосовно тих питань, які виключно вирішуються в рамках підготовчого провадження, але не порушують норми процесуального права».

Чи може суд апеляційної інстанції витребувати справу без відкриття апеляційного провадження, коли стоїть питання поновлення процесуального строку, а у апеляції чи касації немає справи (суд апеляційної інстанції наводить приклад одної ухвали КЦС)

«Ми розуміємо, що є формальні порушення закону, неформальні, надмірно формальні.

Але є статті 359 ЦПК, 394 ЦПК, які не передбачають витребування справи без відкриття провадження у справі.

Щодо наведеної як приклад ухвали КЦС ВС – відповідь звучить так, що у кожній конкретній справі треба з’ясувати, чому так сталося. У цьому випадку суддя спочатку залишив заяву без руху, але справа стосувалося біженки, яка виїхала з України через війну і не може надати доказ, коли отримала рішення, бо він був у матеріалах справи. Це конкретна ситуація, яка потребувала таких дій. Але масово витребувати справу без відкриття провадження – це не відповідає нормами процесуального кодексу».

Що це за процесуальні строки: пресічні, преклюзивні, такі, що можуть бути поновлені? 

Чи можуть бути поновлені строки на подання відзиву, заперечення, заяви про приєднання, доповнення тощо.

 «До недавнього часу у нас була єдина позиція, що строки, передбачені для подання відзиву, заяви про приєднання, доповнення до касаційної скарги не поновлюються, бо це не передбачено у самій нормі.

Але є загальна норма, статті 126-127 ЦПК, яка зазначає, що на будь-яку процесуальну дію може бути подана заява про поновлення.

Наразі у Верховному Суді змінилася практика.

Це постанови Великої Палати Верховного Суду:

Цивільна юрисдикція – пункти 50-53 постанови по справі 638/13683/15 від 26 травня 2020 року.

Господарська юрисдикція – справа 917/1338/18.

 Тобто, відзив, заперечення, приєднання, доповнення можуть бути подані лише у той строк, який вказаний у процесуальному законі. Якщо немає клопотання про поновлення, суд сам не вирішує. Але якщо є таке клопотання, суд його вирішує».

 Як бути, якщо строк для уточнення касаційної скарги або подання доповнення, відзиву вже сплив, але учасники процесу подають аналогічні документи з посиланням на ст. 43 ЦПК як письмове пояснення?

 «Іноді доповнення до правової позиції з посиланням на ст. 43 ЦПК, де вказано, що особа має право зазначати письмове пояснення, по суті, це є штучним використанням підходу, щоб доповнити касаційну скаргу.

З цього приводу має місце свіжа постанова ВП ВС стосовно письмових пояснень по статті 43 ЦПК.

ВП ВС постанова по справі 477/2330/18 від 14.12.2022 (п. 20-22).

 У цьому випадку були подані письмові пояснення прокурором. ВП ВС залишила їх без розгляду. Про це не потрібно зазначати у резолютивній частині, лише у мотивувальній».

 Чи обов’язково зупиняти виконання рішення суду при поновленні строку на апеляційне оскарження особі, яка не брала участі у справі, а зловживає своїм правом на подання скарги (359 ЦПК)  

 «Ми кажемо, якщо особа зловживає своїми процесуальними правами, процесуальний закон передбачає багато моментів, щоб процесуально покарати таку особу. Але якщо апеляційна інстанція знаходить підстави для поновлення строку цій особі, то закон зобов’язує зупинити виконання рішення.

Бо раніше цієї норми не було, але це була проблема. Якщо суд апеляційної інстанції поновлює строк на апеляційне оскарження автоматично втрачаються такі елементи судового рішення, як виконуваність, загальнообов’язковість тощо, тобто, рішення не набрало законної сили і не повинно бути виконане».

Чи може бути подана заява про видачу судового наказу за правилами загальної підсудності, наприклад,стягнення аліментів за зареєстрованим місцем проживання, стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за місцем знаходження майна

 «Ніяких змін у наказному провадженні немає ще з 2004 року. В 2017 нічого не змінювалося. Підсудність справ наказного провадження – за загальними правилами підсудності»

 Що робити якщо під час війни неможливо отримати дані про зареєстроване місце проживання боржника для видачі судового наказу? Чи є правові підстави для видачі судового наказу про стягнення аліментів, коли зареєстроване місце проживання особи встановити неможливо, і міграційна служба не дає відповіді на запити судів?

 «Відповідь міститься у ч. 9 статті 165 ЦПК.

Якщо отримана судом інформації не дозволяє встановити зареєстроване місце проживання особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Фраза «якщо отримана інформація не дає можливості» також передбачає ситуації, коли немає відповіді на запит суду. Тут основним в цій ситуації є відсутність можливості суду встановити місце проживання боржника».

 Як діяти суду, якщо при поданні заяви про видачу судового наказу заявником не подані примірники документів для боржника

 «Також відповідь передбачена у ЦПК – ст. 163, де вказано, що до заяви додаються копії документів. У статі 165 чітко передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі порушення порядку подання заяви»

 Відновлення втраченого провадження: коли надійшла апеляційна скарга на ухвалу про залишення без розгляду, а районний суд дає відповідь, що ухвали немає, справи немає

 «Відновлення втраченого провадження стосується лише ситуацій, коли у справі вже є ухвалене рішення по суті або провадження у справі закрито.

Коли оскаржуються інші рішення – зокрема залишення без розгляду, якщо немає справи, апеляційне провадження закривається, бо справа відсутня і втрачена, і особа не позбавлена права подати новий позов»

Зараз ця тема є у плані роботи Школи суддів.

 Чи може суд з власної ініціативи вирішувати питання правонаступництва?

 «Звичайно, що може, якщо є підстави для правонаступництва».

 До суду подано позов про визначення місця проживання дитини з батьком. Мати дитини визнає позов, подала до суду відповідну заяву. Чи слід закрити провадження у зв’язку з відсутністю предмета спору?

 «Якщо один з подружжя подає заяву, що визнає позов, це не означає, що відсутній предмет спору, за якого можна провадження у справі закрити. На визнання позову є процесуальна відповідь у процесуальному законі. У цьому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, якщо це не порушує права інших осіб тощо. Але це не означає, що відсутній предмет спору».

Доповіді інших суддів КЦС ми висвітлимо у наступних матеріалах.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.