Верховная Рада определила новые денежные рамки для отнесения дел к малозначительным

19:00, 23 июня 2024
Парламент установил новые предельные суммы для определения малозначительных дел в ГПК и дел незначительной сложности в КАСУ – закон принят в целом.
Верховная Рада определила новые денежные рамки для отнесения дел к малозначительным
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховная Рада 19 июня приняла в целом как закон законопроект 11026 относительно нового предела для определения малозначительных дел в Гражданском процессуальном кодексе и дел незначительной сложности в Кодексе административного судопроизводства.

Целью является выполнение Решения Конституционного Суда Украины от 22 ноября 2023 №10-р(II)/2023. Тогда КСУ отметил, что установление в процессуальном законе размера цены иска как критерия для отнесения дела к категории малозначительных должно быть основано на принципиальных соразмерностях, обязывающих государство определить такой размер цены иска, который не будет чрезмерным и не исказит понимание дела как малозначимого для лица.

Вместе с тем, определенные (до решения КСУ) размеры цены иска как критерии отнесения дела к категории малозначительных в суммах 268 400 грн и 671 000 грн не только значительны, но и превышают размеры прожиточного минимума и минимальной зарплаты.

В частности, как указал КСУ, согласно Европейской процедуре разрешения мелких исков в странах ЕС процедуру разрешения мелких исков применяют в случае, если размер исковых требований не превышает 5 000 евро.

В то же время, в Украине, чтобы гражданское дело не считалось малозначительным, цена иска должна составлять более 6 801 евро, а по делам о защите прав потребителей – более 17 002 евро.

Следовательно, как указал КСУ, предписания пунктов 1, 5 ч. 6 статьи 19 ГПК определяют денежный критерий отнесения дел к категории малозначительных в размерах, превышающих аналогичный показатель, установленный в Правилах ESCP.

Соответствующие нормы ГПК утратили силу через 6 месяцев со дня принятия КСУ этого решения, то есть еще в мае 2024 года. В свою очередь, Верховная Рада должна к этому времени привести ГПК в соответствие с Решением КСУ.

Зміни до ЦПК

Отже, ухваленим 19 червня законом змінюються суми, за допомогою яких визначається, чи є справа малозначною. Так, у Цивільному процесуальному кодексі пункти 1, 2, 3 і 5 ч. 6 статті 19 викладаються у наступній редакції.

Для цілей ЦПК малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90 840 грн (замість нині визначеної суми в 302,8 тисяч грн (ПМ на 2024 рік складає 3028 грн);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 80 розмірів ПМ, тобто 242 240 грн (до змін – 757 тисяч грн);

3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані з встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (за чинною нормою – справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

Таким чином депутати пропонують визначати малозначними справи про зменшення розміру аліментів чи припинення їх стягнення.

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 60 розмірів ПМ, тобто 181 680  грн (наразі 757 тисяч грн).

Також вносяться зміни до ч. 5 статті 274 ЦПК, якими вона викладається у такій редакції.

Законодавці пропонують встановити, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Нагадаємо, за чинною нормою суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, корегується пункт 1 ч. 6 статті 279 ЦПК стосовно того, коли суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування певних умов.

Так, замість умови про суму, яка не перевищує 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн) для відмови, встановлюється, що суд може відмовити, якщо предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує 30 розмірів ПМ, тобто, гранична сума зменшується до 90 840 грн.

Відповідно зменшується і сума у ч. 1 статті 369 ЦПК.

Так, законодавці пропонують передбачити, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів ПМ (90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (наразі – менше 100 розмірів ПМ, тобто, менше 302,8 тисяч грн).

Зміни до КАСУ

Відповідні зміни також відбудуться у Кодексі адміністративного судочинства.

Так, у ч. 4 ст. 12 КАСУ (пункти 2 і 4) передбачать, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн). Наразі, нагадаємо, така сума складає 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:

  • для юридичних осіб – 500 розмірів ПМ (тобто, 1,514 млн грн);
  • для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 80 розмірів ПМ (тобто, 242 240 грн).

Наразі, нагадаємо, така сума складає у п. 4 ч. 4 ст. 12 КАСУ 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн.

Також змінюється пункт 6 ч. 6 ст. 12 КАСУ, який стосується віднесення справ до справ незначної складності.

Зокрема, відповідно до нової редакції справами незначної складності будуть вважатися справи щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує:

  • для юридичних осіб – 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн);
  • для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 30 розмірів ПМ (90 840 грн).

Наразі такого розмежування немає, лише зазначено суму, яка має бути не більше 100 ПМ, тобто 302,8 тисяч грн.

У ч. 4 статті 257 КАСУ (пункти 2 і 4) встановлюється, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн)

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує:

  • для юридичних осіб – 500 розмірів ПМ, тобто 1 514 000 грн;
  • для фізичних осіб та ФОП – 100 розмірів ПМ (тобто, 302,8 тисяч грн)

Крім того, ч. 4 ст. 257 КАСУ доповнюється пунктами 5 і 6 такого змісту про те, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 статті 266-1 КАСУ.

У пункті 4 ч. 1 статті 263 КАСУ встановлюється, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує:

  • для юридичних осіб – 100 розмірів ПМ (302,8 тисяч грн);
  • для фізичних осіб та ФОП – 30 розмірів ПМ (90 840 грн).

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Князевич
    Руслан Князевич
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
  • Світлана Кулікова
    Світлана Кулікова
    суддя Київського апеляційного суду
  • Валерій Кузьменко
    Валерій Кузьменко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Юрій Чумак
    Юрій Чумак
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді