Підстави позбавлення батьківських прав: позиція Верховного Суду

У справі №631/2406/15-ц рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 березня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки, позов позивача задоволено. Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_10,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Внесено зміни в актовий запис №11 від 07 жовтня 2011 року відділу державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зазначенням прізвища батька «ОСОБА_10». 

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протягом тривалого часу (чотирьох років) ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклувався про дитину, не брав участі в її вихованні та матеріальному забезпеченні, не цікався її станом здоров'я та розвитком, тобто фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків. Також суд погодився з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 3 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_10 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відмовляючи у цій частині позову, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем наявності спору між нею та відповідачем щодо зміни прізвища дитини на «ОСОБА_10».  

ВС у своєму рішенні вказав, що підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він/вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чи буде залежити відпустка при усиновленні від віку дитини.